ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСОНУ ТА СІРЧАНОКИСЛОГО ЦИНКУ В ПОСІВАХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Автор(и)

  • О. Б. Паузер Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна
  • С. І. Бурикіна Одеський інститут агропромислового виробництва, Центр наукового забезпечення АПВ Одеської області, Україна

Ключові слова:

мікроелементи, комплексони, ґрунтове живлення, позакореневе підживлення

Анотація

В польових дослідах з озимою пшеницею та озимим ячменем використовували гранульований суперфосфат, збагачений оксіетилідендифосфоновою кислотою (ОЕДФ), чисту ОЕДФ та сульфат цинку, які вносили в ґрунт і / або обприскували їх розчинами рослини. На посівах озимої пшениці отримано збільшення врожаю: за використання суперфосфату, модифікованого ОЕДФ, а також за обприскування посіву розчином ОЕДФ — на 3,3 и 1,7 ц/га в порівнянні з урожаєм, отриманим на фоні повного добрива; за обприскування розчином сульфату цинку — на 2,6—2,9 ц/га. Обприскування посіву озимого ячменю розчином сульфату цинку супроводжувалося збільшенням врожаю на 3,7 ц/га; використання ОЕДФ (у будь-якому вигляді) збільшувало врожай на 0,9—1,1%.

Посилання

Орошение на Одесщине: Почвенно-экологические и агротехнические аспекты. / Под ред. И. Н. Гоголева. — Одесса, 1992. — 436 с.

Добролюбский О. К. Цинк в почвах и сельскохозяйственных культурах юга Украины // Матер, науч. конф, ф-та виногр. и плодоов. Одесский с.-х. ин-т. — Одесса, 1970. — С. 118—131.

Паузер Е. Б. Закономерности поглощения цинка растениями в условиях орошения: Автореф.дис. канд.биол.наук. — Киев, 1988. — 16 с.

Паузер О. Б., Якуба І. П. Міграція марганцю на зрошуваних полях півдня Одеської області / Мат. XI з'їзду Укр. бот. тов-ства (Харків, 25—27 вересня 2001). — Харків, 2001. — С. 291.

Паузер О. Б., Швець Г. А., Якуба І. П. Вміст і динаміка рухомого марганцю на полях півдня Одещини // Аграрний вісник Причорномор'я / Збірник наукових праць. — Біолог., с.-г. та ветеринарні науки. — 2002. — Вип. 4 (15). — С. 37—41.

Глущенко Л. Г., Дутченко 3. Я., Мишнев А. К. Эффективность комплексонатов и микроэлементов на подсолнечнике // Химия в с. х. — 1991. — № 6. — С. 75—77.

Горелов И. П., Никольский В. М. Комплексоны — производные дикарбоновых кислот // Химия в с. х. — 1987. — № 1. — С. 45—49.

Островская Л. К., Зайцева Н. А. Комплексоны для регулирования питания растений и борьбы с карбонатным хлорозом // Химия в с. х. — 1987. — № 1. — С. 49—52.

Гусева М. И. Комплексоны при обработке гороха // Химия в с. х. — 1991. — №6. — С. 66—68.

Островская Л. К. Биологически активные комплексонаты металлов для борьбы с хлорозом растений // ЖВХО им. Д. И. Менделеева. — 1984. — № 3. — С. 81—87.

Жемела Г. П. Добрива, урожай і якість зерна. — К.: Урожай, 1991. — 82 с.

Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: Учеб, пособие. — М.: Колос, 1973. — 336 с.

Методы биохимического исследования растений / Под ред. А. И. Ермакова. — Л.: Агропромиздат, 1987. — 430 с.

Практикум по агрохимии / Под ред. А. С. Радова. — М.: Колос, 1965. — 375 с.

Захарова М.А. Влияние орошения на содержание и профильное распределение тяжелых металлов на почвах Украины // Агрохімія і ґрунтознавство. Харків, 2002. — № 63. — С. 117—120.

Применение микроэлементов в сельском хозяйстве юга Украины: Сб. научн. трудов. — Одеса: Изд-во ОСХИ, 1973. — 136 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-11

Як цитувати

Паузер, О. Б., & Бурикіна, С. І. . (2022). ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСОНУ ТА СІРЧАНОКИСЛОГО ЦИНКУ В ПОСІВАХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР . Вісник Одеського національного університету. Біологія, 9(1), 72–80. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/263074

Номер

Том 9 № 1 (2004)

Розділ

БОТАНІКА ТА ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.