СТАН ГЕН-ЕНЗИМНИХ СИСТЕМ ПАРОСТКІВ ПШЕНИЦІ ЗА УРАЖЕННЯ ЇХ ЗБУДНИКОМ БУРОЇ ЛИСТОВОЇ ІРЖІ

Автор(и)

  • В. А. Топтіков Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Л. Ф. Дьяченко Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • В. М. Тоцький Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Л. Т. Бабаянц Селекційно-генетичний інститут УААН, Ukraine

Ключові слова:

пшениця, резистентність, бура листова іржа, множинні молекулярні форми ферментів, взаємодія генів, ген-ензимна система

Анотація

Проведено ген-ензимне тестування ліній озимої м’якої пшениці, що містять інтрогресовані гени стійкості вір, Aegilops cylindrica, Triticum dicoccoides і Triticum erebuni, шляхом вивчення особливостей спектрів пероксидаз, фенолоксидаз, супероксиддисмутаз та естерази. З’ясовано, що взаємодія рослини-хазяїна з мікопатогеном призводить до змін експресивності ген-ензимних систем, що забезпечують процеси загального метаболізму. Зміни функціонування досліджуваних ферментів, які відбуваються на інфекційному фоні в стійких та сприйнятливих до іржі генотипах, мають в цілому протилежну спрямованість. По деяких кількісних показниках спектрів досліджуваних ферментів спостерігаються достовірні корелятивні зв’язки з рівнем стійкості рослин до захворювання. Встановлено, що генетичні системи резистентних рослин забезпечують більшу лабільність та реактивність ген-ензимних систем з одночасним збереженням їх функціонування на визначеному рівні. Досліджувані ферменти можуть бути використані для розробки тест-систем оцінки та прогнозування резистентності озимої м’якої пшениці до бурої листової іржі.

