АБСОРБЦІЯ КАЛЬЦІЮ В ТОНКІЙ КИШЦІ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ РІЗНИХ КСЕНОБІОТИКІВ

Автор(и)

  • О. А. Макаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України»2Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», Ukraine
  • Г. В. Майкова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • Н. А. Кириленко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • Т. В. Гладкій Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • Л. В. Еберле Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.1(48).232850

Ключові слова:

щури, цефоперазон, амоксиклав, мерказоліл, L- тироксин, гідразин сульфат, всмоктування кальцію

Анотація

Актуальність. Внаслідок патології щитовидної та паращитовидної залоз, захворювань органів травлення, системи крові та ін., а також в результаті застосування лікарських засобів, які використовуються для їх лікування може розвиватися стан, що характеризується зниженням кісткової щільності – вторинний остеопороз.

Метою дослідження стало визначення абсорбції кальцію в тонкій кишці щурів за впливу різних ксенобіотиків.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на білих щурах стадного розведення, які впродовж 60 діб отримували  в залежності від групи: 1) цефоперазон  (п/о, 180 мг/кг на добу) та амоксиклаву (п/о, 135 мг/кг на добу); 2) мерказоліл (п/о, 25 – 40 мг/кг на добу); 3) L-тироксин (п/о, 10 мг/кг на добу); 4) гідразин сульфат (50 мг/кг 2 рази на тиждень протягом 90 днів).

Всмоктування кальцію досліджували в ізольованій петлі тонкої кишки тварин. Стан слизової оболонки тонкої кишки оцінювали за маркерами запалення (активності еластази та кислої фосфатази), показнику ступеня контамінації умовно-патогенної мікробіоти (активності уреази), показнику неспецифічного антимікробного захисту слизових оболонок (активності лізоциму).

Тривале застосування антибіотиків сприяло зниженню всмоктування кальцію в тонкій кишці щурів на 25,0 %, мерказолілу – на 29,7 % тироксину – на 11,4 %, гідразин сульфату – на 34,5 %.  Підвищення активності еластази та кислої фосфатази в слизовій оболонці тонкої кишки за дії ксенобіотиків, а також збільшення активності уреази та зниження активності лізоциму свідчать про зміни стану тонкого кишечника.

Отже,  суттєве зниження абсорбції кальцію після тривалого вживання ксенобіотиків може бути пов’язано в першу чергу з пригніченнямантимікробногозахистуслизовоїоболонкитонкоїкишкипіддією антибіотиків, мерказолілу, тироксину та гідразин сульфату. Наслідкомзменшення активності лізоцимує посиленерозмноженняумовно-патогеннихбактерій,наявністьдисбіозу, а після вживання антибіотиківта гідразин сульфату – розвитокзапалення.

Ключові слова: цефоперазон; амоксиклав; мерказоліл; L- тироксин; гідразин сульфат; всмоктування кальцію.

Посилання

Григоьева Н. В. Ятрогенный остеопороз. Часть І / Н. В. Григорьева // Ліки України. – 2018. – №5–6 (221-222). – С. 30–37.

Директива 10/63/EU Европейского парламента и совета европейского союза «По охране животных, используемых в научных целях» от 22 сентября 2010 года // http://www.bio.msu.ru/res/DOC457/Dir_2010_63_Rus-LASA.pdf.

Наказ України «Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах» // Міністерство освіти і науки України. – 2012. – № 249.

Уголев А. М. Методические приемы для изучения мембранного пищеварения и всасывания в тонкой кишке в условиях хронического эксперимента на крысах и некоторых других животных / А. М.Уголев, Б. З. Зарипов // Физиологический журнал СССР. – 1979. – № 12. – С. 1850–1854.

Шнайдер С. А. Экспериментальная стоматология. Часть 1. Экспериментальные модели сто-матологических заболеваний / С. А. Шнайдер, А. П. Левицкий. – Одесса: КП ОГТ, 2017. – 168 с.

Barbosa A. P. Iatrogenic osteoporosis / A. P. Barbosa, M. R. Mascarenhas // International journal of endocrinology. – 2015. – No. 8 (72). – P. 61–66.

Byreddy D. V. Drug-induced osteoporosis: from Fuller Albright to aromatase inhibitors / D. V. Byreddy, M. F. Bouchonville, E. M. Lewiecki // Climacteric. – 2015. – No. 18, Suppl 2. – P. 39–46. DOI: 10.3109/13697137.2015.1103615.

Hant F. N. Drugsthat may harm bone: Mitigating the risk / F. N. Hant, M. B. Bolster // Cleve. Clin. J. Med. – 2016. – No. 83 (4). – P. 281–288. DOI: 10.3949/ccjm.83a.15066.

Mazziotti G. Drug-induced osteoporosis: mechanisms and clinical implications / G. Mazziotti, E. Canalis, A. Giustina // Am. J. Med. – 2010. – No. 123 (10). – P. 877–884. DOI: 10.1016/j.amjmed.2010.02.028.

Panday K. Medication-induced osteoporosis: screening and treatment strategies / K. Panday, A. Gona, M. B. Humphrey // Ther. Adv. Musculoskelet. Dis. – 2014. – No. 6 (5). – P. 185–202. DOI: 10.1177/1759720X14546350.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-05

Номер

Розділ

Фізіологія людини та тварин