ТРОФІЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ УГРУПОВАНЬ ПІДСТИЛКОВИХ НЕМАТОД ЛІСІВ МЕЗИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Автор(и)

  • Т. М. Жиліна Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка, природничо-математичний факультет, кафедра екології та охорони природи, Ukraine
  • В. Л. Шевченко Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г. Шевченка, природничо-математичний факультет, кафедра екології та охорони природи, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2022.1(50).261622

Ключові слова:

нематоди, трофічні групи, підстилка, лісові екосистеми, Мезинський національний природний парк

Анотація

Проблема. Вільноживучі нематоди одна з найчисельніших груп ґрунтової та підстилкової фауни лісових екосистемах. Регулюючи мікробну біомасу і інтенсивність дихання, круглі черви впливають на швидкість та напрямок процесів мінералізації та гуміфікації рослинного опаду.

Мета. Вивчення трофічної структури угруповань нематод у підстилці лісів Мезинського національного природного парку.

Методика. Зразки підстилки збирали з червня по липень 2010 та 2014 років у 21 лісових екосистемах. Виділення нематод проводили лійковим методом Бермана з наважки 5 г. Експозиція становила 48 год., після чого нематод фіксували ТАФом  (триетаноламін+формалін+вода у співвідношенні 2:7:91). Тимчасові мікропрепарати виготовляли за методикою Кирьянової. Перерахунок чисельності здійснювали на 100 г абсолютно сухого субстрату.

Основні результати. Виявлено 46 видів фітонематод, які належать до п’яти трофічних груп: сапробіонти, мікогельмінти, всеїдні, хижі та фітогельмінти. За кількістю видів та чисельністю в угрупованнях нематод домінували сапробіонти. Зареєстровано 26 видів (56,52 % загального видового списку), їхня частка участі становила 63,97 %. Домінували Plectus cirratus, Plectus parietinus, Panagrolaimus rigidus (чисельність становила 24,13 %, 9,65 % та 8,18 % від загальної відповідно). Вид P. rigidus траплявся у 95,2 % всіх зразків. Серед десяти видів мікогельмінтів домінував Aphelenchoides composticola (знайдений у 85,7 % зразків підстилки, чисельність становила 8,99 % від загальної). Серед трьох видів всеїдних нематод звичайним у підстилці лісів досліджуваного регіону був Mesodorylaimus bastiani, який траплявся у 90,48 % зразків, частка участі становила 13,74 %. Хижі нематоди (5 видів) виявлені у 57,1 % зразків, частка їхньої участі разом становила 3,17 % від загальної. Два види фітогельмінтів (Gracilacus audriellus, Paratylenchus nanus) зустрічалися у зразках нечасто (9,52 % та 4,76 % відповідно) з низькою чисельністю (0,12 % та 0,08 % відповідно).

Висновки. Ведучу роль у процесах розкладання рослинного опаду в умовах МНПП відіграють сапробіотичні нематоди (співвідношення  мікогельмінтів та сапробіонтів становило 0,27). За стратегією життя в угрупованнях підстилкових нематод переважали види з короткими життєвими циклами, з швидким зростанням популяції за сприятливих умов, толерантні до порушень. Таких видів було 25, або 54,35 % видового складу. Показники індексів зрілості угруповання нематод Бонгерса та трофічної різноманітності (2,27 та 2,16 відповідно) свідчать про стабільність умов у підстилці лісових екосистем МНПП.

