МІГРАЦІЯ МАРГАНЦЮ НА ЗРОШУВАНИХ ПОЛЯХ ПІВДНЯ ОДЕЩИНИ
Ключові слова:
марганець, міграція, рослина, зрошенняАнотація
Досліджено міграцію марганцю в ґрунті та у системі ґрунт-рослина, а також накопичення в рослинах марганцю на зрошуваних полях півдня Одеської області. Виявлено підвищення загального вмісту елементу на полях, які періодично підтоплювались порівняно з полями з добрим природним стоком. За інтенсивного зрошення спостерігали тимчасове різке зниження вмісту марганцю в орному шарі ґрунту. Виявлено винос мікроелементу з дренажними водами у систему дренажних каналів та у місця з пониженням рельєфу. Рослини різних видів накопичують марганець неоднаково, але завжди більш інтенсивно у листках, ніж у плодах. Накопичення мікроелементу зростає за його високих концентрацій у ґрунті та за умов, сприяючих його міграції. Водорості з дренажних каналів характеризуються більшою здатністю накопичувати марганець, ніж наземні рослини.
Посилання
Микроэлементы в почвах Советского Союза. - М.: Изд-во Моск. Университета, 1973. — Вып.1. — 280 с.
Кабата-Пендиас А., Пендиас X. Микроэлементы в почвах и растениях. — М.: Мир, 1989. — 440 с.
Мишин П. Я. Микроэлементы в почвах Оренбуржья и эффективность микроудобрений. — Челябинск: Южно-Уральск. книж. изд-во, 1991. — 90 с.
Орошение на Одесщине: Почвенно-экологическиэ и агротехнические аспекты / И. Н. Гоголев, Р. А. Баев, А. Г. Кулибабин и др.; Науч. ред. И. Н. Гоголев, В. Г. Друзяк. — Одесса, 1992. — 436 с.
Тойкка М. А., Потахина Л. М. Тяжелые металлы в растениях и почвах пригородного совхоза // Микроэлементы в биосфере Карелии и сопредельных районов. Межвуз. сб. науч. тр. — Петрозаводск, 1990. — С. 10-15.
Научно-обоснованная система орошаемого земледелия / В. И. Остапов, Н. И. Василенко, В. М. Круглов. — К.: Урожай, 1987. — 200 с.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Учеб. пособие. — М.: Колос, 1973. — 336 с.
Плохинский Н.А. Математические методы в биологии. — М.: Изд-во Моск. Университета, — 1978. — 265 с.
Поляков А. Н., Коновалова Т. А., Орлова А. Н. и др. Сезонная динамика микроэлементов в дерново-подзолистых почвах Московской области // Агрохимическое обследование почв на содержание подвижных форм микроэлементов и эффективность микроудобрений. — Москва, 1981. — С.69-75.
Салманов А. Б., Рябцева А. А., Османова Р. Р. Марганец и кобальт в почвах ТерскоСулакской низменности Дагестана // Микроэлементы в почвах Терско-Сулакской низменности Дагестана. — Махачкала, 1981. — 182 с.
Елпатьевский П. В., Аржанова В. С. Баланс и трансформация миграционных форм тяжелых металлов в техногеосистеме // Миграция загрязняющих веществ в почвах и сопредельных средах. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985. — С. 86-98.
Круглова Е. К., Дехканходжаева С. X., Мухамеджанова А. и др. Микроэлементы в орошаемых почвах Хорезмской области УзССР и применение микроудобрений. — Ташкент: ФАН, 1980. — 85 с.
Нахшина Е. П. Микроэлементы в водохранилищах Днепра. — К.: Наукова думка, 1983. — 160 с.
Moore R., Clark W. D., Stern К. К. Botany. — Washington: WCB, 1995. — 824 p.
Добровольский В. В. География микроэлементов: Глобальное рассеяние. — М.: Мысль, 1983. — 272 с.
Бессонова В. П. Цитофизиологические эффекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений. — Запорожье: Запорожский гос. ун-т, 1999. — 208 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.