Вісник Одеського національного університету. Біологія

БІОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ «ВАЖЛИВІСТЬ ІДЕЙ ГЕОРГІЯ ГАМОВА ДЛЯ БІОЛОГІЇ 21-ГО СТОЛІТТЯ» (19 СЕРПНЯ 2025 Р.) В МЕЖАХ ХХV ГАМОВСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ АСТРОНОМІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АСТРОНОМІЯ ТА НЕ ТІЛЬКИ: АСТРОФІЗИКА, КОСМОЛОГІЯ ТА ГРАВІТАЦІЯ, АСТРОФІЗИКА ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК, РАДІОАСТРОНОМІЯ, АСТРОБІОЛОГІЯ ТА ГЕНЕТИКА», ЯКА ПРОВОДИЛАСЬ 18–22 СЕРПНЯ 2025 Р. В ОНУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА, ОДЕСА, УКРАЇНА

2026-02-17T21:09:35+02:00

19 серпня 2025 року в межах роботи Гамовської міжнародної астрономічної конференції відбулося засідання традиційної Біологічної секції «Важливість ідей Г. Гамова для біології 21 століття». Цього року Біологічна секція проводиться сьомий раз. У заході взяли участь 46 науковців, серед яких були як досвідчені і відомі вчені, так і молоді дослідники з України, Німеччини, Молдови, Польщі, Болгарії, Чехії, Швейцарії, Фінляндії та США. Тематика доповідей охоплювала актуальні напрями сучасної молекулярної біології та медицини, зокрема дослідження регуляції експресії генів, епігенетичних механізмів і еволюції геномів, а також вивчення процесів стійкості, патогенезу та розробку прикладних молекулярно-генетичних рішень для потреб сільського господарства, охорони здоров’я і збереження біорізноманіття.

ГІСТОМОРФОМЕТРИЧНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТЕРМІЧНОЇ ТРАВМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

2026-02-17T21:09:27+02:00

В статті досліджено динаміку структурних змін щитоподібної залози у щурів, яким моделювали термічну травму шкіри легкого ступеня. Виявлено, що термічна травма призводить до морфологічних змін в залозі: зменшується площа фолікулів та їх колоїду, знижується внутрішній діаметр фолікулів, зростає висота фолікулярного епітелію, збільшується фолікулярно-колоїдний індекс, зменшується індекс накопичення колоїду та зростає кількість сполучної тканини. Найбільш інтенсивно гістоморфометричні зміни в щитоподібній залозі проявляються на 3 і 14 добу після термічної травми, що може свідчити про фазовий характер структурних змін на дію опіку шкіри.

ОЦІНКА МАРКЕРІВ ОКИСНОГО СТРЕСУ ТА КЛІТИННОГО УШКОДЖЕННЯ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ЗА ДІЇ ЕЛЕКТРОННИХ СИГАРЕТ

2026-02-17T21:09:18+02:00

Досліджено вплив парів електронних сигарет на показники оксидативного стресу та функціональний стан тканин щурів Wistar за тримісячної пасивної інгаляційної експозиції. Виявлено достовірне підвищення окисної модифікації білків та рівня малонового діальдегіду у легенях, печінці, серцевому м’язі, нирках та мозку, що свідчить про системний оксидативний стрес. Зміни активності ферментів ГГТ, АЛТ, АСТ та ЛФ відображають метаболічну перебудову та структурно-функціональні ушкодження органів, підкреслюючи потенційні токсикологічні ризики інгаляційного впливу компонентів електронних сигарет.

МІКОЛОГІЧНИЙ ДОРОБОК ОДЕСЬКИХ ВЧЕНИХ: ПІВСТОЛІТТЯ НАУКОВОГО ПОШУКУ (1890–1940 РР.)

2026-02-17T21:09:32+02:00

Проаналізовано розвиток мікологічних досліджень на півдні України з 1890 р. по 1940 р. У цей період вивчення грибів і, перш за все, грибних збудників хвороб рослин, здійснювали професори Одеського (Новоросійського) університету: Ф. М. Каменський, В. А. Ротерт, І. Д. Щербак, І. Л. Сербінов та Б. М. Аксентьєв. У їх наукових працях представлені результати досліджень видового складу, особливостей розвитку та розповсюдження багатьох видів паразитичних грибів рослин, наведені способи боротьби з ними. Роботи вчених мали не лише прикладний характер, але в них вирішувалася і низка фундаментальних задач. Зокрема з’ясовувалися вплив фізіологічно активних речовин на життєдіяльність та чутливість грибів, а також взаємодія міцелію грибів з корінням вищих рослин. Це дозволило Ф. М. Каменському вперше встановити симбіотичний характер цього явища, яке отримало назву «мікориза».

БАГАТОРІЧНА ДИНАМІКА OITHONA DAVISAE (FERRARI F. D. & ORSI, 1984) В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ У 2016–2024 РОКАХ

2026-02-17T21:09:23+02:00

В екосистемі Чорного моря велике значення мають веслоногі ракоподібні (Copepoda), які є основним компонентом трофічної бази для риб плантофагів. За період з 2005 по 2013 роки структура зоопланктону в північно-західній частині Чорного моря поповнилася новим чужорідним видом — Oithona davisae (Ferrari F. D. & Orsi, 1984). За період дослідження з 2016 по 2024 рік найвищі показники чисельності та біомаси O. davisae в Одеському морському регіоні зафіксовані у 2016 році, у Дунайському регіоні — у 2020 році, у Дністровському регіоні — у 2018 році, у Дніпровсько-Бузькому регіоні — у 2017 році. Для O. davisae характерний літньо-осінній максимум чисельності та біомаси. У 2016–2024 роках в ПнЗЧМ спостерігались значні коливання частки O. davisae від загальної біомаси зоопланктону (від 0,7% до 19,85%) та від біомаси веслоногих ракоподібних (від 5,99% до 73,59%) з максимальними значеннями в окремих регіонах в 2018 (у Дністровському та Дніпровсько-Бузькому регіонах) та в 2023 роках (в Одеському регіоні).