Посилання

  1. Чумаков А. Е. Проблемы ржавчины хлебных злаков // Защита растений. — 1968. — № 4. — С. 113-136.
  2. Андреева В. А. Фермент пероксидаза. Участие в защитном механизме растений. — М.: Наука, 1988. — 128 с.
  3. Запрометов М. Н. Фенольные соединения растений и их биогенез. "Биологическая химия”. — Т. 27. (Итоги науки и техники. ВИНИТИ АН СССР). — М., 1988. — 188 с.
  4. Venere R. J. Role peroxidase in cotton resistant to bacterial blight // Plant Sci. Lett. — 1980. — Vol. 20, Nl. — P. 47-56.
  5. Gay P. A. Tuzun S. Temporal and spatial assessment of defense responses in resistant and susceptible cabbage varietes during infection with Xanthomonas campestris // Physiol. And Mol. Plant Phatol. — 2000. — Vol. 57, N 5. - P. 201-210.
  6. Peroxidase and P-glucosidase responses of tomato fruits to viral, bacterial and fungal infections / D. Georgieva, A. Edreva, R. Rodeva, V. Sotirova, E. Stoimenova // Plant peroxidase newsletter. — 2000. — N 15. — P. 29-35.
  7. Monfalbini P. Superoxide dismutases and peroxidase activities in rust infected Vicia faba and Phaseolus vulgaris leaves // Rev. Pathol, veg. — 1987. — Vol. 23. — P. 99­108.
  8. Множинні молекулярні форми деяких оксидоредуктаз і резистентність м'якої пшениці до фузаріозну / Л. Ф. Дьяченко, В. А. Топтіков, С. Л. Мірось, Л. Т. Бабаянц, В. М. Тоцький // Вісник ОНУ. — 2001. — Т. 6, № 1. — С. 59-66.
  9. Сопряженность устойчивости озимых мягких пшениц к Fusarium graminearum Schwabe, и множественных молекулярных форм некоторых ферментов / В. А. Топтиков, С. Л. Мирось, Л. Ф. Дьяченко, В. Н. Тоцкий, М. А. Залогина // Цитология и генетика. — 2002. — Т. 36, № 3. — С. 3-11.
  10. Електрофоретичні спектри пероксидази у різних за стійкістю до бурої листової іржі та твердої сажки ліній озимої м'якої пшениці та їх батьків / В. А. Топтіков, Л. Ф. Дьяченко, В. М. Тоцький, Л. Т. Бабаянц // Вісн. ОНУ. — 2005. — Т. 10, вин. 3. — С. 70-84.
  11. Експресивність ген-ензимних систем у споріднених ліній озимої м'якої пшениці, стійких до мікопатогенів / В. А. Топтіков, Л. Ф. Дьяченко, В. М. Тоцький, Л. Т. Бабаянц // Вісн. ОНУ. — 2005. — Т. 10, вин. 5. — С. 132-144.
  12. Бабаянц Л. Т., Дубинина Л. А., Ющенко Г. М. Выявление неаллельных известным генов устойчивости к Tilletia caries (DC) Tul. линий пшеницы от межвидовой гибридизации (Triticum aestivum х Aegilops cylindrical // Цитология и генетика. — 2000. — Т. 34, № 4. — С. 32-40.
  13. Интрогрессия в пшеницу нових генов устойчивости к возбудителю твердой головни / Л. Т. Бабаянц, Л. А. Дубинина, В. Л. Барановская, В. А. Палясный // 36. наук, праць СГИ. — О., вип. 2 (42). — 2002. — С. 70-75.
  14. Бабаянц Л. Т., Рибалка О. I., Аксельруд Д. В. Нове джерело стійкості пшениці до основних хвороб // Реалізація потенційних можливостей сортів і гібридів Селекційно-генетичного інституту в умовах України: 36. наук, праць. — О., 1996. — С. 111­116.
  15. Создание гибридов озимой мягкой пшеницы с Aegilops cylindrica, их изучение и перспективы / Д. В. Аксельруд, А. И. Рыбалка, Ю. Н. Карпюк, А. Н. Хохлов, О. И. Нагуляк // Цитология и генетика. — 1997. — Т. 31, № 4. — С. 45-51.
  16. Бабаянц Л. Т., Мештерхази А. и др. Методы селекции и оценка устойчивости пшеницы и ячменя к болезням. — Прага, 1988. — С. 125-208. .
  17. Сафонов В. И, Сафонова М. Р. Исследование белков и ферментов растений методом электрофореза в полиакриламидном геле // Биохимические методы в физиологии растений. — М.: Наука, 1971. — 113 с.
  18. Ермаков А. И., Арасимович В. В., Ярош Н. П. и др. Методы биохимического исследования растений. — Л.: Агропромиздат, 1987. — 430 с.
  19. Гааль Э., Медьеши Г., Верецкеи Л. Электрофорез в разделении биологических молекул. — М.: Мир, 1965. — 448 с.
  20. Левитес Е. В. Генетика изоферментов растений. — Новосибирск: Наука, 1986. — 144 с.
  21. Дунин М. С., Буданов В. Е. Развитие бурой ржавчины пшеницы различного происхождения // Вести, с.-х. Науки. — 1974. — № 1. — С. 17-25.
  22. Лесовой М. П., Кравець А. Ф., Шелехова Л. И. Исследование степени активирования изозимов пероксидазы в связи с наследованием иммунологических реакций пшеницы к возбудителю бурой ржавчины // Физиология и биохимия культурних растений. — 1981. — Т. 13, № 3. — С. 263-268.
  23. Чигрин В. В., Шутова Е. А., Саутич М. А. Изменение активности пероксидазы у устойчивых и восприимчивых сортов пшеницы при заражении стеблевой ржавчиной // Физиология растений. — 1973. — Т. 20, № 1. — С. 79-84.
  24. Палилова А Н., Фомченко Н. С. Особенности спектров изоформ ферментов изогенных линий мягкой пшеницы при заражении бурой ржавчиной // Сельскохозяйственная биология. — 1993. -№ 3. - С. 127-129.
  25. Мартюченко С. А. Изоэлектрофокусирование пероксидаз листьев и корней пораженных стеблевой ржавчиной растений пшеницы // Физиология растений. — 1975. — Т. 22, № 5. — С. 1079-1081.
  26. Рубин Б. А., Ладыгина М. Е. Физиология и биохимия дыхания растений. — М.: Издво Московского университета, 1974. — 512 с.
  27. Дмитриев А. П. Сигнальные системы иммунитета растений // Цитология и генетика. — 2002. — Т. 36, № 3. — С. 58-68.
  28. Шакирова Ф. М. Неспецифическая устойчивость растений к срессовым факторам и ее регуляция. — Уфа: Гилем, 2001. — 160 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

Топтіков , В. А. ., Дьяченко , Л. Ф. . . ., Тоцький , В. М. . . . ., & Бабаянц, Л. Т. (2022). СТАН ГЕН-ЕНЗИМНИХ СИСТЕМ ПАРОСТКІВ ПШЕНИЦІ ЗА УРАЖЕННЯ ЇХ ЗБУДНИКОМ БУРОЇ ЛИСТОВОЇ ІРЖІ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 11(9), 128–139. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/260137

Номер

Том 11 № 9 (2006)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.