ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ДЕЯКИХ ГЕН-ЕНЗИМНИХ СИСТЕМ В ПАРОСТКАХ РІЗНИХ ЗА ГЕНАМИ VRD ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ В ПРОЦЕСІ ЗАГАРТОВУВАННЯ

Автор(и)

  • Л. Ф. Дьяченко Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • В. M. Тоцький Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • В. І. Файт Селекційно-генетичний інститут УААН, Ukraine
  • В. А. Топтіков Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine

Ключові слова:

множинні молекулярні форми ферментів, екпресивність ізоформ ферментів, майже ізогенні лінії пшениці

Анотація

Проведено аналіз електрофоретичних спектрів множинних молекулярних форм пероксидази (КФ 1.11.1.7), супероксиддисмутази (КФ 1. 15.1.1), фенолоксидази (КФ 1.10.3.1), цитохромоксидази (КФ 1.9.3.1) і естерази (КФ 3.1.1-) в паростках майже ізогенних по генах Vrd ліній озимої м’якої пшениці сортів Миронівська 808 і Еритроспермум 604. Встановлено зростання експресивності окремих множинних молекулярних форм досліджуваних ферментів при загартовуванні рослин в умовах холодильної камери при +2°С. Коефіцієнти кореляції між експресивністю окремих ізоформ і тривалістю загартування рослин в штучних умовах різні у гомозиготних рецесивів і домінантів по генах "Vrdl и Vrd2. Вплив алеля Vrd2 на експресивність окремих ізоформ ферментів сильніше виявляється в геномі Еритроспер мум 604 порівняно з геномом Миронівська 808, отже прояв эфекту гена Vrd2 залежить від генного оточення.

Посилання

  1. Григорюк И. А., Ткачев В. И., Савинский С. В. и др. Методы исследования и способы оценки устойчивости растений к засухе и высокой температуре. — К.: Знание, 1999. — 90 с.
  2. Мусиенко М. М. Фізіологія рослин : Підручник. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 392 с.
  3. Schmidt М., Feierabend J. Characterization of cDNA nucleotide sequences encoding two differentially expressed catalase isozyme polypeptides from winter rye (Secale cereale) // Plant Physiol. — 2002. — Vol. 122. — P. 1457-1465.
  4. Кучеренко В. П., Капустин А. В. Фермент пероксидаза і зимостійкість рослин. Монографія. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 116 с.
  5. Барашкова Э. А. Динамика компонентного состава легкорастворимых белков и изозимов некоторых ферментов озимых пшениц после промораживания // Тр. по прикл. ботан., генет. и селекции. — 1979. — Т. 64, № 3. — С. 147-153.
  6. Сергеева К. А. Физиологические и биохимические основы зимостойкости растений. —М.: Наука, 1971. — 174 с.
  7. Колупав Ю. А., Борисенко Л. Р., Рябчун Н. И. Особенности проявления активности инвертаз в условиях гипотермии в связи с морозостойкостью озимых злаков // Физиология и биохимия культ, раст. — 1993. — Т. 25, № 4. — С. 387-392. .
  8. Крупнов В. А. Методические указания по созданию и использованию наборов изогенных линий у растений // М.: ВАСХНИЛ. — 1984. — 15 с.
  9. Стельмах А. Ф. Генетика типа развития и продолжительности вегетационного периода мягких пшениц // Селекция и семеноводство. — К.: Урожай. — 1981. — С. 8­ 15.
  10. Файт В. И. Проблемы генетического анализа зимо-морозостойкости // Физ. и биохим. культ, раст. — 2004. — Т. 36, № 5. — С. 371-382.
  11. Stelmakh A, Zolotova N., Fayt V. Genetic analysis of differences in duration vernalization requirement of winter bread wheat // Cereal Research Communications. — 2005. — Vol. 33, N4. -P. 713-718.
  12. Файт В. И. Генетическая система контроля различий по продолжительности яровизации у озимой пшеницы // Цитология и генетика. — 2003. — Т. 37, № 5. — С. 69­ 76.
  13. Файт В. И. Создание почти изогенных и конгенных линий озимой мягкой пшеницы по генам контроля продолжительности яровизационной потребности — Vrd // Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту. — Одесса. — 2002. — № 2. — С. 37-46.
  14. Стельмах А. Ф., Золотова Н. А. Генетические различия по продолжительности яровизационной потребности у озимой мягкой пшеницы // Цитология и генетика. — 1993. — Т. 27, № 3. — С. 3-7.
  15. Топтиков В. А., Мирось С. Л., Дьяченко Л. Ф. и др. Сопряженность устойчивости озимых мягких пшениц к Fusarium graminearum Schwabe и множественных молекулярных форм некоторых ферментов // Цитология и генетика. — 2002. — Т. 36, № 3. — С. 3-11.
  16. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. — М.: Колос, 1979. — 415 с.
  17. Pilipenko М. V.,Chebotar S. V.,Fayt V. I. et. al. Microsatellite markers analysis of winter hardiness varieties // Abstracts the 13th International EWAC Workshop. — Prague, Czech Republic, 2005. — P. 15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-14

Як цитувати

Дьяченко , Л. Ф. ., Тоцький В. M. ., Файт , В. І. ., & Топтіков , В. А. . (2022). ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ДЕЯКИХ ГЕН-ЕНЗИМНИХ СИСТЕМ В ПАРОСТКАХ РІЗНИХ ЗА ГЕНАМИ VRD ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ В ПРОЦЕСІ ЗАГАРТОВУВАННЯ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 12(5), 103–111. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/259128

Номер

Том 12 № 5 (2007)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.