ФІЛОГЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ГЕНОМІВ ПШЕНИЦЬ ЗА АНАЛІЗОМ МНОЖИННИХ ФОРМ ФЕРМЕНТІВ

Автор(и)

  • В. А. Топтіков Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Л. Ф. Дьяченко Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • В. М. Тоцький Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Ю. В. Седлецька Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine

Ключові слова:

множинні форми ферментів, оксидоредуктази, естерази, пшениця, філогенія

Анотація

Проаналізовано електрофореграми множинних форм деяких оксидоредуктаз і естераз у різних пшениць та їх родичів (всього 21 вид). Встановлена геномна специфічність спектрів множинних форм досліджених ферментів. На основі аналізу електрофоретичних спектрів ферментів побудовано дендрограму, яка показує філогенетичні взаємовідношення між геномами злаків. Зроблено висновок про домінуючий вплив геному А за поєднання з іншими геномами злаків.

Посилання

  1. Цитогенетика пшеницы и ее гибридов / Под ред. П. М. Жуковского и В. В. Хвостовой / — М.: Наука, 1971. — 288 с.
  2. Дорофеев В. Ф., Якубцинер М. М., Руденко М. И. и др. Пшеницы мира / Под ред. Д. Д. Брежнева /. — Л.: Колос (Ленингр. отд-ние), 1976. — 487 с.
  3. Конарев В. Г. Белки растений как генетические маркеры. — М.: Колос, 1983. — 320 с.
  4. Зеленин А. В., Бадаева Е. Д„ Бадаев Н. С. Хромосомный анализ злаков, теоретические и прикладные аспекты // Генетика. — 1987. — T. 23, № 10. — С. 1749—1761.
  5. Nicolas Р., Cours de Genetique moleculaire vegetale. Maitrise de Biologie Cellulaire et Physiologie, Mention Genetique Moleculaire et Cellulaire et Physiologie, option Physiologie Vegetale, 1'annee 2001/2002. Universite Blaise Pascal, Clermont-Ferrand II.
  6. Райдер К., Тейлор К. Изоферменты. — М.: Мир, 1983. — 106 с.
  7. Левитес Е. В. Генетика изоферментов растений. — Новосибирск: Наука, 1986. — 144 с.
  8. Глазко В. И., Созинов И. А. Генетика изоферментов животных и растений. — Киев: Урожай, 1993. — 528 с.
  9. Wolf G., Lerch D. Genome analysis in the triticinae using izoenzimes of phosphodiesterase // Wheat inform. Serv. — 1974. — N 38. — P. 17—19.
  10. Яаска В. Э. Алкогольдегидрогеназа полиплоидных пшениц и их диплоидных сородичей. К филогенезу тетраплоидной пшеницы // Генетика. — 1976. — Т. 12, № 11. — С. 82—88.
  11. Aurian Р., Autran J. С., Charbonier L. et al. Variabilite genetique de la composition des gliadanes, glutenines, p-amylases, a-esterases, peroxydases et phospotases acides du ble (T.aestwum) // Ann. Amelior. Plantes. — 1976. — V. 26, N 1. — P. 51—66.
  12. Jaaska V. V. Aspartat aminotranspherase and alcohol dehydrogenase isoenzymes: intraspecific differentiation in Aegilops taushii and origin of the D-genome poliploids in the wheat group 11 Plant syst. Evol. — 1981. — V. 137. — P. 259—273.
  13. Топтиков В. А., Миросъ С. Л., Дьяченко Л. Ф. и др. Сопряженность устойчивости озимых мягких пшениц к Fusarium graminearum Schwabe и множественных молекулярных форм некоторых ферментов // Цитология и генетика. — 2002. — Т. 36, № 3. — С. 3—11.
  14. Davies В. I. Disk-electrophoresis. 2. Method and application to human serum protein // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 1964. — V. 121, N 2. — P. 404—427.
  15. Сафонов В. И., Сафонова М. Р. Исследование белков и ферментов растений методом электрофореза в полиакриламидном геле // Биохимические методы в физиологии растений. — М.: Наука, 1971. — 113 с.
  16. Гааль Э., Медьеши Г., Верецкеи Л. Электрофорез в разделении биологических макромолекул. — М.: Мир, 1982. — 448 с.
  17. Бернстон М. Гистохимия ферментов. — М.: Мир, 1965. — 455 с.
  18. Ермаков А. И., Арасимович В. В., Ярош Н. П. и др. Методы биохимического исследования растений. — Л.: Агропромиздат, 1987. — 430 с.
  19. Корочкин Л. И., Серов О. Л., Пудовкин А. И. и др. Генетика изоферментов. — М.: Наука, 1977. — 275 с.
  20. Календарь Р. Н. Компьютерные программы для построения эволюционных деревьев на основе электрофореграмм ДНК и белков//Молекулярно-генетические маркеры и селекция растений: Материалы конф. — Киев, 1994. — С. 25—26.
  21. Teoh S. В., Hutchinson J. Interspecific variation in C-banded chromosomes of diploid Aegilops species // Theor. Appl. Genet. — 1983. — V. 65, N 2. — P. 31—40.
  22. Тоцький В. M. Генетика: Підручник. — Одеса: Астропринт, 2002. — 712 с.
  23. Гордей И. А. Тритикале: Генетические основы создания. — Минск: Навука і тзхніка, 1992. — 287 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-11

Як цитувати

Топтіков, В. А. ., Дьяченко, Л. Ф. ., Тоцький, В. М. ., & Седлецька, Ю. В. (2022). ФІЛОГЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ГЕНОМІВ ПШЕНИЦЬ ЗА АНАЛІЗОМ МНОЖИННИХ ФОРМ ФЕРМЕНТІВ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 9(1), 126–134. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/263211

Номер

Том 9 № 1 (2004)

Розділ

ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.