CENCHRUS LONGISPINUS (HACK.) FERNALD НА АНТРОПОГЕННО ПЕРЕТВОРЕНИХ ДІЛЯНКАХ ДНІСТРОВСЬКОГО ПЕРЕСИПУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2022.1(50).259922Ключові слова:
Cenchrus longispinus, залізничні колії, Дністровський пересипАнотація
Резюме
Мета. Адвентивний вид Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald на території України знаходиться у стадії експансії. Суттєву потенційну небезпеку для довкілля становить завдяки стрес-толерантності, широкій екологічній амплітуді, високому ступеню натуралізації, значній ценотичній активності тощо. Вивченню умов появи та натуралізації нових адвентивних видів, особливо карантинних – нині приділяється значна увага.
Cenchrus longispinus, походить в Північної Америки та поширюється із зерновими вантажами. Вид розповсюдився на території багатьох країн – його виявлено у Південній Африці, Індії, Молдові, Росії, низці європейських держав.
В Україні вид вперше зафіксовано у південних регіонах. Він є кенофітом, агріо-епекофітом та відноситься до карантинних організмів, що обмежено поширені в Україні (А-2). В екологічному відношенні вид тяжіє до посушливих ґрунтових умов. Є геліофітом, в еколого-ценотичному відношенні – псамофітом. Більшість його популяцій зосереджена на антропогенних екотопах.
Методи. Влітку 2021 року, маршрутним методом обстежено антропогенно перетворені ділянки Дністровського пересипу. Вивчали флору залізничних колій між залізничними станціями Кароліна-Бугаз та Сонячна.
Результати. Виявлено 14 локалітетів Cenchrus longispinus. В публікації наведено їх координати. Рослини, здебільшого, локалізовані на ділянках самовільних або обладнаних пішохідних переходів через залізничні колії. Субстратом є щебінь колій або прилеглий піщанистий ґрунт.
Висновки На піску рослини, візуально, – краще розвинені, мають більшу кількість бічних пагонів, більш високі. На щебенистому субстраті залізничних колій, особливо у міжколійному просторі, рослини низькі – 7(10) см. Екземпляри на обох типах субстрату, навіть при наявності помірного та сильного механічного пошкодження пішоходами – мають значну кількість відрослих додаткових пагонів. Практично всі пагони – з плодами.
Cenchrus longispinus на Дністровському пересипі представлений не лише на ділянках із сильним антропогенним навантаженням, але й там, де плив людини помірний, або практично відсутній. Проте, практично всі обстежені ділянки відвідують пішоходи або відпочиваючі.
Посилання
Багацька Т. С. До питання про генетичну неоднорідність Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald (Poaceae) на території України / Т. С. Багацька, Г. П. Кашеваров // Інтродукція рослин. – 2012, № 3 – С. 95-99.
Бондаренко О. Ю. Конспект флори пониззя межиріччя Дністер – Тилігул / О. Ю. Бондаренко. – Київ : Фітосоціоцентр, 2009. – 332 с.
Бондаренко О. Ю. Флора пониззя межиріччя Дністер – Тилігул: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: 03.00.05 «Ботаніка» / О. Ю. Бондаренко. – Київ, 2015. – 24 с.
Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры / Р. И. Бурда. – АН УССР, Донец. бот.сад. – К. : Наук. думка, 1991. – 167 с.
Бурда Р. І. Загроза біологічного забруднення довкілля України північноамериканськими видами / Р. І. Бурда., В. К. Тохтар // Укр. ботан. журн. – 1998. – Т. 55, № 2. – С. 127-132.
Васильєва-Немерцалова Т. В. Синантропна флора припортових міст Північно-Західного Причорномор’я та шляхи її розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. Наук : спец. 03.00.05 “Ботаника” / Т. В. Васильєва-Немерцалова. – К., 1996. – 21 с.
Васильєва-Немерцалова Т. В. Вплив торгівельних зв’язків на надходження насіння карантинних бур’янів / Т. В. Васильєва-Немерцалова, В. П. Ширяєва, С. Г. Коваленко, І. П. Ружицька // Укр. ботан. журн. – 1995. – 52, № 5. – С. 664-671.
Воробьёв Н. Е. Сорная растительность придунайской степи Украины и некоторые приёмы борьбы с нею : автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. биол. наук : спец. 03.00.05 “Ботаніка” / Н. Е. Воробьёв. – К. 1963. – 20 с.
