РУХОВА АКТИВНІСТЬ БИЧКА-КРУГЛЯКА (NEOGOBIUS MELANOSTOMUS PALLAS, 1814) ПІД ВПЛИВОМ ГЕОМАГНІТНИХ ПОЛІВ

Автор(и)

  • Ю. В. Караванський Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, біологічний факультет, кафедра зоології, гідробіології та загальної екології, Україна https://orcid.org/0000-0002-3885-5958
  • В. В. Заморов Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, біологічний факультет, кафедра зоології, гідробіології та загальної екології, Україна https://orcid.org/0000-0001-5921-1580
  • М. А. Швандт Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, факультет математики, фізики та інформаційних технологій, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284686

Ключові слова:

Neogobius melanostomus, рухова активність, геомагнітні поля

Анотація

Проблема. Поведінкові особливості риб є важливим проявом реакції на дію зовнішніх подразників. Рухова активність відображає вплив окремих чинників на поведінку риб, та ту роль, яку вони відіграють в їх житті. Серед найменш досліджених факторів є коливання геомагнітного поля та його вплив на рухову активність бичка-кругляка Neogobius melanostomus Pallas, 1814.

Мета. Метою роботи було вивчення впливу коливань геомагнітного поля на рухову активність промислового виду донної іхтіофауни Чорного моря бичка-кругляка Neogobius melanostomus Pallas, 1814.

Методика. Іхтіологічний матеріал зібрано в прибережній акваторії Одеської затоки від мису Північний Одеський до мису Великий Фонтан при проведені науково-дослідного лову Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова (ОНУ). Лабораторні дослідження проводили в акваріальній кафедри гідробіології та загальної екології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. За результатами дослідження складали погодинний трафік змін рухової активності риб. За вказаний термін спостережень виділялися періоди підвищеної геомагнітної активності та порівнювалися з періодами, коли ця активність була в нормі. Для обробки візуальних даних була застосована оригінальна методика для трекінгу лабораторних тварин «Метод комп’ютерного зору».

Основні результати. Максимальні величини геомагнітної активності в період спостережень, які класифікуються як магнітна буря першої інтенсивності класу G1 спостерігались 3 лютого 2022 р. з 6 до 12 години, 4 та 10 лютого 2022 р. з 15 до 21 години. При порівняні величин рухової активності риб у ці часові проміжки з їх руховою активністю у ці ж часові проміжки в дні з мінімальним значенням геомагнітної активності (8, 9 та 15 лютого 2022 р.) можна побачити зниження рухової активності особин під час магнітних бур від 27 до 42%.

Висновки. Коливання рухової активності бичка-кругляка під час підвищення геомагнітної активності до рівня магнітних бур свідчить про здатність цього виду сприймати магнітні поля та реагувати на зміну його властивостей. Зокрема, коли значення Kp-індексу відповідало геомагнітній бурі першої інтенсивності (G1), зафіксовано зниження рухової активності риб, порівняно з активністю в ті ж часові інтервали у дні з мінімальною геомагнітною активністю.

Посилання

  1. Blank M. (1993) Electricity and Magnetism in Biology and Medicine. In Blank M. (Ed.), San Francisco Press, San Francisco, pp. 98–700.
  2. Chew G. L. & Brown G. E. (1989) Orientation of rainbow trout (Salmo gairdneri) in normal and null magnetic fields, Canadian Journal of Zoology, 67, pp. 641–643.
  3. Diebel C. E., Proksch R., Green C. R., Nielson P. & Walker M. M. (2000) Magnetite defines a magnetoreceptor, Nature, 406, pp. 299–302.
  4. Formicki K., Tanski A., Sadowski M. & Winnicki A. (2004) Effects of magnetic fields on fake net performance, Journal of Applied Ichthyology, 20(5), pp. 402–406.
  5. Formicki K. (2008) Magnetoreception In R. N. Finn & B. G. Kapoor (Eds.), Fish larval physiology, Enfield, NH, Science Publishers, pp. 461–491.
  6. Frankel R. B., Blakemore R. P. & Wolfe R. S. (1979) Magnetite in freshwater magnetotactic bacteria, Science, 203, pp. 1355–1356.
  7. Kirschvink J. L. & Gould J. L. (1981) Biogenic magnetite as a basis for magnetic field detection in animals, Biosystems, 13, pp. 181–201.
  8. Kirschvink J. L., Walker M. M., Chang S. B., Dizon A. E. & Peterson K. A. (1985) Chains of single- domain magnetite particles in chinook salmon, Oncorhynchus tshawytscha, Journal of Comparative Physiology A, 157, pp. 375–381.
  9. Kirschvink J. L. & Walker M. M. (1985) Particle-size consideration for magnetite based magnetoreceptors, In J. L. Kirschvink, D. S. Jones, & B. J. McFadden (Eds.), Magnetite biomineralization and magnetoreception in organisms. A new biomagnetism, Vol. 5, New York, Plenum Press, pp. 243–256.
  10. Kirschvink J. L., Walker M. M. & Diebel C. E. (2001) Magnetite-based magnetoreception, Current Opinion in Neurobiology, 11(4), pp. 462–467.
  11. Quinn T. P. (1980) Evidence for celestial and magnetic compass orientation in lake migrating sockeye salmon fry, Journal of Comparative Physiology A, 137, pp. 243–248.
  12. Skiles D. D. (1985) The geomagnetic field: its nature, history and biological relevance, Magnetite Biomineralization and Magnetoreception in Organisms, New York, Plennum Press, pp. 43–102.
  13. Shvandt M. A. & Moroz V. V. (2022) Overview of the detection and tracking methods of the lab animals, System Research & Information Technologies, 1, pp. 124–148.
  14. Walker M. M., Diebel C. E., Haugh C. V., Pankhurst P. M. Montgomery J. C. & Green C. R. (1997) Structure and function of the vertebrate magnetic sense, Nature, 390, pp. 371–376.
  15. Wiltschko W. & Wiltschko R. (2005) Magnetic orientation and magnetoreception in birds and other animals, Journal of Comparative Physiology A, 191, pp. 675–693.
  16. Wilcoxon F. (1945) Individual comparisons by ranking methods, Biometrics Bulletin, 1, р. 83.
  17. Zamorov V. V. (2018) The effect of atmospheric pressure and water temperature on the swimming activity of round goby, Neogobius melanostomus (Actinopterygii: Perciformes: Gobiidae), Acta Ichthyologica et Piscatoria, 48(4), pp. 373–379.
  18. Real-time auroral and solar activity, available at URL: http://surl.li/iyodn (date of access: 25.05.2023).
  19. Archives of weather data. Revision of the actual weather to the next date, available at URL: http://surl.li/iyoes (date of access: 25.05.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-16

Як цитувати

Караванський, . Ю. В., Заморов, В. В., & Швандт, . М. А. (2023). РУХОВА АКТИВНІСТЬ БИЧКА-КРУГЛЯКА (NEOGOBIUS MELANOSTOMUS PALLAS, 1814) ПІД ВПЛИВОМ ГЕОМАГНІТНИХ ПОЛІВ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 28(1(52), 55–66. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284686

Номер

Том 28 № 1(52) (2023)

Розділ

ГІДРОБІОЛОГІЯ ТА ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.