АНТИПРОТЕЇНАЗНА АКТИВНІСТЬ ФЛАВАНОЇДІВ
Ключові слова:
інгібування протеолізу, флаваноїди, протеїназиАнотація
В дослідах in vitro вивчали інгібуючу дію 9 синтетичних і 3 рослинних флаваноїдів на протеолітичні ферменти еластазу, трипсин і хімотрипсин з підшлункової залози свині, а також колагеназу з Clostridium histolyticum. Для кожного з флаваноїдів і протеїназ встановлені значення ІС50, за рівнем яких оцінювали ступінь інгібуючої активності. Обговорюється перспективність застосування флаваноїдів, гальмуючих активацію протеолізу, що має місце при розвитку ряду захворювань.
Посилання
Хасигов П. 3., Подобед О. В., Кцоева С. А., Гатагонова Т. М., Грачев С. В., Шишкин С. С., Березов Т. Т. Металлопротеиназы матрикса нормальных тканей человека // Биохимия. — 2001. — Т. 66. — Вып. 2. — С. 167—179.
Щепеткин И. А. Остеокластическая резорбция кости II Успехи соврем, биол. — 1996. — Т. 116, № 4. — С. 474—492.
Ларионова Н. И., Балабушевич Н. Г., Жатиков П. А. Взаимодействие эластазы лейкоцитов человека с фибронектином плазмы и его ингибирование соевым ингибитором протеиназ типа Баумана-Бирк II Биохимия. — 1998. — Т. 63. — Вып. 9. — С. 1263—1268.
Макаренко О. А. Антиоксидантна активність біофлаваноідів цитрусових II Медична хімія. — 2009. — Т.11,№ 2. — С. 106—110.
Макаренко О. А. Антиоксидантная эффективность проростков злаковых II Фитотерапия. Часопис—2009. — № 2. — С. 37—-42.
Левицъкий А. П., Розсаханова Л. Н. Вплив біофлаваноідів на активність фосфо- ліпаз А2 з підшлункової залози й бджолиної отрути II Досягнення біології та медици-ни,—2007,—№ 1(9). —С.8—11.
DellAica I., Caniato R., Biggin S., Garbisa S. New phytoweapons to curb leukocyte elastase II Drugs of the Future. — 2006. — Vol. 31 (9). — P. 827—835.
Калиман П. А., Самохин А. А., Самохина Л. M. Влияние кверцетина на некоторые показатели системы протеиназа — ингибитор протеиназ у крыс при введении им хлорида кобальта II Укр. біохім. журн. — 2001. — Т. 73, № 6. — С. 127—130.
Middleton Е., Kandaswami С., Theoharides T.The effect of plant flavonoides on mammalian cells: Implications for inflammation, heart disease and cancer II Pharmacological Review. — 2000. — Vol. 52, № 4. — P. 673—701.
Шлемник байкальский. Фитохимия и фармакологические свойства / Е. Д. Гольд-берг, А. М. Дыгай, В. И. Литвиненко, Т. П. Попова, Н. И. Суслов. — Томск: Изд-во Томского ун-та, 1994. — 223 с.
Фитохимия и фармакологические свойства препаратов шлемника байкальского / В. И. Литвиненко, Т. П. Попова, В. Г. Воловик, Е. Д. Гольдберг, А. М. Дыгай, Н. И. Суслов. — Харьков, 2007. — 763 с.
СаиловаД.Д., Попова Т.П., Литвиненко В. И. Флавоноиды надземной части софоры японской флоры Азербайджана II Фармаком. — 1996. — № 1/2. — С. 36—38.
Сокольская Т. А. Создание лекарственных средств из плодов расторопши пят-нистой (получение, стандартизация и контроль качества): Автореф. дис. д-ра фармац. наук: 15.00.02 / Московская мед. академия им. И. Н. Сеченова. — М., 2000. — 79 с.
Зубченко Т. //.Розробка і стандартизація виробництва препаратів на основі комплексної переробки розторопші плямистої: Дис. канд. фармац. наук: 15.00.03 І Государственный научный центр лекарственных средств. — Харьков, 2008. — 157 с.
Левицкий А. П. Методы определения ингибиторов трипсина. Казеиновый метод II Биохимические методы исследования селекционного материала: Сб. научи, трудов. — 1979. — Вып. XV. — С. 68—71.
Visser L., Blout Е. R. The use of p-nitrophenyl-N-test-butyl-oxycarbonyl-l-alaninate as subsrate for elastase II Biochem. of Biophys. Acta. — 1972. — Vol. 268. —№ 1. — P. 275—280.
Адамовская В. Г., Левицкий А. П., Вовчук С. В. Взаимосвязь между уровнем протеиназ, их ингибированием и хозяйственно-полезными признаками зерна пшеницы И Научно-техн. бюлл. ВСГИ. — 1980. —№ 3 (37). — С. 25—30.
Серное Л. Н., Гацура В. В. Элементы экспериментальной фармакологии. — М.: Медицина, 2000. — С. 117—119.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.