Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Внутрішнє рецензування здійснюється членaми редакційної колегії, які мають найбільш близьку до тематики роботи наукову спеціалізацію. Рецензент визначає наукову цінність авторського оригіналу, відповідність матеріалу тематиці журналу.
    Зовнішнє рецензування здійснюється висококваліфікованими спеціалістами, які мають наукові праці з проблематики статті. Зовнішній рецензент обирається з урахуванням його поточного навантаження і з його згоди.
    Рецензування проводиться конфіденційно за принципами подвійного сліпого рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного

    1.1. «Вісник Одеського національного університету. Біологія» здійснює такі публікації:
    1. Наукові статті, у тому числі оглядового характеру
    2. Короткі повідомлення
    З. Бібліографія.
    4. Матеріали конференцій.
    5. Рецензії
    6. Матеріали з історії науки та університету
    1.2. У певному конкретному випуску один автор має право надрукувати тільки одну самостійну статтю
    1.3. Мова видання — українська, англійська
    1.4. До редакції «Вісника...» подається відредагований і погоджений з редколегією текст статті у форматі *.dос (гарнітура Times New Roman (Cyr), кегль 14, відстань між рядками 1,5 інтервали; поля: ліве — 2,5 см, праве — 1,5 см, верхнє — 2 см, нижнє — 2 см), набраний без застосування функції «Розстановка переносів» та два підписаних екземпляри «роздруківки» з неї. Резюме двома мовами (зразок оформлення публікації наведено наприкінці Правил).
    Рекомендація кафедри або наукової установи до друку


    2. Підготовка статті – обов’язкові складові
    Оригінальна стаття має включати:
    2.1. Вступ, в якому обговорюють актуальність проблеми, формулюють мету та основні завдання дослідження
    2.2. Матеріали і методи дослідження
    2.3. Результати дослідження та їх обговорення
    2.4. Висновки
    2.5. Список використаної літератури
    2.6. Анотація мовою оригіналу статті та резюме (українською, англійською)
    2.7. Ключові слова


    3. Оформлення рукопису, обсяг, послідовність та розташування обов’язкових складових статті
    3.1. Обсяг рукопису наукової статті (з урахуванням малюнків, таблиць і підписів до них, анотацій, резюме, списку літератури) — 8-15 сторінок друкованого тексту, оглядів — до 20 сторінок, рецензій — до 3 сторінок, коротких повідомлень — до 2 сторінок. Рукописи більшого обсягу приймаються до журналу тільки після попереднього узгодження з редколегією.
    3.2. Послідовність друкування окремих складових наукової статті має бути такою:
    1. УДК – в лівому верхньому кутку першого аркуша
    2. Прізвище та ініціали автора (авторів) мовою статті, вчений ступінь та посада.
    3. Назва наукової установи (в тому числі відділу, кафедри, де виконано працю).
    4. Повна поштова адреса (за міжнародним стандартом), телефон та електронна адреса (e-mail) для співпраці з авторами.
    5. Назва статті. Вона повинна точно відбивати зміст праці, бути короткою (в межах 9 повнозначних слів), містити ключові слова.
    6. Анотація мовою оригіналу друкується перед початком статті з відступом 20 мм від лівого поля. Містить не більше 50 повнозначних слів і передує (окремим абзацом) основному тексту статті.
    7. Під анотацією друкуються ключові слова, які відокремлюються крапкою з комою.
    8. Далі йде текст статті, що включає основні змістові розділи, список використаної літератури. Аналіз проблеми повинен базуватися на сучасну наукову літературу (за останні 10 років).
    9. Таблиці та малюнки разом з підписами та необхідними поясненнями до них розміщуються у тексті статті, після першого згадування про них.
    10. На окремому аркуші подаються резюме (українською та англійською мовами), оформлених таким чином: прізвище та ініціали автора (авторів), назва наукової установи, повна поштова адреса установи, назва статті, слово «Резюме» (Abstract), текст резюме, ключові слова. Резюме повинне бути зрозумілим без звертання до самої публікації включати актуальність проблеми, мету, методи дослідження, основні результати дослідження, висновки та конкретні пропозиції автора. Об’єм резюме 250-1250 слів.
    3.3 Стаття повинна бути підписана автором (авторами).


