БІОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ “THE IMPORTANCE OF G. GAMOW'S IDEAS FOR BIOLOGY OF THE 21ST CENTURY” ХХІI МІЖНАРОДНОЇ ГАМОВСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ-ШКОЛИ, ЩО ВІДБУВАЛАСЯ У СЕРПНІ 2022 Р. В ОДЕСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Анотація

25.08.2022 відбулася робота Біологічної секції щорічної Міжнародної Гамовської конференції у режимі он-лайн на платформі Zoom. Традиційно Біологічна секція проходить під назвою “The Importance of G. Gamow's Ideas for Biology of the 21^st Century”.

У роботі секції брали участь відомі науковці, що ведуть дослідження в області молекулярної біології та генетики з провідних наукових установ України, Канади, США, Великої Британії і Німеччини, також брали участь аспіранти та студенти (загалом 52 учасника). Було представлено 13 усних доповідей, серед них доповіді – «Генетичні ресурси рослин для підвищення стресостійкості – на прикладі зернових культур» - проф., д.б.н. Бьорнер А. (Інститут генетики рослин і досліджень сільськогосподарських рослин імені Лейбніца, Гатерслебен, Німеччина); «Дослідження загальногеномних асоціації для виявлення локусів та генів-кандидатів, що впливають на вміст білка в зерні пшениці м’якої» – проф., д.б.н. Мішева С. (Інститут фізіології рослин і генетики Болгарської академії наук, Софія, Болгарія); «Дослідження молекулярної еволюції та таксономічне застосування 5S рДНК при аналізі роду Aconitum» – проф., д.б.н. Волков Р.А. (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна);  «Подолання селекційних бар'єрів для пшениці» - проф. Гріффітс С. і доктор Вінген Л.У. (Центр Джона Іннеса, Норвіч, Велика Британія); «Оцінка сучасного стану популяцій Gentiana lutea L. Українських Карпат: Еколого-генетичні підходи» – доц., к.б.н. Прокоп'як М.З. (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, Україна);  «Часова динаміка спектрів фонового світіння Photobacterium phosphoreum» – проф., д.б.н. Мартинюк В.С. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.); «Нові мутації STARD8 і STARD9 виявлені в 46 гонадах XY пацієнтів з дисгенезією, що підтримують ці гени як кандидатів на DSD» – Сіроха Д. і проф., д.б.н. Лівшиц Л.А. (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, Україна); «MYD88 і CXCR4, два гени, які відіграють вирішальну роль у макроглобулінемії Вальденстрема» – д.б.н. Мончак Ю. (Завідувач відділу молекулярної генетики, Центр охорони здоров'я університету Макгілла, Університет Макгілла та Монреальський університет, Канада); «Джордж Гамов і генетичний код ДНК» – проф., д.ф.н. Сегре Г. (Університет Пенсільванії, США).

Серед підготовлених доповідей вважаємо необхідним відмітити високу якість та актуальність виконаних на сучасному рівні досліджень молодих та починаючих науковців: «Біоінформаційний аналіз нуклеотидних послідовностей локусів Gli-1 Triticum aestivum L.» – аспірант Попович Ю.А., проф., д.б.н.  Чеботар С.В. (ОНУ імені І.І.  Мечникова, Одеса, Україна); «Скринінг продуцентів тіопептидних антибіотиків за допомогою репортерної системи на основі промотору гена tipA» – аспірант Тістечок С.І. (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна); «Довгі та короткі варіанти 5S рДНК у геномах видів Apis» – аспірант Рошка Н.М. (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна).

Як позитивну рису роботи біологічної секції було відмічено багатоплановість охопленої тематики, що має генетичне підґрунтя, та перспективність досліджень, що виконуються на стику наук.

Учасники Біологічної секції звернули увагу, що Г.А. Гамов зробив внесок у розвиток саме молекулярної біології, поставивши питання про розшифрування генетичного коду, тому необхідно у назву конференції додати – «molecular biology», щоб назва конференції виглядала наступним чином: «Аstronomy and Beyond: Astrophysics, Cosmology and Gravitation, Astroparticle physics, Rradioastronomy, Astrobiology and Molecular biology».