Дідух Я. П. Геоботанічне районування України та суміжних територій / Я. П. Дідух, Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 1. – С. 6-17.
Інвазійні види у флорі Північного Причорномор’я / [В. В. Протопопова, М. В. Шевера, С. Л. Мосякін та ін.]. – К. : Фітосоціоцентр, 2009. – 56 с.
Мельник Р. П. Засмічення агрофітоценозів Півдня України видами адвентивних рослин / Р. П. Мельник, Т. О. Бойко, І. І. Карташова, М. Я. Захарова // Природничий альманах. Серія Біологічні науки. Херсон. – 2020. Вип. 28. – С. 66-74.
Мосякин С. Л. Рiд Cenchrus L. (Poaceae) в Українi: огляд номенклатури, систематики та сучасного поширення / С. Л. Мосякін // Укр. ботан. журн. – 1991, № 1. – С. 120-126.
Мосякін А. С. Сучасні методи біологічного контролю (біологічного регулювання) активності інвазійних рослин: приклади й перспективи застосування / А. С. Мосякін // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. – 2012. – Том 3(10), № 1. – 93-109.
Національний каталог біотопів України. За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка, Я. Шеффера. – К. : ФОП Клименко Ю.Я., 2018. – 442 с.
Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів. Наказ Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року N 716 - http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE13174.html
Протопопова В. В. Синантропная флора Украины и пути её развития / В. В. Протопопова. – К. : Наук. думка, 1991. – 192 с.
Протопопова В. В. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє / В. В. Протопопова, С. Л. Мосякін, М. В. Шевера. – К. : Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, 2002. – 32 с.
Ступак А. П. Ценхрус малоцветковый на Херсонщине / А. П. Ступак, В. И. Тихонов // Проблемы изучения адвентивной флоры СССР. – М. : Наука, 1989, с. 71-72.
Сыксин С. В. Применение ISSR-анализа для идентификации видов рода колючещетинник Cenchrus / С. В. Сыксин, С. А. Блинова, А. С. Яшкин, В. Г. Кулаков, Ю. Ю. Кулакова, О. Н. Аладина, А. А. Соловьев // Известия ТСХА. – 2019. – Вып. 3. – С. 19-32. Doi 10.34677/0021-342X-2019-3-19-32
Тохтарь В. К. Ценхрус длинноколючковый – еще один американский "гость" Центрального Черноземья / В. К. Тохтарь, О. В. Фомина // Защита и карантин растений. – 2010, № 12. – С.26-27.
Тохтарь В. К. Cenchrus pauciflorus Benth. на Пiвденному Сходi України / В. К. Тохтарь, Р. І. Бурда // Укр. ботан. журн. – 1992. – Т. 49, № 2. – С. 87-88.
Abbès T. Notes about two summer annual grass weeds in Morocco: Dinebra retroflexa and Cenchrus longispinus (Poaceae) / T. Abbès // Fl. Medit. – 2020. – 30. рр. 113-119.
Anderson. R. L. Longspine Sandbur (Cenchrus longispinus) ecology and interference in irrigated corn (Zea mays) / R. L. Anderson // Weed Technology. – 1997. – Vol. 11. – рр. 667-671.
Bondarenko О. Yu. Euphoria davidii Subils (Euphorbiaceae) in flora of railway tracks of Dniester bay bar // О. Yu. Bondarenko, S. L. Myronov // Вісник ОНУ. Біологія. – 2021. – Т. 26, вип. 2(49). – С. 101-108. doi 10.18524/2077–1746.2021.2(49).246891
Protopopova V. V., Shevera M. V., Mosyakin S. L. Deliberate and unintentional introduction of invasive weeds: A case study of the alien flora of Ukraine / V. V. Protopopova, M. V. Shevera, S. L. Mosyakin // Euphytica. – 2006, № 148. – рр. 17–33. Doi: 10.1007/s10681-006-5938-4
Verloove F. A taxonomic revision of non-native Cenchrus s.str. (Paniceae, Poaceae) in the Mediterranean area / F. Verloove, Gullón E. S. // Willdenowia. – 2012. – 42. – рр. 67-75. http://dx.doi.org/10.3372/wi.42.42107
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
