МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ТЕСТОМ ЛЮШЕРА ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА
Ключові слова:
синдром Дауна, тест Люшера, математичне моделюванняАнотація
На 13 дітях жіночої статі віком 6-14 років з синдромом Дауна проведено восьмикольоровий тест Люшера. На підставі результатів тестування побудована математична модель, за допомогою якої показано взаємовпливи психосоматичних показників досліджуваних як елементів єдиної системи. Цей діагностичний метод може використовуватись в подальшому при спробах модулювати стан дітей із спадковими хворобами.
Посилання
Лобасюк Б. А. Анализ нейрофизиологических механизмов купирования многоочаговой корковой эпилепсии. — Дисс. канд. мед. наук. — Новосибирск, 1988. — С. 28.
Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. — М.: Медицина. — 1995. — 176 с.
Собчик Л. Н. Методы психологической диагностики (методическое руководства). — М, 1990. — 88 с.
Современные подходы к болезни Дауна / Под ред. Д. Лейна и Б. Стрэтфорда. — М.: Педагогика. —1991. —336 с.
Lusher М. Die Farbwahi als psychosomatischer test I Dtsch. Med. Journal., 1961. — V. 12, № 11. — P. 167-182.
Scott J. The Lusher color test. — New York, 1978. — 173 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.