ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ГЕНОТИПІВ ВИНОГРАДУ ЗА ДОПОМОГОЮ ДНК-МАРКЕРІВ

Автор(и)

  • В. Р. Бочарова Одеський національний університет імені І.І. Мечникова; Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова”, Ukraine
  • М. І. Тулаева Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова”, Ukraine
  • Н. А. Мулюкіна Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова”, Ukraine
  • І. А. Ковальова Національний науковий центр “Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова”, Ukraine

Ключові слова:

виноград, ДНК-маркери, мікросателіти

Анотація

Проведено молекулярно-генетичний аналіз сортів винограду Піфос та Рубін таїровський, а також клонів підщепного сорту Berlandieri x Riparia Кобер 5ББ, за допомогою молекулярних маркерів. Виявлено унікальний алельний профіль для кожного генотипу досліджуваних сортів і клонів. Детальна характеристика генотипів рослин надає можливість ідентифікувати кожний з них для створення паспорту.

Посилання

  1. Lodhi M. A., Daly M. J. et al. A molecular marker based linkage map ofVitis // Genome. — 1995. - Vol. 38. - P. 786-794.
  2. Sefc К. M., Regner F. et al. Genotiping ofgrapevine and rootstock cultivars using microsatellite markers // Vitis. - 1998. — Vol. 37 (1). - Р 15-20.
  3. Arroyo-Garcia R., Martinez-Zapater J. M. Development and characterization of new microsatellite marcers for grape //Vitis. - 2004. — Vol. 43 (4). - Р 175- 178.
  4. Goto-Yamamoto N., Mouri H. et al. Development ofgrape microsatellite markers and microsatellite analysis including oriental cultivars //Vitis. - 2006. — Vol. 57 (1). - Р 105- 108.
  5. Кожухова Н. Э., Сиволап Ю. М. Идетификация генотипов кукурузы при помощи мoлeкyляpныx маркеров // Генетика. - 2004. - Т 40, № 1. - С. 59-66.
  6. Martin J. P., Borrego J. et al. Characterization of Spanish grapevine cultivar diverstity using sequence-tagged microsatellite site markers // Genome. — 2003. - Vol. 46. - P. 10-18.
  7. Adam-Blondon A. F. et al. Mapping 245 SSR markers on the Vitis vinifera genome: a tool for grape genetics // Theor. Appl. Genet. - 2004. - Vol. 109. - P. 1017-1027.
  8. Состояние и перcпективы улучшения подвойних сортов винограда в Украине / И. А. Ковалева, М. И. Тулаева, В. С. Чиспиков // Виноградарство і виноробство: Тематичний науковий збірник. - О., 2006. — № 43. — С. 51-61.
  9. Исследование внутри видового полиморфизма Vitis vinifera / Ю. М. Сиволап Т Г. Вербицкая, С. Н. Прокопенко, М. И. Тулаева // Цитология и генетика. - 1993. - Т 27, № 3. - С. 11-15.
  10. Costantini L. et al. Generation of a common set of mapping markers to assist table grape breeding // Vitis. - 2007. - Vol. 58 (1). - Р 102-111.
  11. Snoussi H. et al. Genetic relationship among cultivated and wild grapevine accessionsfrom Tunisia // Genome. — 2004. - Vol. 47. - P. 1211-1219.
  12. Sanchez-Escribano E. M. et al. Use ofsequence-tagged microsatellite site markers for characterizing table grape cultivars //Genome. — 1999. - Vol. 42. - P. 87-93.
  13. Costantini L. et al. Genetic relationships among local Vitis vinifera from Campania (Italy) //Vitis. - 2005. — Vol. 44 (1). - Р. 25-34.
  14. This P., Jung A. et al. Development of a standard set of microsatellite referenca alleles rofidentification of grape cultivars //Theor. Appl. Genet. - 2004. - Vol. 109. - P. 10448-11458.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-10

Як цитувати

Бочарова, В. Р. ., Тулаева, М. І., Мулюкіна, Н. А. ., & Ковальова, І. А. . (2022). ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПАСПОРТИЗАЦІЯ ГЕНОТИПІВ ВИНОГРАДУ ЗА ДОПОМОГОЮ ДНК-МАРКЕРІВ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 13(4), 127–134. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/258883

Номер

Том 13 № 4 (2008)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.