ФЛОРА АЕРОПОРТІВСЬКОГО ЛІСОПАРКУ МІСТА ОДЕСА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2022.1(50).259760Ключові слова:
флора, альгофлора, мікофлора, ліхенофлора, бріофлора, флора судинних рослин, лісопарк «Аеропортівський», м. ОдесаАнотація
Вперше узагальнено результати досліджень (2015–2022 рр.) видового складу водоростей, грибів, лишайників, мохів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин Аеропортівського лісового масиву м. Одеса. Флора лісопарку «Аеропортівський» складається з 173 видів (173 внутрішньо видових таксонів), які належали до 156 родів, 60 родин, 37 порядків, 13 класів, 10 відділів, 4 царств та 2 імперій (доменів). До флори району досліджень входили альгофлора (12 видів водоростей), мікофлора (35 видів грибів),
ліхенофлора (2 таксони), бріофлора (3) і флора судинних рослин (121 вид вищих рослин). До судинних рослин належали папороті (1 вид), голонасінні (6) і покритонасінні (114). Флора останніх була предсталена деревами (27 видів), кущами (19) і трав’янистими рослинами (68). У лісопарку нараховується близько 20 тис. особин дерев і 50 тис. кущів.
Вступ. До складу флори району дослідження належали водорості, гриби, лишайники і вищі рослини (мохи, папороті, голонасінні і покритонасінні). Вони відіграють важливу роль в екосистемі Аеропортівського лісопарку м. Одеси, створюють первинну органічну речовину, виділяють кисень, утилізують вуглекислий газ, збагачують гранти азотними речовинами, розкладають рештки органічних речовин і переробляють їх на неорганічні та є їжею та прихистком для багатьох безхребетних (черв’яків, молюсків, комах) і хребетних (плазунів, птахів, ссавців) організмів.
Мета. Метою роботи було вивчення флористичного різноманіття Аеропортівського лісопарку м. Одеса.
Методика. Вперше досліджено флору Аеропортівського лісового масиву протягом 2000-2022 років маршрутним методом. Визначення видового складу водоростей, грибів, лишайників, вищих рослин здійснювали світловою мікроскопією за допомогою загальновідомих визначників, атласів, монографій.
Основні результати. Флора лісопарку “Аеропортівський“ складається з 173 видів (173 внутрішньо видові таксони), які належали до 156 родів, 60 родин, 37 порядків, 13 класів, 10 відділів, 4 царств та 2 імперій (доменів). До складу флори входили нижчі (Thallophyta) і вищі (Embryophyta) рослини. Нижчі рослини були представлені Algae (12 видів), Mycota (35) і Lichenophyta (2), вищі – Bryophyta (3), Polypodiophyta (1), Pinophyta (6) і Magnoliophyta (114). Характерною рисою таксономічного різноманіття було домінування покритонасінних рослин (114 видів) у видовому складі флори лісопарку. Найбільш представленими за кількістю видів були провідні родини Asteraceae (20), Rosaceae (13 видів), Fabaceae (11), Brassicaceae (6), Poaceae (5), Oleaceae (5), Aceraceae (4), Fagaceae (2), Lamiaceae (2) та Plantaginaceae (2). Провідні роди Acer L. (4 види), Agaricus L. (3), Artemisia L. (4), Medicago L. (3), Prunus L. (3), Trifolium L. (3), Closterium Nitzsch ex Ralfs (3), Amanita Pers. (2), Lactarius Pers. (2) та Plantago L. (2) склали основу флори лісопарку. Найбільш цікавими флористичними знахідками вважаємо знаходження у флорі парку наступних видів: клостерій клостерієподібний (Closterium closterioides (Ralfs) Luns et Peweters), келих Ола (Cyathus olla (Batsch) Pers.).
Висновки. Вперше у флорі Аеропортівського лісового масиву виявлено 173 види (173 внутрішньо видові таксони), що відносились до 156 родів, 60 родин, 37 порядків, 13 класів, 10 відділів, 4 царств та 2 імперій (доменів). Серед них знайдено 12 видів водоростей, 35 грибів, 2 лишайника, 3 мохи, 1 папороть, 6 голонасінних і 114 видів покритонасінних рослин.
Посилання
Баринова С.С. Альгоіндикація водних об’єктів України: методи і перспективи / С.С. Баринова, О.Л. Білоус, П.М. Царенко. Хайфа, Київ, 2020. – 367 с.