    4. Мовне оформлення тексту: термінологія. Умовні скорочення, посилання, таблиці, схеми, малюнки
    4.1. Автори несуть повну відповідальність за бездоганне мовне оформлення тексту, за правильну українську наукову термінологію (її слід звіряти за фаховими термінологічними словниками).
    4.2. Латинські біологічні терміни (назви видів, родів) подаються обов’язково латиницею і курсивом. За першого вживання латинської назви у дужках слід обов’язково подати український відповідник назви.
    4.3. Якщо часто повторювані у тексті словосполучення автор вважає за потрібне скоротити, то такі абревіатури за першого вживання наводять у дужках. Наприклад: Селекційно-генетичний інститут ˗ Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (далі СГІ ˗ НЦНС).
    4.4. Посилання на літературу подаються у тексті статті, обов’язково у квадратних дужках, цифрами. Цифра в дужках позначає номер праці у «Списку використаної літератури». Назви праць у списку літератури розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються за ДСТУ 8302:2015.
    4.5. Цифровий матеріал, по можливості, слід зводити у таблиці і не дублювати у тексті. Таблиці повинні бути компактними, мати порядковий номер; графи, колонки мають бути точно визначеними логічно і графічно. Цифровий матеріал таблиць повинен бути оброблений статистично. Матеріал таблиць (як і малюнків) повинен бути зрозумілим незалежно від тексту статті. При об’єднанні декількох рисунків або фотографій в один рисунок рекомендується позначати кожен з них прописними літерами знизу.
    4.6. Рисунки виконуються у програмі «Діаграма Microsoft Excel» та вставляються у текст. Кожна крива на рисунку повинна мати номер, зміст кривих пояснюється у підписах під рисунком. На осях абсцис і ординат рисунка зазначається лише величина, що вимірюється, і розмірність в одиницях СІ (%, мм, г і т.п.).
    4.7. У розділі «Результати досліджень та їх обговоренні» необхідно викласти виявлені ефекти, показати причинно-результативні зв’язки між встановленими ефектами, порівняти отриману інформацію з даними літератури і наголосити на виявлених нових. При аналізі слід посилатися на ілюстративний матеріал статті. Аналіз має закінчуватися відповіддю на питання, поставлені у вступі. При викладі результатів слід уникати повторення змісту таблиць та рисунків, а звертати увагу на найважливіші факти та певні закономірності, що з них випливають. Математичні (хімічні) формули виконуються засобами внутрішнього редактора формул «Microsoft Equal» і, при потребі, нумеруються.

    Редколегія має право редагувати текст статей, рисунків та підписів до них, погоджуючи відредагований варіант з автором, а також відхиляти рукописи, якщо вони не відповідають вимогам «Вісника ОНУ. Біологія». При появі сумнівів про правомірність використання статистичних методів, з метою допомоги авторам, рецензенти мають право запросити доступ до первинних матеріалів. Рукописи статей, що прийняті до публікування, авторам не повертаються.

Керівництво для авторів

Вимоги до оформлення літератури

Список літератури друкується мовою оригіналу відповідної праці. Назви праць у списку літератури розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються згідно ДСТУ 8302:2015.  У  статтях  при наявності обов’язково вказувати цифровий ідентифікатор об'єкта (Digital Object Identifier, або doi).

Приклади бібліографічних описань за ДСТУ 8302:2015.

Книги, монографії, атласи, словники

  1. Сеґре Дж. Звичайні генії: як два диваки творили сучасну науку. Київ : К.І.С., 2017. 392 с.
  2. Vaiserman А. М. Early Life Origins of Ageing and Longevity. Springer, Cham, 2019. 310 р.
  3. Lewin’s cells / G. Plopper, D. Sharp, E. Sikorski, B. Lewin. 3rd ed. USA : Courier Companies, 2015. 1056 p.
  4. Анатомія пам’яті: атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті: посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. 2-ге вид, розшир. та доповн. Дніпропетровськ : Пороги, 2005. 218 с.
  5. Мікробіологічні дослідження Чорного моря. За редакцією д.б.н., проф. Іваниці В.О. Одеса: ОНУ, 2021. 282 с.
  6. Українсько-німецький тематичний словник / [уклад. Н. Яцко та ін.]. Київ: Карпенко, 2007. 219 с.

