ПОХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ГРУП КОЗАЦТВА ЗА ДАНИМИ ПРО ПОЛІМОРФІЗМ Y ХРОМОСОМИ

Автор(и)

  • О. М. Утевская Харківській національний університет імені В. Н. Каразіна, м-н Свободи, 4, Харків, 61022, Україна, Ukraine
  • М. И. Чухряева ФГБНУ «Медико-генетичний науковий центр», вул. Москворечье, 1, Москва, 115478, Росія, Russian Federation
  • Р. А. Схаляхо ФГБНУ «Медико-генетичний науковий центр», вул. Москворечье, 1, Москва, 115478, Росія, Russian Federation
  • Х. Д. Дибирова ФГБНУ «Медико-генетичний науковий центр», вул. Москворечье, 1, Москва, 115478, Росія, Russian Federation
  • И. Э. Теучеж ФГБНУ «Медико-генетичний науковий центр», вул. Москворечье, 1, Москва, 115478, Росія, Russian Federation
  • А. Т. Агджоян Інститут загальної генетики ім. М. І. Вавілова РАН, вул. Губкіна, 3, Москва, 119991, ГСП-1, Росія, Russian Federation
  • Л. А. Атраментова Харківській національний університет імені В. Н. Каразіна, м-н Свободи, 4, Харків, 61022, Україна, Ukraine
  • Е. В. Балановская ФГБНУ «Медико-генетичний науковий центр», вул. Москворечье, 1, Москва, 115478, Росія, Russian Federation
  • О. П. Балановский Інститут загальної генетики ім. М. І. Вавілова РАН, вул. Губкіна, 3, Москва, 119991, ГСП-1, Росія, Russian Federation

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2015.2(37).54983

Анотація

Для прояснення питання про походження козаків на території України та Росії, генофонд основних груп козацтва був вивчений за SNP маркерами Y хромосоми. Кубанські, донські й запорізькі козаки утворюють єдиний південний фрагмент східнослов'янського генофонду. Область найбільшої генетичної схожості для цих трьох груп охоплює Україну, південні області європейської частини Росії, Білорусь, Польщу, Словаччину (генетичні відстані d<0,07). При цьому запорізькі козаки більш подібні до українських популяцій, донські – до південноросійських, кубанські козаки проміжні у порівнянні з запорізькою і донською групами. Найбільш поширеними гаплогрупами Y-хромосоми серед кубанських, донських й запорізьких козаків є R1a1a1*(М198), I2a (Р37.2), R1a1a1g (М458), N1c1 (М178), I1 (М253) і R1b1b2 (М269). Невисокі частоти гаплогруп G і J, що характерні для популяцій Кавказу, а також практична відсутність східноєвразійських гаплогруп C і O відхиляють гіпотезу про активну участь кавказького і степового азіатського населення у ґенезі цих трьох груп українського та південноросійського козацтва. Генофонд терських козаків займає відособлене положення. Він  дистанціюється від інших козачих груп і тяжіє до кавказьких тюркомовних популяцій – ногайців і балкарців. Таке зближення зумовлено різким підвищенням частот «кавказьких» гаплогруп у генофонді терських козаків, що вказує на асиміляцію терським козацтвом чоловічого корінного населення Північного Кавказу. 

Посилання

Underhill P.A., Passarino G., Lin A.A., Shen P., Mirazon L.M., Foley R.A., Oefner P.J., Cavalli-Sforza L.L. (2001) The phylogeography of Y chromosome binary haplotypes and the origins of modern human рopulations. Ann. Hum. Genet., 65, P. 43–62.

Jobling M., Tyler-Smith C. (2003) The human Y chromosome: an evolutionary marker comes of age. Nat. Rev. Genet., 4, P. 598–612.

Kushniarevich A., Utevska O., Chuhryaeva M., Agdzhoyan A., Dibirova K., Uktveryte I., Möls M., Mulahasanovic L., Pshenichnov A., Frolova S., Shanko A., Metspalu E., Reidla M., Tambets K., Tamm E., Koshel S., Zaporozhchenko V., Atramentova L., Kučinskas V., Davydenko O., Goncharova O., Evseeva I., Churnosov M., Pocheshchova E., Yunusbayev B., Khusnutdinova E., Marjanović D., Rudan P., Rootsi S., Yankovsky N., Endicott P., Kassian A., Dybo A.; Genographic Consortium., Tyler-Smith C., Balanovska E., Metspalu M., Kivisild T., Villems R., Balanovsky O. (2015) Genetic Heritage of the Balto-Slavic Speaking Populations: A Synthesis of Autosomal, Mitochondrial and Y-Chromosomal Data. PLoS One, Sep. 2, 10(9):e0135820.