Васильєва Т.В. Конспект флори Одеси / Т.В. Васильєва, В.В. Немерцалов, С.Г. Коваленко. – Одеса: Освіта України, 2019. – 395 с.
Васильєва Т.В. Энциклопедия Куяльницкого лимана [в 8 т.]. Т. 1. Сосудистые растения побережья Куяльницкого лимана / Т.В. Васильєва, А.А. Еннан, Г.Н. Шихалеева. – Одесса: Освита Украины, 2017. – 335 с.
Визначник грибів України. Аскоміцети. – К.: Наук. думка, 1969. – Т. 2. – 516 с.
Визначник прісноводних водоростей України. – К.: Вид-во АН України, 1938-1993. – Т. 1-12.
Водоросли. Справочник / С.П. Вассер, Н.В. Кондратьева, Н.Л. Масюк и др. – К.: Наук. думка, 1989. – 608 с.
Гарибова Л.В., Дундин Ю.К., Коптяева Т.Ф. и др. Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. – М.: Мысль, 1978. – 365 с.
Герасимюк В.П. Енциклопедія Куяльницького лиману [в 8 т.]. Т. 2. Водорості / В. П. Герасимюк, А.А. Еннан, Г.М. Шихалєєва. – Одеса: Астропринт, 2020. – 448 с.
Герасимюк Н.В. Флора аеропортівського лісопарку міста Одеси / Н.В. Герасимюк, В.П. Герасимюк // Матер. ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених “Наукові читання імені В.М. Виноградова“. – Херсон, 2021. – С. 90-94.
Голубкова Н.С. Определитель лишайников средней полосы европейской части СССР / Н.С. Голубкова. – М.- Л.: Наука, 1966. – 266 с.
Гусляков Н.Е. Атлас диатомовых водорослей бентоса северо-западной части Черного моря и прилегающих водоемов / Н.Е. Гусляков, О.А. Закордонец, В.П. Герасимюк. – К.: Наук. думка, 1992. – 252 с.
Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – Київ: Наук. думка, 1994. – 280 с.
Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.
Дудка И.А., Вассер С.П. Справочник миколога и грибника. - К.: Наук. думка, 1987. – 536 с.
Електронна європейська база вищих рослин (http: // www.cambridge.org/core/series/flora...).
Електронна міжнародна база грибів (http: // www.indexfungorum.org/BSM/bsm.asp ).
Зерова М.Я. Визначник грибів України / М.Я. Зерова, П.Є. Сосін, Г.Л. Роженко. К.: Наук. думка, 1979. – Т. 5, Кн. 2. – 564 с.
Лазаренко A.С. Определитель лиственных мхов Украины. – К.: Изд-во AН УССР, 1970. – 466 с.
Червона книга України. – Київ: Глобалконсалтінг, 2009. – 912 с.
Algae of Ukraine: Diversity, Nomenclature, Taxonomy, Ecology and Geography. Vol. 1. Cyanoprokaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphidophyta. Phaeophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophora and Rhodophyta / Eds.: P.M. Tsarenko, S. Wasser and E. Nevo. – Rugell: A.R.G. Gantner Verlag, 2006. – 713 p.; Vol. 2. Bacillariophyta. – 2009. – 413 p.; Vol. 3. Chlorophyta. ‒ 2011. – 511 p.; Vol. 4. – Charophyta. – 2014. – 703 p.
Flora Europaea. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1964-1993. – Vol. 1-5.
Guiry G.M., Guiry M.D. AlgaeBase. World-wide electronic publ., Natl. Univ. Ireland Galway. 2022. https: // www.algaebase.org.
Hindák F. Klúč na určovanie vỳtrusnỳch rastlín / F. Hindák, J. Komárek, P. Marvan, J. Ruzička. – Bratislava: Slovenské pedagogické nakladatelstvo, 1975. ‒ 396 s.
Krammer K. Bacillariophyceae / K. Krammer, H. Lange-Bertalot // Susswasserflora von Mitteleuropa. – Bd. 2/1-4. – Stuttgard; New York: G. Fischer Verlag, 1986-2001.
Suβwasserflora von Mitteleuropa. – Jena: Gustav Fisher Verlag, 1978-2001. – Bd. 1-19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
