ХАРАКТЕРИСТИКА ДРІЖДЖЕПОДІБНОЇ МІКРОБІОТИ ШЛУНКУ ПРИ РІЗНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ПАТОЛОГІЯХ НА ФОНІ ХЕЛІКОБАКТЕРІОЗУ

Автор(и)

  • О. П. Конарева Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • В. О. Іваниця Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • С. П. Гвоздій Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • О. В. Шпортун Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Ukraine

Ключові слова:

дріжджеподібні гриби, Helicobacterpylori, гастродуоденальні патології, pH шлункового соку

Анотація

Вивчено дріжджеподібну мікробіоту слизової оболонки шлунку у хворих з різними гастродуоденальними патологіями на фоні хелікобактеріальної інфекції. Встановлено залежність ступеня обсіменіння шлунку дріжджеподібними грибами і Helicobacter pylori від pH шлункового соку: при pH від 1 до З слизова шлунку переважно контамінована Helicobacter pylori, при pH від 5 до 7 — дріжджеподібними грибами. Виділено 38 штамів дріжджеподібних грибів, віднесених до 5 родів: Candida (16 штамів), Cryptococcus (17), Prototheca (3), Rhodotorula (1) і Torulopsis (1). Вивчено чутливість виділених штамів до антибіотиків. Показано, що дріжджеподібні гриби роду Cryptococcus, на відміну від представників роду Candida, більш чутливі до антибіотиків широкого спектру дії, ніж до протигрибкових препаратів.

Посилання

  1. Крылов А. А., Земляной А. Г., Михайлович В. А, Иванов А. И. Неотложная гастроэнтерология: руководство для врачей. — Л.: Медицина. — 1988. — С. 10—12.
  2. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. — М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2002. — С. 606—633.
  3. Минаев В. И., Черкасский Б. Л., Минаева Н. 3. Лабораторная диагностика компилобактериоза в современных условиях // ЖМЭИ. — 1991. — №8. — С. 18—21.
  4. Хмельницкий О. К., Аравийский Р.А. Кандидоз // Патол., анатомия, химиотерапия. — Л.: Медицина. — 1984. — 199 с.
  5. Баженов Т. Г., Перепелова И. Н. Helicobacter pylori и грибы рода Candida при гастродуоденальной патологии // ЖМЭИ. — 1997. — №3. — С. 100—101.
  6. Ильченко А. А., Коршиков В. М., Аруин Л. И. Микрофлора кишечника и кислотообразующая функция желудка у больных язвенной болезнью с пилорическим хеликобактериозом Ц ЖМЭИ. — 1991. — № 10. — С. 17—19.
  7. Блинов Н. П. Патогенные дрожжеподобные организмы. — М.: Медицина, 1964. — 384 с.
  8. Кашкин Л. Н., Хохряков М. К., Кашкин Л. П. Определитель патогенных, токсигенных и вредных для человека грибов. — М.: Медицина, 1979. — 270 с.
  9. Ивашкин В. Г. Helicobacter pylori', биологические характеристики, патогенез, перспективы, эрадикация // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатолог., колопракт. — 1997. — № 1. — С. 21—23. 10.
  10. Голубев В. И. Таксономия и идентификация дрожжеподобных грибов рода Cryptococcus. —Пущино: НЦБИ, 1980. — 90 с.
  11. Медицинская микробиология / Под ред. акад. РАМН В. И. Покровского. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. — С. 505—523.
  12. Behrend G. Yeasts. — Amsterdam, 1952. — 241 р.
  13. Benham R. W. The genus Cryptococcus the presentstatus and the criteria for the identification of species // Trans New York Acad. Sci. — 1955. — 11, № 17. — P. 418—430.
  14. Лещенко В. M. Лабораторная диагностика грибковых заболеваний. — М.: Медицина, 1982. — 143 с.
  15. Manual of Clinical Microbiology / Editor in Chef, Albert Balows. — Washington, American Society for microbiology. — 1991. — 1364 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-11

Як цитувати

Конарева, О. П. ., Іваниця, В. О. . ., Гвоздій, С. П. ., & Шпортун, О. В. . (2022). ХАРАКТЕРИСТИКА ДРІЖДЖЕПОДІБНОЇ МІКРОБІОТИ ШЛУНКУ ПРИ РІЗНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ПАТОЛОГІЯХ НА ФОНІ ХЕЛІКОБАКТЕРІОЗУ . Вісник Одеського національного університету. Біологія, 9(1), 205–214. вилучено із http://visbio.onu.edu.ua/article/view/263437

Номер

Том 9 № 1 (2004)

Розділ

Мікробіологія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.