ПРОТЕЇНАЗИ СИРОВАТКИ КРОВІ ЖІНОК З ДОБРОЯКІСНИМИ ТА ЗЛОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНІВ

Автор(и)

  • І. Л. Вовчук Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • Н. В. Бендерська Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • С. С. Чернадчук Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • Н. В Мотрук Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

Ключові слова:

трипсиноподібні протеїнази, катепсин-П-подібні протеїнази, молочна залоза, ендометрій, яєчники, рак

Анотація

Вивчали активність пептидгідролаз сироватки крові жінок, у яких гістологічно підтверджена наявність доброякісних або злоякісних пухлин репродуктивної системи. Встановлено, що на відміну від здоровихжінок, наявність доброякісних пухлин молочної залози або ендометрію супроводжується значним зменшенням активності як трипсиноподібних, так і катепсин-Dподібних протеїназ у сироватці крові. В протилежність цьому непластичні процеси в тканині яєчника супроводжуються збільшенням активності досліджуваних протеїназ у сироватці крові, а рівень активації катепсин-Dподібних протеїназ корелює зі ступенем злоякісності цього процесу. Наявність злоякісної пухлини в молочній залозі супроводжується збільшенням активності трипсиноподібних ферментів, а в ендометрії—катепсин-Dподібних протеїназ сироватки крові.Отримані результати можуть бути використані для розробки біохімічних критеріїв діагностики та прогнозу пухлин репродуктивної системи.

Посилання

  1. Шалімов С. О., Федоренко 3. П. Концепція протиракової боротьби в Україні // Медицинские вести. — 1997. — Т. 17, №4. — С. 13-16.
  2. Аксель Е. М., Летпягин В. П. Статистика рака молочной железы в России // Маммология. — 1998. — Т. 26, № 1. —С. 3-18.
  3. Бохман Я. В. Лекции по онкологии. — Ташкент: Медицина, 1985. — 166 с.
  4. Веремеенко К. Н., Голобородько О. П. Протеолиз и злокачественный рост // Вопр. мед. химии. — 1986. — Т. 32., № 6. — С. 17-25.
  5. Вишневская Е. Е. Справочник по онкологии. — Минск: Высш, школа, 1994. — С. 18-21.
  6. Гарин А. М. Факты, достижения и неудачи современной онкологии. — Алма-Ата: Наука, 1980. — С. 34-35.
  7. Гешелин С. А., Вовчук С. В., Близнюк Б. Ф., Варбанец В. Ф. Протеолитические ферменты и их ингибиторы в клинической и экспериментальной онкологии // Вопр. мед. химии. — 1984. — Т. 30, №10.— С. 9-18.
  8. Глебова М. И. Рак матки. — Москва: Наука, 1986. — С. 51-54.
  9. Дізик А. Ю. Активність компонентів протеолітичної системи у хворих доброякісними новоутвореннями та раком яєчників // Автореф. дис. канд. мед. наук — 1993. — С. 7-21.
  10. Злоякісні новоутворення в Україні 1993 — 1998 р. р. — Київ.: Медицина, 1999. — 18 с.
  11. Козырева Е. А., Жордания К. И., Бассалык Л. С., Васильєв А. В. Протеолитические ферменты лизосом при раке яичников // Вопр. мед. химии. — 1991. — Т. 37, № 4. — С. 20-23.
  12. Kunitz М. I. The determination of kaseine in the blood and urine // Biol. Chem. — 1946. — V. 164, № 11.—P. 563-571.
  13. Anson M., Mirsky A. The estimation of pepsin with hemoglobin // G. Gen. Physiol. — 1932. — V. 16, №1, —P. 59-67.
  14. Lowry О. H., Rosenbrough N. J., Farr A. Z., Randal L. J. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Biol. Chem. — 1951. — V. 193. — P. 265-275.
  15. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. — Минск: Высш, школа, 1967. — 326 с.
  16. Козырева Е. А., Жордания К. И., Бассалык Л. С., Васильев А. В. Прогностическое значение определения активности катепсина В в злокачественных опухолях яичников // Вопр. мед. химии. —1994. — Т. 40, № 1. — С. 25-27.
  17. Sloane В. Е, Honn R. V. // Cancer Metastas. Rev. — 1984. — V. З, № 8 — Р. 249-263.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Як цитувати

Вовчук, І. Л. . . ., Бендерська , Н. В. . ., Чернадчук , С. С. . ., & Мотрук , Н. В. (2022). ПРОТЕЇНАЗИ СИРОВАТКИ КРОВІ ЖІНОК З ДОБРОЯКІСНИМИ ТА ЗЛОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНІВ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 6(1), 5–10. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/260834

Номер

Том 6 № 1 (2001)

Розділ

Біохімія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.