АЛЬГОФЛОРА СТАВКІВ ДЮКОВСЬКОГО ПАРКУ МІСТА ОДЕСА

Автор(и)

  • В. П. Герасимюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра гідробіології та загальної екології,, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.1(48).232228

Ключові слова:

альгофлора, водорості, ставки, Дюковський парк, м. Одеса

Анотація

Проблема. Мікроскопічні водорості відіграють важливу роль в екосистемах ставків. Вони створюють первинну органічну речовину, виділяють кисень, утилізують вуглекислий газ, неорганічне і органічне забруднення у воді та є їжею для численних гідробіонтів (інфузорій, черв’яків, ракоподібних та риб).

Мета. Метою роботи було вивчення сучасного стану альгофлори ставків Дюковського парку.

Методика. Матеріалами для дослідження слугували зразки, які відбирали з листопада 2011 по серпень 2020 р. на двох ставках Дюковського парку. Відбирали фітопланктон, перифітон і мікрофітобентос навесні, влітку і восени. Відбір і обробку проб здійснювали за загальновизнаними методиками. Загалом було зібрано і опрацьовано 80 проб. Видовий склад водоростей вивчали за допомогою світлового мікроскопа XSP-104.

Основні результати. Узагальнено результати досліджень (2011-2020 рр.) видового складу мікроскопічних водоростей 2 ставків Дюковського парку м. Одеса. До видового складу альгофлори Дюковських ставків відносились 67 видів мікроскопічних водоростей, які належали до 49 родів, 36 родин, 21 порядку, 9 класів, 7 відділів, 4 царств і 2 імперій. За кількістю видів у ставках переважали представники діатомових (38 видів), синьозелених (13), зелених (7) і харових (5) водоростей. До імперії прокаріотів належали 13, еукаріотів – 54 види. Царство еубактерій було представлено 13, хромістів – 40, протозоа – 2 і рослин – 11 видами. Представники провідних родів Cosmarium Corda et Ralfs (5 видів) і Nitzschia Hassall (4) складають альгофлору ставків. Вперше для ставків Дюковського парку наведено 14 нових видів водоростей. У першому ставку знайдено 32, в другому – 58 видів. Коефіцієнт подібності Соренсена-Чекановського між альгофлорами ставків Дюковського парку і дендропарку імені Перемоги склав 0,44, а коефіцієнт подібності Жаккара між ними ‒ 0,29. У фітопланктоні ставків виявлено 20, перифітоні – 23 і мікрофітобентосі – 24 види. За рівнем організації одноклітинні форми склали 29, колоніальні – 33 і багатоклітинні – 6 видів. З них нерухомі нараховували 40, а рухомі – 27 таксонів. У відповідності з типом морфологічної диференціації слані переважали кокоїдні форми (50 видів), нитчасті склали 6, капсальні – 7 і монадні – 4 види. Видовий склад альгофлори ставків Дюковського парку є прісноводним, алкаліфільним, мезосапробним і космополітним.

Висновки. Альгофлора двох ставків Дюковського парку складається з 67 видів мікроскопічних водоростей, які належать до 7 відділів, 4 царств і 2 імперій. Вперше для ставків відзначено 14 нових видів водоростей. Видовий склад альгофлори ставків Дюковського парку є прісноводним, алкаліфільним, мезосапробним і космополітним.

Посилання

  1. Визначник прісноводних водоростей України. – К.: Вид-во АН України, 1938-1993. – Т. 1-12.
  2. Водоросли. Справочник / С.П. Вассер, Н.В. Кондратьева, Н.Л. Масюк и др. – К.: Наук. думка, 1989. – 608 с.
  3. Герасимюк В.П. Водоросли пруда дендропарка имени Победы города Одессы (Украина) / В.П. Герасимюк, Н.В. Герасимюк // Тез. докл. IV междунар. конф. “Актуальные проблемы современной альгологии“. – Киев, 2012. – С. 72-73.
  4. Герасимюк В.П. Водоросли прудов некоторых парков города Одесса / В.П. Герасимюк, Н.В. Герасимюк // Тез. доп. V відкритого з’їзду фітобіологів Причорномор’я. – Херсон, 2013. – С. 15.
  5. Герасимюк В.П. Видовий склад мікроскопічних водоростей ставків дендропарку імені Перемоги міста Одеса / В.П. Герасимюк, Н.В. Герасимюк // Вісник ОНУ. Біологія. – 2019. – Т. 24, вип. 1(44). – С. 33-45.
  6. Гусляков Н.Е. Атлас диатомовых водорослей бентоса северо-западной части Черного моря и прилегающих водоемов / Н.Е. Гусляков, О.А. Закордонец, В.П. Герасимюк. – К.: Наук. думка, 1992. – 252 с.
  7. Царенко П.М. Краткий определитель хлорококковых водорослей УССР / П.М. Царенко. – К.: Наук. думка, 1990. – 208 с.
  8. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике / В.М. Шмидт – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 288 с.
  9. Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. 1. Cyanoprokaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphidophyta. Phaeоphyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophyta and Rhodophyta / Eds.: P.M. Tsarenko, S. Wasser and E. Nevo. – Rugell: A.R.G. Gantner Verlag, 2006. – 713 p.; Vol. 2. Bacillariophyta. – 2009. – 413 p.; Vol. 3. Chlorophyta. ‒ 2011. – 511 p.; Vol. 4. – Charophyta. – 2014. – 703 p.
  10. Guiry G.M., Guiry M.D. AlgaeBase. World-wide electronic publ., Natl. Univ. Ireland , Galway. 2020. https: // www.algaebase.org.
  11. Hindák F. Klúč na určovanie vỳtrusnỳch rastlín / F. Hindák, J. Komárek, P. Marvan, J. Ruzička. – Bratislava: Slovenské pedagogické nakladatelstvo, 1975. ‒ 396 s.
  12. Krammer K. Bacillariophyceae / K. Krammer, H. Lange-Bertalot // Susswasserflora von Mitteleuropa. – Bd. 2/1-4. – Stuttgard; New York: G. Fischer Verlag, 1986-2001.
  13. Tkachenko F.P. Macrophytobenthos of artificial pond in the park of Odessa city / F.P. Tkachenko, M.V. Sidorenko // Вісник ХНУ. Серія біологія. ‒ 2018. – Т. 31. – С. 31-38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-05

Як цитувати

Герасимюк, В. П. . (2021). АЛЬГОФЛОРА СТАВКІВ ДЮКОВСЬКОГО ПАРКУ МІСТА ОДЕСА. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 26(1(48), 29–44. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.1(48).232228

Номер

Том 26 № 1(48) (2021)

Розділ

БОТАНІКА ТА ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.