Balanovsky O., Rootsi S., Pshenichnov A., Kivisild T., Churnosov M., Evseeva I., Pocheshkhova E., Boldyreva M., Yankovsky N., Balanovska E., Villems R. (2008) Two sources of the Russian patrilineal heritage in their Eurasian context. Am. J. Hum. Genet., 82(1), P. 236–250.

Utevska O.M., Agdzhoyan A.T., Balanovska E.V., Atramentova L.A., Balanovsky O.P. (2013) The origin of Ukrainian gene pool on Y-chromosomal data. [Istoki formirovanija ukrainskogo genofonda po dannym ob Y-hromosome]. Vіsnik Kharkіvs'kogo unіversitetu, 18 (№ 1079), P. 87-98.

Utevska O.M., Pshenichnov A.S., Dibirova Kh.D., Rootsi S., Agdzhoyan A.T., Churnosov M.I., Balanovska E.V., Atramentova L.A., Balanovsky O.P. (2015) Gene pool similarities and differences between Ukrainians and Russians of Slobozhanshina on Y-chromosome data. [Shodstvo i razlichija genofondov ukrainskih i russkih populjacij Slobozhanshhiny po markeram Y-hromosomy]. Citologija i genetika, 49, № 4, P. 40-50.

Balanovsky O., Dibirova Kh., Dybo A., Mudrak O., Frolova S., Pocheshkhova E., Haber M., Platt D., Schurr T., Haak W., Kuznetsova M., Radzhabov M., Balaganskaya O., Druzhinina E., Zakharova T., Hernanz D., Zalloua P., Koshel S., Ruhlen M., Renfrew C., Wells R.S., Tyler–Smith C., Balanovska E., The Genographic Consortium. (2011) Parallel Evolution of Genes and Languages in the Caucasus Region. Mol. Biol. Evol., 28(10), P. 2905–2920.

Teuchezh I.E., Pocheshkova E.A., Skhalyakho R.A., Dibirova Kh.D., Agdzhoyan A.T., Utevskaya O.M., Kuznetsova M.A., Bogunov Y.V., Shanko A.V., Konkov A.S., Chikkovani N.N., Yepiskoposyan L.M., Balanovskaya E.V., Balanovsky O.P. (2013) Gene Pools Of Abkhaz-Adyghe, Georgian And Armenian Populations In Their Eurasian Context. [Genofondy abhazo-adygskih narodov, gruzin i armjan v evrazijskom kontekste] Vestnik Moskovskogo Universiteta. Serija XXIII "Antropologija", № 2, P. 49-62.

Skhalyakho R.A., Pocheshkova E.A., Teuchezh I.E., Dibirova Kh.D., Agdzhoyan A.T.,, Utevskaya O.M., Yusupov Y.M., Damba L.D., Isakova J.T., Momynaliev T.K., Tagirly S.G., Kuznetsova M.A., Konkov A.S., Frolova S.A., Balanovskaya E.V., Balanovsky O.P. (2013) Turkic Speakers Of The Caucasus: A Comparative Analysis Of Their Gene Pools From The Y-Chromosomal Perspective [Tjurki Kavkaza: sravnitel'nyj analiz genofondov po dannym o Y-hromosome] Vestnik Moskovskogo universiteta. Serija XXIII "Antropologija", № 2, P. 34-49.

Yunusbayev B., Metspalu M., Metspalu E., Valeev A., Litvinov S., Valiev R., Akhmetova V., Balanovska E., Balanovsky O., Turdikulova S., Dalimova D., Nymadawa P., Bahmanimehr A., Sahakyan H., Tambets K., Fedorova S., Barashkov N., Khidiyatova I., Mihailov E., Khusainova R., Damba L.,Derenko M., Malyarchuk B., Osipova L., Voevoda M., Yepiskoposyan L., Kivisild T., Khusnutdinova E., Villems R. (2015) The genetic legacy of the expansion of Turkic-speaking nomads across Eurasia. PLoS Genet, Apr 21;

(4): e1005068. 11. Koshel S. (2012) Geoinformation technologies in genegeography. Mod Geogr Cartogr Artic Collect Ed IK Lure VI Kravtsova, P. 158–166.

Nei M. (1972) Genetic distance between populations. Am. Nat., 106, P. 283–292.

Y-Chromosome Concortium. (2002) A nomenclature system for the tree of human Y-chromosomal binary haplogroups. Genome Res., 12, P. 339–348.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-29

Номер

Розділ

Генетика, ЦИТОЛОГІЯ ТА МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