 Статті із журналів

  1. Serga S., Maistrenko O.M., Kovalenko P Tsila O., Hrubiian N., Bilokon S., Alieksieieva T., Radionov D., Betancourt A. J., Kozeretska I. Wolbachia in natural Drosophila simulans (Diptera: Drosophilidae) populations in Ukraine. Symbiosis. 2023. https://doi.org/10.1007/s13199-023-00899-8
  2. Січняк О. Л. Регулярність мейозу в ранніх генераціях гібридів м’якої пшениці зі штучною спельтою. Вісн. ОНУ. Біологія. 2018. Т. 23, вип. 1(42). С. 23-32. doi: 10.18524/2077-1746.2018.1(42).129125.
  3. Levitsky A., Maykova A., Makarenko O. Some indicators in rat blood samples taken from the portal vein and the inferior vena cava after consumption of different edible fats. Journal of Education, Health and Sport. 2018. Vol. 8(5).  P. 299-308. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1320448.

 Збірки

  1. Zinchenko O. Yu., Shmatkova N.V., Seyfullina I.Y. Evaluation of antiviral activity 4-dimethylaminobenzaldehyde 2-hydroxybenzoyl-, nicotinoyl- and isonicotinoylhydrazones and their chelates with SnCl4 on "phage-host" model. «MODERN ASPECTS OF SCIENCE», 21th volume of the international collective monograph / Publishing Group «Vědecká perspektiva». 2022. С. 62-73.
  2. De Man J. C., Rogosa M., Sharpe M. E. Cell transfer and interferon studies : Abstracts of the V International symposium of immunopharmacology (17–21 May 2004) / proc. of conf. Quebec, 2004. P. 31.

 Дисертації, автореферати дисертації

  1.  Бакума А. О. Генетичний поліморфізм по локусам Ppd та фотоперіодична чутливість сучасних українських сортів м’якої пшениці : автореф. дис… канд. біол. наук : 03.00.22 «Молекулярна генетика» Київ, 2021. 24 с.
  2. Чернадчук С. С. Активність протеолітичних ферментів в тканинах тіла матки жінок без новоутворень та з онко-захворюваннями : дис… канд. біол. наук : 03.00.04 : захищена 17.05.2006 : затв. 12.10.2006 / ХНУ імені Д. К. Каразіна, Харків, 2006. 189 с.

 Депоновані наукові роботи, патенти, авторські свідоцтво

Спосіб фармакологічної корекції закритої черепно-мозкової травми комплексною сполукою на основі германію і діетилентриамінопентаоцтової кислоти з натрієм : пат. 83323 Україна, А61Р 43/00 на корисну модель ; заявл. 03.09.2012 ; опубл. 10.09.2013, Бюл. № 17. 6 с.

  1. Зразок оформлення публікації

УДК 575.17:575.113.2:633.34

Ю. A. Попович1, аспірант

І. M. Благодарова2, наук. сп.

С. В. Чеботар1,2, д. б. н., професор

1Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, вул. Дворянська, 2, 65082, Україна

2Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Одеса, Овідіопольська дор., 3, 65036, Україна

ПОЛІМОРФІЗМ МІКРОСАТЕЛІТНОГО ЛОКУСУ TAGLGAP ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З АЛЕЛЬНИМИ ВАРІАНТАМИ ГЛІАДИНІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ

Резюме

Досліджено поліморфізм мікросателітного локусу Taglgap в українських та зарубіжних сортах та лініях пшениці м’якої (Triticum aestivum L.). Знайдено 11 алелів мікросателіту Taglgap, з яких сім алелів у сортів, створених в Україні та десять алелів у сортів, створених в зарубіжних селекційних установах. Показано як асоціюються алелі мікросателітного локусу Taglgap з алельними варіантами гліадинів за локусом Gli-B1. Проведено аналіз нуклеотидних послідовностей у базі даних NCBI, та показано присутність й можливі алелі Taglgap у низки видів родів Triticum L. та Aegolops L.

