НОВА ЗНАХІДКА РІДКІСНОГО ГРИБА PISOLITHUS ARHIZUS (SCLERODERMATACEAE) НА ТЕРИТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.2(49).246879Ключові слова:
рідкісний вид, Україна, Червона книга, регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Одеська область)Анотація
Проблема. Розповсюдження видів з Червоної книги України, у тому числі на теренах Одеської області, та їхня екологія недостатньо досліджені. Це повністю стосується рідкісного макроміцета пізоліта безкореневого Pisolithus arrhizus (Scop.) Rauschert.
Мета. Метою роботи є інвентаризація локалітетів пізоліта безкореневого в Одеській області та опис його місцезростань.
Методи. Розповсюдження макроміцета вивчали маршрутним методом у 2014–2021 рр. Аналіз кислотності водної витяжки ґрунту та його механічного складу проведено за стандартними методиками, прийнятими у ґрунтознавстві.
Результати. Встановлено, що на кінець 2021 р. в Одеській області відомі чотири локалітети P. arhizus. Один з них – в урочищі Турлаки Білгород-Дністровського р-ну у 2020 р. підтвердити не вдалося. В той же час, знайдено новий локалітет гриба – біля узбережжя Тилігульського лиману на схилі балки «Ранжева». Найбільша кількість карпофорів була зафіксована у 2020 р. у національному природному парку «Тузлівські лимани». Гриби зростали на слаболужних (рН = 7,36–7,50) середньо суглинистих південних чорноземах. Це був найпосушливіший період за весь час спостережень у парку (з 2010 р.). Ці дані дещо розширюють інформацію про екологічні властивості виду.
Висновки. В цілому в Одеській області всі чотири відомі знахідки пізоліта приурочені до південної найпосушливішої частини регіону. У виявлених локалітетах пізоліт без кореневий утворював мікоризу з Qurcus robur та Juniperus sabina. Необхідно продовжити пошуки цього рідкісного виду гриба, у тому числі і в урочищі Турлаки Білгород-Дністровського р-ну.
Посилання
Список використаної літератури
Андріанова Т. В. Гриби України [Електронний ресурс] / Т. В. Андріанова, В. П. Гайова, В. П. Гелюта, І. О. Дудка, В. П. Ісиков, С. Я. Кондратюк, Т. І. Кривомаз, В. В. Кузуб, Д. В. Мінтер, Т. Дж. Мінтер, М. П. Придюк, Ю. Я. Тихоненко. Режим доступу : www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/ukr [веб-сайт, версія 1.00] – Назва з екрану.
Гелюта В. П. Нові місцезнаходження Pisolithus arrhizus (Scop.) Rauschert (Sclerodermataceae) в Україні / В. П. Гелюта, В. В. Джаган, О. Є. Ходосовцев, І. Ю. Костіков, С. В. Волгін, М. Ф. Бойко, Ю. Я. Тихоненко // Чорноморський ботан. журн. – 2006. – Т. 2, № 2. – С. 118–122.
Дудка І. О. Pizolithus arrhizus / І. О. Дудка // Червона книга України. Рослинний світ. – Київ: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 823.
Зерова М. Я. Знаходження двох гастероміцетів – Phellorinia inquinans Berk. та Pisolithus tinctorius (Pers.) Cokker et Couch. f. turgidus (Fr.) Pilat на Україні / М. Я. Зерова // Укр. ботан. журн.. – 1959. – Т. 16, № 2. – С. 88–91.
Зерова М. Я. Визначник грибів України, т. 5, кн. 2. / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко. – Київ: Наукова думка, 1979. – 564 с.
Карта грунтів Української РСР. Одеська область. — К.: Ін-т «Укрземпроект», 1973. – 1 к.
Клюшник П. И. О грибах, образующих микоризу дуба / П. И. Клюшник // Лесное хозяйство. – 1952. – № 8. – С. 63–65.
Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с.
Попова О. М. Поширення в Україні рідкісного виду Pisolithus arhizus (Boletales, Basidiomycota) / О. М. Попова // Укр. ботан. журн. – 2021. – Т. 78, № 2. – С. 139–144. doi: https://doi.org/10.15407/ukrbotj78.02.139
Практикум по почвоведению / Под ред. И. С. Кауричева. 3-е изд., перераб.и доп. – Москва: Колос, 1980. – 272 с.
Ребриев Ю. А. Пизолитус бескорневой / Ю. А. Ребриев // Красная книга Ростовской области. Издание 2-е. Т. 2. Растения и грибы. – Ростов-на-Дону: Минприроды Ростовской области, 2014. – С. 268–273.
Якименко А. Пизолит бескорневой Pisolithus arhizus / А. Якименко, И. Уханова. -2007. [Електронний ресурс] Доступно за адресою: http://mycoweb.narod.ru/fungi/Pisolithus_ arhizus.html (Доступ 20.12.2020)].
Akulov O. Yu. The preliminary checklist of boletoid fungi of Ukraine / O. Yu. Akulov, M. P. Prydiuk // Pagine di Micologia. – 2007. – Vol. 27. – P. 117–144.
Kuo M. Pisolithus tinctorius [Електронний ресурс] / M. Kuo. – 2006. Available at: http://www.mushroomexpert.com/pisolithus_tinctorius.html (Accessed 20 December 2020).
Lebel T. Two new species of Pisolithus (Sclerodermataceae) from Australasia, and an assessment of the confused nomenclature of P. tinctorius / T. Lebel, S. Pennycook, M. Barrett // Phytotaxa. – 2018. – Vol. 348, № 3. – С. 163–186.
Martin F. Phylogeography of the ectomycorrhizal Pisolithus species as inferred from nuclear ribosomal DNA ITS sequences / F. Martin, J. Díez, B. Dell, C. Delaruelle // New Phytologist. – 2002. – Vol. 153. – P. 345–357. doi: https://doi.org/10.1046/j.0028-646X.2001.00313.x
Turnau K. Metal content in fruit-bodies and mycorrhizas of Pisolithus arrhizus from zinc wastes in Poland / K. Turnau, E. Gucwa, P. Mleczko, B. Godzik // Acta Mycologica – 1998. – Vol. 33. – P. 59–67. doi: https://doi.org/10.5586/am.1998.005
Vázquez-García A. Influencia del pH en el crecimiento de quince cepas de hongos ectomicorrizógenos. / A. Vázquez-García, G. Santiago-Martínez, A. Estrada-Torres // Anales del Instituto de Biología, Universidad Nacional Autónoma de México. Serie Botánica. – 2002. – Vol. 73. – P. 1–15.
Vellinga E.C. Pisolithus arrhizus / E.C. Vellinga. – 2007. [Електронний ресурс] In: Bay Area Mycological Society. Available at: http://bayareamushrooms.org/index.html (Accessed 20 December 2020).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