Посилання

  1. Делеган І. В. Лісова зоологія. Безхребетні / І. В. Делеган. – Львів: Поллі, 2003. – 472 с.
  2. Козловский Н. П. Экологические группировки почвенных нематод в широколиственных лесах / Н. П. Козловский // Экология и фауна почвенных беспозвоночных Западного Волыно-Подолья. – К.: На-укова думка, 2003. – С. 318–354.
  3. Козловский Н. П. Фітонематоди наземних екосистем Карпатського регіону / Н. П. Козловский. – Львів, 2009. – 316 с.
  4. Лукаш О. В. Характеристика фауни ґрунтових нематод лісових екосистем Новгород-Сіверського Полісся / О. В. Лукаш, В. Л. Шевченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 20, Біологія. – Київ, 2011. – Вип. 3. – С. 119–125.
  5. Регуляция микрофауной биомассы и активности почвенных микроорганизмов / А. Ш. Мамилов, Б. А. Бызов, А. Д. Покаржевский, Д. Г. Звягинцев // Микробиология. – 2000. – Т. 69, № 5. – С. 727–736.
  6. Cоловьева Г. И. Экология почвенных нематод / Г. И. Cоловьева. – Ленинград: Наука, 1986. – 247 с.
  7. Шевченко В. Л. Нематоди лісової підстилки різних типів лісу Чернігівського Полісся / В. Л. Шевченко, Т. М. Жиліна // Наукові записки Тернопільського національного пед. університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – Тернопіль, 2007. – № 1 (31). – С. 64–67.
  8. Шевченко В. Л. Нематоди підстилки соснових лісів регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» / В. Л. Шевченко // Зоологічна наука у сучасному суспільстві: матеріали всеукр. наук. конф., присвяч. 175-річчю заснування каф. зоології (Київ, 15–18 вересня 2009 р.). – Київ, 2009. – С. 504–506.
  9. Чорнобай Ю. М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах / Ю. М. Чорнобай. – Львів: Вид-во ДПМ НАН України, 2000. – 352 с.
  10. Abebe E. Freshwater nematodes: ecology and taxonomy / E. Abebe, I. Andrássy, W. Truanspurger // Wallingford, Oxfordshire, UK; Cambridge, MA, USA: CABI Pub., 2006. – P. 13–30. DOI: 10.1079/9780851990095.0000.
  11. Ahmad W. Mononchida: the Predaceus Nematodes / W. Ahmad, M. S. Jairajpuri // Leiden: Brill Academic Publishers. – 2010. – V. 7. – 298 p.
  12. Bongers T. The maturity index: an ecological measure of environmental disturbance based on nematode species composition / T. Bongers // Oecologia. – 1990. – V. 83. – P. 14–19.
  13. De Goede R. G.M. Effects of liming and fertilization on nematode communities in coniferous forest soils / R.G.M. De Goede, H. H. Dekker // Pedobiologia. – 1993. – V. 37. – P. 193–209.
  14. De Goede R. G.M. Nematode distribution, trophic structure and biomass in a primary succession of blown-out areas in a drift sand landscape / R.G.M. De Goede, B. C. Verschoor, S. S. Georgieva // Fundam. appl. Nematol. – 1993. – V. 16 (6). – P. 525–538.
  15. Krishna M. P. Litter decomposition in forest ecosystems: a review / M. P. Krishna, Mahesh Mohan // Energ. Ecol. Environ. – 2017. – V. 2(4). – Р. 236–249. DOI 10.1007/s40974–017–0064–9.
  16. Krivtsov V. A study of population numbers and ecological interactions of soil and forest floor microfauna / V. Krivtsov, A. Garside, A. Brendler, K. Liddell, B. S. Griffiths and H. J. Staines // Animal Biology – 2007. – V. 57. – P. 467–484. DOI: 10.1163/157075607782232189.
  17. ISSN 2077-1746. Вісник ОНУ. Біологія. 2022. Т. 27, вип. 1(50)
  18. Krivtsov V. Diversity and ecological interactions of soil and forest litter nematodes from a Scottish woodland / V. Krivtsov, N. D. Romanenko, I. Popov, A. Garside // Nematol. medit. – 2010. – V. 38. – P. 83–89.
  19. Niblack T. C. Nematode community structure in dogwood, maple and peach nurseries in Tennessee / T. C. Niblack, E. C. Bernard // J Nematol. – 1985. – V. 17. – P. 126–131.
  20. Qing X. Soil and litter nematode diversity of Mount Hamiguitan, the Philippines, with description of Bicirronema hamiguitanense n. sp. (Rhabditida: Bicirronematidae) / Xue Qing, Wim Bert, Hanne Steel [et al.]. // Nematology. – 2015. – V. 17(3). – P. 325–344. DOI: 10.1163/15685411–00002870.
  21. Ruess L. Nematode soil faunal analysis of decomposition pathways in different ecosystems / L. Ruess // Nematology. – 2003. – V. 5. – P. 179–181.
  22. Yeates G. W. Feeding habits in soil nematode familie and genera – an outline for soil ecologists / G. W. Yeates, T. Bongers, R.G. M. De Goede [et al.] // J. Nematol. – 1993. – V. 25 (3). – P. 315–331.
  23. Yeates G. W. Nematode diversity in agroecosystems / G. W. Yeates, T. Bongers // Agriculture, Ecosystems and environment. – 1999. – V. 74. – P. 113–135.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-25

Як цитувати

Жиліна, Т. М., & Шевченко, В. Л. . (2022). ТРОФІЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ УГРУПОВАНЬ ПІДСТИЛКОВИХ НЕМАТОД ЛІСІВ МЕЗИНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 27(1(50), 91–104. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2022.1(50).261622

Номер

Розділ

ЗООЛОГІЯ