 Ключові слова: Triticum aestivum L.; алельні варіанти гліадинів; Taglgap; мікросателіт; поліморфізм; Gli-B1 локус.

 

... Текст вступу до статті

Матеріали та методи досліджень

Текст матеріалів та методів роботи

Результати та їх обговорення

Викладення результатів та їх аналіз

Висновки

Список використаної літератури

 

Yu. A. Popovych1, O. M. Blagodarova2, S. V. Chebotar1,2

1Odesa I. I. Mechnikov National University, Genetics and Molecular Biology Department, 2 Dvorianska Str., Odesa, 65082, Ukraine.

2Plant Breeding and Genetic Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, 3 Ovidiopolska Doroha, Odesa, 65036, Ukraine.

POLYMORPHISM OF TAGLGAP MICROSATELITE LOCUS AND ITS ASSOCIATION WITH ALLELELIC VARIETIES OF GLIADINS OF BREAD WHEAT

 Abstract

Introduction. Gliadins are monomeric and highly polymorphic storage proteins of wheat endosperm, which together with glutenins form a gluten complex that determines the breadmaking properties of wheat. Allelic variants of gliadins are an important feature in the selection for breeding material, but their detection by electrophoresis in acid PAGE is quite difficult.

Aim. The aim of this study was to investigate the polymorphism of the Taglgap microsatellite locus and to analyze its correspondence to the polymorphism of allelic variants of gliadins that have been revealed by acid PAGE electrophoresis.

Methods. 140 cultivars and lines of bread wheat of Ukrainian and foreign selection were analyzed. Electrophoresis of storage proteins was performed in an acid PAGE according to the method of F.O. Poperellia (1989), allelic variants were designated according to the international nomenclature [Metakovsky et al., 2018]. DNA was isolated by CTAB method and PCR was performed with primers to the Taglgap microsatellite [Devos et al., 1995]. PCR products were fractionated in 7% PAGE and stained with silver staining method. Nucleotide sequences were searched by BLAST and aligned by MAFT methods.

The main results. 19 allelic variants of gliadins and 11 alleles of the Taglgap locus were identified. In the collection of Ukrainian varieties there were Gli-B1b, Gli-B1c, Gli-­B1d, Gli-­B1e, Gli-­B1f, Gli-­B1g, Gli-­B1h, Gli-­B1l and Gli-B1o allelic variants and alleles of Taglgap 216 bp, 237 bp, 246 bp, 248 bp, 252 bp, 267 bp, 270 bp and null. In the foreign collection of varieties – Gli-­B1a, Gli-­B1b, Gli-­B1c, Gli-­B1d, Gli-B1e, Gli-­B1f, Gli-­B1g, Gli-­B1h, Gli-­B1i, Gli-­B1j, Gli-­B1k, Gli -B1l, Gli-­B1m, Gli-B1n, Gli-B1o, Gli-B1p, Gli-B1q, Gli-B1r, Gli-B1s and 213 bp, 216 bp, 237 bp, 246 bp, 248 bp, 250 bp, 252 bp, 270 bp, 285 bp and null. Nucleotide sequence analysis in the NCBI database showed the presence of a number of other alleles of the Taglgap microsatellite not only in bread wheat but also in some species of the Triticum L. and Aegilops L. genus.

Conclusions. The detected polymorphism correlates with the polymorphism of allelic variants of gliadins of Gli-B1 locus and makes it possible to identify GliB1a, Gli-­B1d, Gli-­B1h and Gli-B1l allelic variants, and for Ukrainian varieties with high probability also Gli-B1b allelic variant. However, this marker does not allow identifying Gli-B1c, which is important for breeding.

Key words: allelic variants of gliadins; Taglgap; microsatellite; polymorphism; Gli-B1 locus; bread wheat.

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.