БАЗИДІАЛЬНІ ГРИБИ-КСИЛОТРОФИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТА ОДЕСИ

Автор(и)

  • Ф. П. Ткаченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • Т. І. Опалько Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205806

Анотація

Проблема. Видовое разнообразие базидиальных грибов-ксилотрофов и их влияние на состояние ассоциированных с ними древесных пород.

Цель: изучить ксилотрофные грибы зеленых насаждений г. Одесса и оценить их индикаторное значение.

Методика: Исследования базидиальных ксилотрофов проводили в период 2010–2020 гг. Сбор грибов осуществляли на деревьях, древесном опаде (ветвях) и на пнях в пределах г. Одессы, в частности, в парках имени Шевченко, Победы, Савицкого, Дюковском, на приморских склонах и на улицах города, где наиболее широко представлена старшая возрастная группа древесных растений. При этом использовали методику маршрутных исследований. Описание выявленных видов проводили по общепринятой методике. При описании плодовых тел (базидиокарпов) обращали внимание на их форму и размеры, консистенцию, характер поверхности, цвет, запах, тип гименофора. Окраску гиф осуществляли стандартным набором реактивов и красителей (5–7% КОН или NaOH, реактив Мельцера, сульфованилин, сульфат железа, краситель Конго-красный и др.). Всего собрано около 50 образцов базидиальных грибов. Для их идентификации использовали известные определители. Индикаторное значение базидиальных ксилотрофов (нарушение состояния древостоя) оценивали по методике О.А. Блинковой.

Основные результаты. Общее число видов базидиальных грибов-ксилотрофов, выявленных нами в зеленых насаждениях г. Одесса, равно 27. Они входят в состав двух классов, 6 порядков, 13 семейств та 22 родов. Выявленные ксилотрофы были ассоциированы с 19 видами древесных растений. Показано,  что в микоценозах зеленых насаждений г. Одесса преобладают индикаторы сильного повреждения древесных пород, в том числе и механического, что приводит к изреживанию деревостоя и его фрагментации. Полученные результаты могут быть использованы для своевременного проведения фитосанитарных мероприятий в парках и на улицах города.

Выводы: ухудшение экологических параметров мест произрастания древесных пород в зеленых насаждениях г. Одесса приводит их к угнетению и заселению ксилотрофными грибами.

Ключевые слова: дереворазрушающие грибы, видовой состав, индикаторное значение, зеленые насаждения, Одесса.

Посилання

  1. Babenko O. A., Tkachenko F. P. (2008) Mushrooms of Odessa city and his vicinity [Macromiceti mists Odesi ta jogo okolic], Vistnik ONU. Biologia. – 13(14): 58-64. 2. Bondarceva M. A. (1998) Determination of Russian mushrooms. Order Aphyllophorales [Opredelitel gribov Rossii. Poriadok Aphyllophorales] Ed. 2. SPb: Science. 391 p. 3. Garibova M. A, Lekomceva C. N. (2005) Foundations of mycology: morphology and systematic of fungi and fungi similar oganisms. Educational appliance. [Osnovi mikologii: morphologia i sistematika gribov s gribopodobnich organismov. Uchebnoe posobie]. M: Tovarischestvo nauchnych izdaniy KMK. 320 p. 4. Dudka I.A., Vasser S.P. (1987) Fungi: reference book of mycologist and mush roomer [Gribi: spravochnik mikologa i gribnika]. K.: Nauk. Dumka, 320 p. 5. Zerova M. Ja., Radzievsky G. G., Shevchenko C. V. (1972) Determination of fungi Ukraine. Vol. 5. Basidiomycetes [Viznachnik gribiv Ukraini. T. 5. Basidiomycetes]. B. 1. K.: Nauk. dumka. 240 p. 6. Zerova M. Ja., Sosin P. E., Rotenko G. A. (1979) Determination of fungi Ukraine. Vol. 5. Basidiomycetes [Viznachnik gribiv Ukraini. T. 5. Basidiomycetes]. B. 2. K.: Nauk. dumka. 518 p. 7. Isikov V. P., Konopla N. I. (2005) Dendromycology [Dendromikologia]. Lugansk: Alma-mater. 353 p. 8. Medvedev A. G. (2006) Bracket-fungus how indicators change of wood ecosystems under influence of antropogenically pressure [Trutovie gribi kak indikatori izmeneniy lesnich ekosistem pod vozdeistviem antropogennoy nagruski]. Tver: TIEP. 236 p. 9. Muchin V. A., Voronin P. Ju. (2007) «Mycogenous destroy of wood and emission of carbon in wood ecosystems» [«Mikogennoe razlogenie drevesini i emissia ugleroda v lesnich ekosistemah»]. Ecology. 1. рр. 24-39. 10. Dobrochaeva D. N., Kotov M. I., Prokudin Ju. N. (1987) Determination of high plants of Ukraine [Opredelitel visshich rasteniy Ukraini]. K.: Nauk. dumka. 548 p. 11. Suchomlin M. M., Dzhagan V. V. (2013) Fungi of Ukraine: Atlas-guide [Gribi Ukraini: Atlas-dovidnik]. К.: КМ Publishing. 224 p. 12. Tatarinova O.K. (2002) Xylotrophic Aphyllophorales basidiomycetes of Zhitomir Polissia and perspectives their practice application, Methodological foundations knowledge of biological peculiarity fungi-producers of physiology active substances and foodstuffs. Materials of II International conference (Doneck, 25-27 Nov. 2002 y.) [Ksilotrphni aphilophoralni basidiomiceti Zhitomirskogo Polissia ta perspecivi ich praktichnogo vikoristania. Metodologicheskie osnovi posnania biologicheskich osobennostey gribov producentov phisiologicheski aktivnich soedineniy i pischevich productov. Materiali II mezhdunarodnoy konferencii (Doneck, 25-27 noiabria 2002 g.]. Doneck: Nord computer. P. 47-51. 13. Bernicchia A. Polyporaceae s.l. Ed. Candusso, 2006. 712 p. (Fungi Europaei; 11). 14. Lindegrust U., Niedermeyer Timo H.J., Julich W.-D. (2005) The Pharmacological Potential of Mushrooms. CAM Evid. Based Complement. Altern. Med. 2(3): 263-265. 15. MycoBank Database. Fungal Databases, Nomenclature & Species Banks. International Mycological Association (IMA). 2020. [Electronic resource]. Mode of access: http://www.mycobank.org/ 16. Stokland J. N., Larsson K.-H. (2011) Legacies from natural forest dynamics: different effects of forest management on wood-inhabiting fungi in pine and spruce forests. Forest Ecology and Management. 261 (11): 1707–1721.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-18

Як цитувати

Ткаченко, Ф. П., & Опалько, Т. І. (2020). БАЗИДІАЛЬНІ ГРИБИ-КСИЛОТРОФИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТА ОДЕСИ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 25(1(46), 42–51. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205806

Номер

Том 25 № 1(46) (2020)

Розділ

БОТАНІКА ТА ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Вісник Одеського національного університету. Біологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.