РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ ПЕРОКСИДАЗИ ЯЧМЕНЮ (HORDEUM VULGARE L.) НА ТЕРИТОРІЇ СНД

Автор(и)

  • Л. Ф. Дьяченко Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • В. П. Нецветаев Бєлгородський науково-дослідний інститут сільського господарства, Україна
  • В. А. Топтиков Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • В. М. Тоцький Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

Ключові слова:

пероксидаза, множинні молекулярні форми ферментів, електрофоретичний розподіл, ячмінь

Анотація

Електрофоретичні спектри пероксидази досліджених сортів ярого ячменю суттєво розрізняються за кількістю та рухливістю її множинних молекулярних форм. Встановлено особливості розповсюдження форм пероксидази по кліматичних зонах СНД та окремих регіонах України. Показано, що окремі форми пероксидази мають значні переваги в певних умовах зовнішнього середовища. Частота стрівальності цих форм залежить від таких показників, як сума позитивних температур та кількість опадів протягом вегетаційного періоду. Виявлено зчеплення генів чотирьох швидкорухливих форм пероксидази.

Посилання

Kahler A. L., Allard R. W. Genetics of isozyme variants in barley. 1. Esterases // Crop. Sci. 1970. — № 10. — P. 444-448.

Nielsen G., Frydenberg O. The inheritance and distribution of esterase isozymes in barley // Barley Genetics. — Washington, 1976. — № 11. — P. 14-21.

Крестинков И. С., Шеремет А. М., Линчевский А. А., Бирюков С. В. Геногеографические особенности распределения изоферментов супероксиддисмутазы, выделенной из корней озимого ячменя // Докл. ВАСХНИЛ. — 1987. — № 4. — C. 10-15.

Крестинков Н. С., Нецветаев В. П., Бирюков С. В. Генотипическая изменчивость ярового ячменя по супероксиддисмутазной системе, выделенной из корней // Научн.-техн. бюл. ВСГИ. — Одесса, 1986. — № 4 (62). — C. 35-40. .

Поморцев А. А., Нецветаев В. П., Созинов А. А. Полиморфизм культурного ячменя (H.vulgare) по гордеинам // Генетика. — 1985. — Т. 2, № 24. — С. 295-304.

Sozinov A. A., Pomortsev A. A., Netsvetaev V. Р. Blocks of hordein components as genetics markers // Barley Genetics. — 1987. — V. 5. — P. 887-892.

Нецветаев В. П. Влияние генотипа по гордеинкодирующим локусам на урожай ярового ячменя. Тез. докл. VI конф. молодых ученых-ботаников Украины. — Киев. 1979. — С. 138.

Поморцев А. А. Компонентный состав гордеина и зимостойкость озимого ячменя Мат. конф. “Биологич. основы изучения и рационального использования животного и растительного мира”. — Рига: Зинатне, 1981. — С. 78.

Корочкин Л. И., Седов О. Л., Пудовкин А. И. и др. Генетика изоферментов. — М: Наука, 1977. — 275 с.

Андреева В. П. Фермент пероксидаза. — М.: Наука. — 1988. — 127 с.

Титов А. Ф. Полиморфизм ферментных систем и устойчивость растений к экстремальным (низким) температурам // Усп. совр. биологии. — 1978. — Т. 85, вып. 1. — С. 63-68.

Davis В. J. Disc electrophoresis. 2. Method and application to human serum proteins // Ann. N. J. Acad Sci. — 1964. — V. 121, № 2. — P. 404-427.

Сафонов В. И., Сафонова М. Р. Исследование белков и ферментов растений методом электрофореза в полиакриламидном геле // Биохимические методы в физиологии растений. — М: Наука, 1971. — 113 с. .

Природно-сельскохозяйственное районирование земельного фонда СССР / Под ред. Егорова В. В. — М.: Колос. 1975. — С. 8-31.

Поморцев А.А., Калабушкин Б. А., Ладогина М. П., Бланк М. Л. Геногеография и закономерности распространения аллельных вариантов в трех гордеинкодирующих локусах ярового ячменя на территории бывшего СССР // Генетика. — 1994. — Т. 30, № 6. — С. 806-818.

Созинов А. А., Нецветаев В. П., Григорян Э. С., Образцов И. С. Картирование локусов Hrd у ячменя (Hordeum vulgare L. emend. Vav. et Bacht.). // Генетика. — 1978. — Т. 14, № 9. — С. 1610-1619.

Сиволап Ю. М., Календарь Р. Н., Нецветаев В. П. Использование продуктов полимеразной цепной реакции для картирования генома ячменя (Hordeum vulgare L.)//Генетика. — 1997. — Т. 33, № 1. — С. 53-60.

Календарь Р. Н. Компьютерные программы для построения эволюционных деревьев на основе электрофореграмм ДНК и белков. Мат. конф. “Молекулярно-генетические маркеры и селекция растений”. — Киев, 1994. — С. 25-26.

Netsvetaev V. Р., Sozinov A. A. Location of a hordein G locus, Hrd G, on chromosome 5 of barley // Barley Genetics Newletter. — 1984. — V. 14. — P. 4-6.

Сиволап Ю. М., Календарь Р. Н., Нецветаев В. П., Чапля А. Е. Маркерный анализ некоторых QTL ячменя с помощью RAPD и изоферментов // Цитология и генетика. — 1997. — Т. 31, № 4. — С. 39-45.

Тоцкий В. Н., Гандирук Н. Г., Есеркепова Е. В., Путянина В. И. Комплекс генов адаптации и адаптивный гетерозис // Экологическая генетика растений, животных, человека. Тез. докл. конф. — Кишинев, 1991. — С. 194-195.

Тоцкий В. Н., Хаустова Н. Д., Андриевский А. М., Гандирук Н. Г., Белова Г. И., Есеркепова Е. В. Экспрессивность ген-энзимных систем и показатели жизнеспособности в онтогенезе инбредных линий и дрозофилы // Генетика. — 1990. — Т. 26, № 2. — С. 1791-1799.

Тоцкий В. Н., Хаустова Н. Д., Стрельцова Н. А. Полиморфизм алкогольдегидрогеназы и генотипическая адаптация к действию селективных факторов // Цитология и генетика. — 1995. — Т. 29, № 6. — С. 54-59.

Тоцький В. М. Генетично-біохімічні механізми адаптації природних і штучно створених генотипів // Вісник ОДУ. — 2000. — Т. 5, вип. 1. — С. 299-308.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-08

Як цитувати

Дьяченко , Л. Ф., Нецветаев , В. П. ., Топтиков , В. А., & Тоцький , В. М. . (2022). РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ ПЕРОКСИДАЗИ ЯЧМЕНЮ (HORDEUM VULGARE L.) НА ТЕРИТОРІЇ СНД. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 7(1), 75–85. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/261319

Номер

Том 7 № 1 (2002)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.