БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ СПОЛУКИ SALSOLA TRAGUS L. (CHENOPODIACEAE) ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ОБ’ЄКТА УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Н. А. Кириленко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-2612-4656
  • Ф. П. Ткаченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • О. О. Молодченкова Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Україна
  • С. В. Баєва Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.2(49).246873

Ключові слова:

трава S. tragus L., біологічно активні компоненти (фенольні сполуки, ліпіди, жирні кислоти, вуглеводи), значення для медицини

Анотація

Актуальність. Оцінка якісного складу та вмісту біологічно-активних сполук трави Salsola tragus як перспективної сировини для фармацевтичної промисловості.

Мета. З’ясувати хімічний склад надземної частини причорноморського виду солянок S. tragus та можливого його використання в медицині.

Матеріали та методи. Дослідження біологічно активних речовин S. tragus були проведені влітку 2020 р. Зразки трави зібрані уздовж польової дороги поблизу узбережжя Тилігульського лиману. Аналізували надземну біомасу виду. Загальний вміст ліпідів та їх жирнокислотний склад, вміст вуглеводів, фенольних сполук та їх похідних досліджували за загальноприйнятими методиками. Титр кислотності визначали за допомогою розчину щавлевої кислоти.

Основні результати. Ідентифіковано і визначено кількісно 11 сполук фенольної природи, з них 5 фенолокислот (ферулова, корична, кавова, галова і цикорієва), 1 кумарин (ескулетин) і 5 флавоноїдів (кверцетин, рутин, лютеолін-7-глюкозид, гіперозид, геспередин). У складі фенолокислот переважали ферулова та галова кислоти. Серед флавоноїдів переважали лютеолін-7-глюкозид та геспередин.

Трава S. tragus виявилася досить багатою на ліпідні компоненти. У їх складі було знайдено 8 жирних кислот. За вмістом переважали ненасичені жирні кислоти з домінуванням лінолевої та олеїнової – 27,67 і 19,27 % відповідно.

Найбільший вміст серед досліджуваних біологічно активних сполук S. tragus належить сумарним вуглеводам (8,31 %). Титр кислотності сировини дорівнював 1,8 %.

Висновки. На основі комплексного дослідження біологічно активних речовин трави S. tragus можна зробити висновок про можливість використання її як джерела фенольних сполук, зокрема флавоноїдів, що володіють значною антиоксидантною, протизапальною, протипухлинною, протипроменевою активністю та олеїнової кислоти, яка позитивно впливає на обмін холестерину і ессенціальних жирних кислот (ω-3 і ω-6) для виробництва нових фітопрепаратів.

Посилання

Аминова А. А. Элементный состав травы солянки иберийской Salsola iberica (Semen end Pau) Botsch. / А. А. Аминова, О. Н. Денисенко, С. С. Ляшенко // Современная фармация: проблемы и перспективы развития: материалы V Межрегиональной науч. - практ. конф. с междунар. участием 29–30 мая 2015 г. – Владикавказ, 2015. – С. 17–21.

Аминова А. А. Определение антиоксидантной активности извлечений из травы солянки иберийской (южной) Salsola iberica (Sennen et pau) Botsch. (S. australis R. BR.) / А. А. Аминова // Разработка, исследование и маркетинг новой фармацевтической продукции. – Пятигорск: Знание, 2016. – С. 4–5.

Венгеровский А. И. Влияние экстракта из надземной части Salsola collina (Chenopodiaceae) и силимарина на функции печени при экспериментальной модели вирусного гепатита / А. И. Венгеровский, А. Н. Мелентьева, В. Н. Буркова // Растительные ресурсы. – 2008. – Т. 44, № 2. – С. 116–122.

Виноградова Р. П. Вуглеводи / Р. П. Винградова // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30077 (дата звернення: 04.10.2021)

ДСТУ ISO 5508-2001. Національний стандарт України. Жири та олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот.

Лупсандоржиева П. Б. Определение галловой кислоты в многокомпонентных растительных средствах методом VEHZHKH / П. Б. Лупсандоржиева, Н. Б. Болданова, Д. В. Попов // Химия раст. сырья. – 2013. – № 3. – С. 173–176.

Моисеев Д. В. Идентификация флавоноидов в растениях методом ВЭЖХ / Д. В. Моисеев, Г. Н. Бузук, В. Л. Шелюто // Химико-фармацевтический журнал. – 2011. – Т. 45, № 1. – С. 35–38.

Плантариум. Растения и лишайники России и сопредельных стран: открытый онлайн атлас и определитель растений. 2007–2021. https:/www.plantarium.ru/lang/en/page/ view/item/33439.html

Петросян И. Б. Изучение фенольных соединений из травы солянки древовидной методом высокоэффективной жидкостной хроматографии / И. Б. Петросян // Известия вузов Северо-Кавказского региона. – 2006. – С. 51–52.

Рагино Ю. И. Антиоксидантный эффект семян Salsola collina / Ю. И. Рагино, К. В. Свиридов, Е. В. Каштанова // Бюллетень СО РАМН. – 2005. – № 3 (117). – С. 112–114.

Сажина Н. Н. Измерение суммарного содержания фенольных соединений в различных частях лекарственных растений / Н. Н. Сажина, В. М. Мисин // Химия растительного сырья. – 2011. – № 3. – C. 149–152.

Саратіков А. С. Гепатозахисні властивості солянки холмової / А. С. Саратіков, А. І. Венгеровський, В. С. Чучалін // Хіміко-фармацевтичний журнал. – 2000. – № 6. – С. 38–40.

Сырчина А. Ж. Флавоноиды Salsola collina / А. Ж. Сырчина, А. Л. Верещагин, М. Ф. Ларин // Химия природных соединений – 1989. – № 5. – С. 21–22.

Шульга Л. І. Жирнокислотний склад лікарських рослинних зборів / Л. І. Шульга, І. О. Журавель, Т. С. Безценна // Фітотерапія. Часопис – № 2. – 2012. – С. 69–74.

Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk. – Kiev: Nayka, 1999. – 346 p.

Nіkiforov S. B. Effect of an Aqueous Extract of Salsola collina on the Course of Experimental Cholelithiasis in Rabbits / S. B. Nіkiforov, A. A. Semenov, A. I. Syrchina // Pharm. Chem. Journ. – 2002. – V. 36, № 9. – P. 496–499.

Sokolowska-Krzaczek A. K. Variation of phenolic acids from herb and roots of Salsola cali L. / A. K. Sokolowska-Krzaczek, K. Skalicka-Wozniak, K. Czubkowska // Acta societatis botanicorum poloniae. – 2009. – V. 78, № 3. – P. 197–201.

Zbao Y. X. Studies on the alkaloids from Salsola collina Pall. / Y. X. Zbao, X. B. Ding // Phytoter. Pes. – 2004. – V. 18, № 8. – P. 598–600.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-29

Як цитувати

Кириленко , Н. А., Ткаченко, Ф. П. ., Молодченкова, О. О. ., & Баєва, С. В. . (2021). БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ СПОЛУКИ SALSOLA TRAGUS L. (CHENOPODIACEAE) ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ОБ’ЄКТА УКРАЇНИ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 26(2(49), 23–42. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.2(49).246873

Номер

Том 26 № 2(49) (2021)

Розділ

Біохімія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.