ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ ЩУРІВ У ЛАБІРИНТІ БАРНСА НА ТЛІ ІНТОКСИКАЦІЇ ХЛОРИДОМ АЛЮМІНІЮ

Автор(и)

  • Н. А. Кириленко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-2612-4656
  • М. Ю. Тиняна Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна
  • Т. В. Гладкій Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-5410-2294

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284692

Ключові слова:

інтоксикація, щури, лабіринт Барнса, поведінкові реакції

Анотація

Актуальність. Накопичення алюмінію в тканинах головного мозку негативно впливає на нервову систему, що згодом може призвести до порушень пам'яті, емоційної нестабільності, зниження рухової активності, а отже, і до різних нейродегенеративних захворювань.

Метою роботи було оцінити особливості поведінкових реакції у щурів на тлі інтоксикації хлоридом алюмінію та їх корекції за допомогою профілактичних засобів.

Матеріали та методи. Експеримент був проведений на 32 самцях білих щурів масою від 239 до 268 г, що були розділені на чотири групи: 1 група – інтактні тварини (n = 8); 2 група – введення 0,5 мл 12% розчину AlCl3×6H2O (80 мг Al/кг) (n = 8); 3 група – введення профілактичного комплексу на тлі інтоксикації хлоридом алюмінію: «Леквін» (НПА «Одеська біотехнологія», Україна) у дозі 500 мг/кг, «Готу Кола» («Nature’s Answer», США) у дозі 300 мг/кг та «Склерозин» (ТОВ «ЕКОСВІТ ОЙЛ», Україна) у дозі 300 мг/кг (n = 8); 4 група – введення «Мінерола» (НВМП «ГОБОР», Україна) у дозі 1000 мг/кг маси тіла (n = 8).

На 60 добу алюмінієвої інтоксикації вивчали особливості поведінкових реакцій щурів усіх груп у лабіринті Барнса із застосуванням сторонніх подразників (яскраве світло та гучний звук).

Основні результати дослідження. Дослідження характеру поведінки щурів у лабіринті Барнса показало, що при виконанні завдання (пошук «рятувальної» лунки) тварини кожної із груп допускали помилки. Найбільша середня кількість помилок (10) спостерігалась у тварин з алюмінієвою інтоксикацією на 9-й день експерименту (р ≤ 0,05, Uемп=15,5) порівняно з контролем. У тварин, які на тлі інтоксикації приймали профілактичний комплекс та «Мінерол», середня кількіть помилок у цей період знизилась, порівняно з попередньою групою.

Час проходження лабіринту (виконанная завдання) щурами контрольної групи порівняно з іншими був найменший протягом усього експерименту і від 5-го до 12 дня дослідження ще скоротився від 48 до 36 с відповідно, а у тварин з алюмінієвою інтоксикацією – найбільшим. Вживання і профілактичного комплексу, і «Мінерола» скорочувало час проходження лабіринту до кінця експерименту, але ці показники так і не сягнули значень контрольної групи.

Самці контрольної групи у 65-75% випадків обирали пряму стратегію пошуку. Для тварин з алюмінієвою інтоксикацією характерна відмова від виконання завдання як на початку дослідження, так і в кінці.

Посилання

  1. Bahrushin V. Ye. (2011) Methods of data analysis. Study guide for students [Metodi analizu danih. Navchalnij posibnik dlya studentiv], Zaporizhzhya: KPU, 268 p.
  2. Lunin S. M., Nesterov V. V., Nesterova I. V. et al. (2001) Modified water maze for the study of spatial memory in rats [Modifitsirovannyy vodnyy labirint dlya issledovaniya prostranstvennoy pamyati krys], Zhurnal vysshey nervnoy deyatel’nosti, 51(6), pp. 726–766.
  3. Order of Ukraine «On approval of the Procedure for scientific institutions to conduct experiments, experiments on animals» [Nakaz Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh»] (2012) Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, 249.
  4. Kanunnikova N. P., Semenovich D. S., Gurinovich V. A. et al. (2019) Neurochemical effects of modulation of the CoA system in aluminum neurotoxicosis [Neyrokhimicheskiye effekty modulyatsii sistemy CoA pri alyuminiyevom neyrotoksikoze], Minsk, Information Center of the Ministry of Finance, pp. 95–97.
  5. Zeynalov O. A., Kombarova S. P., Bagrov D. V. et al. (2016) On the effect of metal oxide nanoparticles on the physiology of living organisms [O vliyanii nanochastits oksidov metallov na fiziologiyu zhivikh organizmov], Obzory po klinicheskoy farmakologii i lekarvstvennoy terapii, 14(3), pp. 24–33.
  6. Shugaley I. V., Garabadzhiu A. V., Ilyushin M. A., Sudarikov A. M. (2012) Some aspects of the influence of aluminum and its compounds on living organisms [Nekotoryye aspekty vliyaniya alyuminiya i yego soyedineniy na zhivyye organizmy], Ekologicheskaya khimiya, 21(3), pp. 172–186.
  7. Al-Hazmi M. A., Rawi S. M., & Hamza R. Z. (2021). Biochemical, histological, and neuro-physiological effects of long-term aluminum chloride exposure in rats, Metabolic Brain Disease, 36, pp. 429–436.
  8. Mold M. J., Farell A. O., Morris B. et al. (2021) Aluminium and tau in neurofibrillary tangles in familial Alzheimer’s disease, J. of Alzheimer’s Disease Reports, 5, pp. 283–294.
  9. Mold M. J., Chmielecka A, Rodriguez M. R. et al. (2018) Aluminium in brain tissue in multiple sclerosis, Int. J. Environ. Res. Public Health, 15, pp. 1777.
  10. Caruso A. (2019) Risk factors for Alzheimer’s disease: Focus on stress, Frontiers in Pharmacology, 10, pp. 976–978.
  11. Previc F. H. (2013) Vestibular loss as a contributor to Alzheimer’s disease, Med. Hypotheses, pp. 7–9.
  12. Yamada M. (2018) An observational learning task using Barnes maze in rats, Cognitive Neurodynamics, 12, pp. 519–523.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-16

Як цитувати

Кириленко, Н. А., Тиняна, М. Ю., & Гладкій, Т. В. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ ЩУРІВ У ЛАБІРИНТІ БАРНСА НА ТЛІ ІНТОКСИКАЦІЇ ХЛОРИДОМ АЛЮМІНІЮ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 28(1(52), 136–146. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284692

Номер

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН