ОЗНАКИ АНТИПОДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОКОЛІНЬ ПШЕНИЧНО-ЖИТНІХ ГІБРИДІВ У ПОРІВНЯННІ З БАТЬКІВСЬКИМИ ФОРМАМИ

Автор(и)

  • Т. Г. Трочинська Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Т. П. Бланковська Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine

Ключові слова:

антиподальний комплекс, пшениця, жито, пшенично-житні гібриди

Анотація

Проведено порівняльний аналіз генетико-статистичних параметрів клітин антиподального комплексу пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів другого та третього поколінь. Встановлено, що кількість клітин-антипод, об’єм їх ядер та ядерець в зародковому мішку пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів носять формоспецифічний характер. Найбільш стабільними ознаками антиподального комплексу досліджених злаків є сумарні об’єми ядер і ядерець його клітин. У ряді поколінь пшенично-житні гібриди за ознаками антиподального комплексу наближаються до материнської форми. Проведено порівняльний аналіз генетико-статистичних параметрів клітин антиподального комплексу пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів другого та третього поколінь. Встановлено, що кількість клітин-антипод, об’єм їх ядер та ядерець в зародковому мішку пшениці, жита та пшенично-житніх гібридів носять формоспецифічний характер. Найбільш стабільними ознаками антиподального комплексу досліджених злаків є сумарні об’єми ядер і ядерець його клітин. У ряді поколінь пшенично-житні гібриди за ознаками антиподального комплексу наближаються до материнської форми.

Посилання

  1. Ивановская Е. В. Цитоэбриологическое исследование дифференцировки клеток растений. — М.; Изд-во МГУ, 1983. — 152 с.
  2. Цитоэмбриология основных хлебных злаков / Я. С. Модилевский, П. Ф. Оксиюк, М. И.Худяк, Л. К. Дзюбенко, Ф. А. Бейлис-Выровая. — К.: Изд-во АН УССР, 1958. — 336 с.
  3. Бланковська Т. Ф., Шестопал О. Л. Кількість та розміри антипод шестирядного та дворядного ячменю // Вісник ОДУ. — 2002. — Т. 7, № 1. — С. 249-253.
  4. Шмараев И. Г. Ультраструктура антипод зародышевого мешка Triticum aestivum L. В связи с их функцией // Тез. докл. XIII делегат, съезда ВБО "Актуальн. Вопросы ботан. в СССР”. — Алма-Ата. — 1988. — С. 372-373.
  5. Антиподалъний апарат злаків та продуктивність рослин / Т. П. Бланковська, О. Л. Шестопал, Т. Г. Трочинська, В. Л. Давиденко // Біологічні науки та проблеми рослинництва. — Умань. — 2003. — С. 332-336.
  6. Бланковська Т. П., Трочинська Т. А. Розвиток зародкового мішка у другого та третього поколінь пшенично-житніх гібридів // Вісник ОНУ. — 2002. — Т. 7, № 1. — С. 243-248.
  7. Бланковська Т. П., Трочинська Т. Г. Розвиток генеративних структур пшенично-житніх гібридів першого покоління // Вісник Одеського національного університету. — 2001. — Т. 6. — Вип. 1. Біологія. — С. 205-208.
  8. Трочинская Т. Г. Развитие генеративных структур у первого поколения пшеничноржаных гибридов // Генетика в XXI столетии: Современное состояние и перспективы развития: Мат. III съезда. — М. — 2004. — Т. 2. — С. 423.
  9. Паушева 3. П. Практикум по цитологии растений. М.: Агропромиздат, 1988. — 271 с.
  10. Паламарчук И. А., Веселова Т. Д. Учебное пособие по ботанической гистохимии. — M. : Изд-во МГУ, 1965. — 108 с.
  11. Хесин Я. Е. Размеры ядер и функциональное состояние клеток. — М.: Медицина, 1967. — 427 с.
  12. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. — Минск: Выш. школа, 1973. — 319 с.
  13. Цитология / А. С. Трошин, А. Д. Браун, Ю. Б. Вахтин, Л. Н. Жилкин, К. Н. Суханова. — М.: Просвещение, 1970. — 302 с.
  14. Челидзе П. В. Ультраструктура и функции ядрышка интерфазной клетки. — Тбилиси: Мецниереба, 1985. — 119 с.
  15. Соболь М. А. Роль ядрышка в реакциях растительных клеток на действие физических факторов окружающей среды // Цитология и генетика. — 2001. — Т. 35, № 3. — С. 72-84.
  16. Reprogramming of rye rDNA in triticale during microsporogenesis / M. Silva, A. Queiroz, N. Neves, A. Barao, A. Castilho, L. Morais-Cecilio, W. Viegas // Chromosome Res. — 1995. — Vol. 3. — P. 492-496.
  17. Neves N., Heslop-Harrison J. S, Viegas W. rRNA gene activity and control of expression mediated by methylation and imprinting during embryo development in wheat x rye hybrids // Theor. Appl.Genet. — 1995. — Vol. 91. P. 529-533.
  18. Nucleolar dominanace in triticales: control by unlinked genes / N. Neves, M. Silva, J. S. Heslop-Harrison, W. Viegas // Chromosome Res. — 1997. — Vol. 5. — P. 125-131.
  19. Щапова А. И., Кравцова Л. А. Цитогенетика пшенично-ржаных гибридов. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. — 164 с.
  20. Chen Z. J., Pikaard С. S. Transcriptional analysis of nucleolar dominance in polyploid plants: Biased expression/silencing of progenitor rRNA genes is devel-opmentally regulated in Brassic // Proc. Natl. Acad. Sci. — 1997a. — Vol. 94. — P. 3442-3447.
  21. Parental genomes are separated throughout the cell cycle in a plant hybrid / A. R. Leitch, T. Schwarzacher, W. Mosgoller, M. D. Bennett, J. S. Heslop-Harrison // Chromosoma. — 1991. — Vol. 101. — P. 206-213.
  22. Leitch A. R., Heslop-Harrison J. S. Ribosomal RNA gene expression and localization in cereals // Chromosomes Today. — 1993. — № 11. — P. 91-100.
  23. Lewis M. S., Pikaard C. S. Restricted chromosomal silencing in nucleolar dominance // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. — 2001. — Vol. 98, № 25. — P. 14536-14540.
  24. Nucleolar Dominance: A 'David and Goliath' Chromatin Imprinting Process / W. Viegas, N. Neves, M. Silva, A. Caperta, L. Morais-Cecilio // Cur.Gen. — 2002. — Vol. 3, № 6. — P. 563-576.
  25. Тоцький В. M. Генетика. Одеса: Астропринт, 2002. — 712 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-14

Як цитувати

Трочинська , Т. Г. ., & Бланковська, Т. П. . (2022). ОЗНАКИ АНТИПОДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОКОЛІНЬ ПШЕНИЧНО-ЖИТНІХ ГІБРИДІВ У ПОРІВНЯННІ З БАТЬКІВСЬКИМИ ФОРМАМИ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 12(5), 145–151. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/259261

Номер

Том 12 № 5 (2007)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.