ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ СЛІДОВИХ ГІПЕРПОЛЯРИЗАЦІЙ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ ПАРОКСИЗМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ НЕЙРОНІВ НЕОКОРТЕКСУ

Автор(и)

  • Є. В. Топольнік Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • О. В. Денисенко Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • Ю. С. Дейнека Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • К. Г. Железна Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • Н. А. Ільницка Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • Ю. П. Фоміна Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

Ключові слова:

слідові гіперполяризації, неокортекс

Анотація

У гострих дослідах на ненаркотизованих, знерухомлених щурах внутрішньоклітинно реєстрували реакції нейронів кори головного мозку після розвитку епілептиформної активності, яку викликали поверхневим аплікуванням стрихніну. Вивчали слідові де- і гіперполяризаційні потенціали нейронів. З метою визначення природи слідових гіперполяризацій досліджували вплив на них внутрішньоклітинного введення КС1 та блокатора ГАМКБрецепторно-канального комплексу (далі РКК) — CGP 35 348. Показано, що слідові гіперполяризації у глибоких шарах кори є багатокомпонентними і складаються з раннього СГ-залежного та пізнього ГАМКБ-опосередкованого компонентів.

Посилання

  1. Лопанцев В. Э., Тараненко В. Д., Одинцова Т. Б. Постсинаптические компоненты пароксизмальных реакций нейронов стрихнинизированной новой коры мозга // Нейрофизиология. — 1990. — Т. 22, № 5. — С. 642-643.
  2. Лопанцев В. Э. Изменения мембранного и постсинаптических потенциалов нейронов новой коры, вызванные стрихнином // Нейрофизиология. — 1992. — Т. 24, № 6. — С. 684-691.
  3. Matsumoto Н., Ajmone-marsan С. Cortical cellular phenomena in experimental epilepsy: interictal manifestations // Exp. Neurol. — 1964. — N 4. — P. 286-304.
  4. Окуджава В. M., Лабахуа Т. Ш., Месвиришвили Л. П., Чипашвили С. А., Квернадзе Г. Г., Цомая В. М. Ионные механизмы гиперполяризационных следовых потенциалов, сопутствующих эпилептическим разрядам нейронов новой коры // Нейрофизиология. — 1999. — Т. 31, № 3. — С. 195-203.
  5. Gutnick М. J., Connors В. W., Prince D. A. Mechanisms of neocortical epileptogenesis in vitro // J. Neurophisiol. — 1982. — V. 48, N6.-P. 1321-1335.
  6. Witte O. W., Uhlig S., Valley E. Separation of different types of afterpotentials following penicillininduced paroxysmal depolarization shifts of neurons in the motor cortex of the rat // Neurosci. Let. — 1989. — V. 101, №1. — P. 51-56.
  7. Серков Ф. H. Корковое торможение. — К.: Наукова думка, 1986. — 248 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Як цитувати

Топольнік , Є. В. . . . ., Денисенко , О. В. . . ., Дейнека , Ю. С., Железна, К. Г. . . ., Ільницка , Н. А. . ., & Фоміна , Ю. П. . (2022). ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ СЛІДОВИХ ГІПЕРПОЛЯРИЗАЦІЙ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ ПАРОКСИЗМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ НЕЙРОНІВ НЕОКОРТЕКСУ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 6(1), 197–201. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/261029

Номер

Том 6 № 1 (2001)

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.