КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ ЩУРІВ З ХРОНІЧНИМ ХОЛЕСТАЗОМ КОМПЛЕКСОМ ЛЕКВІН І МІНЕРОЛ

Автор(и)

  • О. А. Макаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна https://orcid.org/0000-0001-8029-4392
  • Т. В. Могилевська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284693

Ключові слова:

щурі, холестаз, печінка, слизові оболонки, запалення, профілактика

Анотація

Проблема. Повне або часткове припинення надходження жовчі у дванадцятипалу кишку при холестазі не тільки погіршує всмоктування мікро- та макроелементів, жирів та жиророзчинних вітамінів у кишківнику, а і порушує мікробіоценоз у слизових оболонках травного тракту. Знання механізмів розладів у травному тракті, що викликані зниженням відтоку жовчі, є важливими для розробки ефективної патогенетичної терапії. Як такий профілактичний засіб можна розглядати препарат Леквін (лецитин та кверцетин), а також природний сорбент Мінерол.

Мета. Дослідити стан слизових оболонок травного тракту щурів на тлі хронічного холестазу та оцінити ефективність профілактики комплексом Мінерол і Леквін.

Методика. Дослідження проводили на щурах, яких розподілили на три групи: 1 група – інтактна, 2 група – щури, яким моделювали хронічний холестаз, 3 група – щури, яким на тлі холестазу вводили Леквін (500 мг/кг) та Мінерол (1 г/кг). Холестаз у щурів моделювали шляхом перев’язки загальної жовчної протоки під тіопенталовим наркозом. Препарати щурам 3-ої групи вводили щоденно перорально вранці натще на протязі 4-х місяців. Біохімічні дослідження проводили у сироватці крові (активність лужної фосфатази, аланінамінотрансферази, еластази), печінці (активність еластази, кислої фосфатази та вміст малонового діальдегіду) та слизових оболонках порожнини рота, тонкої і товстої кишки (активність еластази, кислої фосфатази та вміст малонового діальдегіду). Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проводили за методом Ст’юдента-Фішера.

Основні результати. Проведені дослідження встановили паренхіматозне ураження печінки та явища холестазу у щурів з перев’язкою загальної жовчної протоки, що підтверджено зниженням активності аланінамінотрансферази на 30,8% на тлі зростання активності еластази на 42,0% та активності лужної фосфатази на 43,6% в сироватці крові тварин. Хронічний холестаз у щурів призводив до розвитку запальних процесів у печінці: відбувалось підвищення активності еластази на 24,5%, активності кислої фосфатази на 29,8%, рівня малонового діальдегіду на 36,8% поряд зі зниженням антитоксичної функції печінки: відбувалось збільшення активності уреази 2,2 рази. Хронічний холестаз у щурів викликав розвиток запалення у слизових оболонках травного тракту: відбувалось збільшення активності еластази на 28,4–41,1%, активності кислої фосфатази на 19,3–45,6% та вмісту малонового діальдегіду на 55,7–127,0%. Щоденне профілактичне застосування комплексу препаратів Леквін і Мінерол в умовах хронічного холестазу у щурів запобігало руйнуванню гепатоцитів, розвитку холестатичних явищ, покращувало антитоксичну функцію печінки, ефективно попереджувало запальні процеси, активацію пероксидації ліпідів у слизових оболонках травного тракту тварин.

Висновки. Встановленні розлади у слизових оболонках травного тракту щурів з холестазом викликані насамперед зниженням відтоку жовчі, яка має антимікробні властивості, внаслідок чого накопичуються токсичні жовчні кислоти у паренхімі печінки поряд з порушенням антитоксичної функції печінки. Профілактична ефективність препаратів проявилася завдяки гепатопротекторної, антиоксидантної, протизапальної та жовчорозріджувальної дії лецитину і кверцетину, що у поєднанні з сорбційними властивостями Мінеролу дозволило підтримати антитоксичну функцію печінки та її метаболічні функції в межах норми. Проведені дослідження можуть бути основою для застосування запропонованих препаратів у клініці лікування та профілактики холестазу.

Посилання

  1. Bahrushin V. Ye. (2011) Methods of data analysis. Study guide for students [Metodi analizu danih. Navchalnij posibnik dlya studentiv], Zaporizhzhya: KPU, 268 p.
  2. Borysenko L., & Starodubtsev E. (2015) Health formula [Formula zdorovia], Kiev, 56 p.
  3. Galej M. M., Dzyubanovskij I. Ya., & Marchuk I. P. (2020) Evaluation of the expediency of simultaneous laparoscopic interventions for the treatment of diseases of the hepatobiliary system [Ocinka docilnosti simultannih laparoskopichnih vtruchan dlya likuvannya zahvoryuvan gepatobiliarnoyi sistemi], Visnik Vinnickogo nacionalnogo medichnogo universitetu, 24(3), pp. 418–424.
  4. Zubachik V. M., Furdichko A. I., Boris G. Z., Skiba V. Ya., & Makarenko O. A. (2017) Periodontoprotective effectiveness of antidysbiotic hepatoprotector «Lequin» in patients with hepatobiliary pathology [Parodontoprotektorna efektivnist antidisbiotichnogo gepatoprotektora «Lekvin» u hvorih na gepatobiliarnu patologiyu], Visnik stomatologiyi, 4(101), pp. 26–29.
  5. Levickij A. P., Dem’yanenko S. A., & Ciselskij Yu. V. (2011) Antimicrobial function of the liver [Antimikrobna funkciya pechinki], Odesa: KP OGT, 141 p.
  6. Levickij A. P., Bocharov A. V., Makarenko O. A., & Selivanskaya I. A. (2016) The mucosal protective effect of the phytopreparation «Lekvin» on the intestines of rats in non-alcoholic steatohepatitis [Mukozoprotektornoe dejstvie na kishechnik krys fitopreparata «Lekvin» pri nealkogolnom steatogepatite], Fitoterapiya, 1, pp. 30–33.
  7. Levickij A. P., Makarenko O. A., Majkova A. V., Kolomijchuk T. V., & Pavlichenko O. D. (2017) Liver lysozyme activity and colon dysbiosis after experimental antibiotic therapy [Aktivnost lizocima v pecheni i disbioz tolstoj kishki posle eksperimentalnoj antibiotikoterapii], ScienceRise: Biological Science, 5(8), pp. 7–11. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.113060
  8. Makarenko O. A., Khromagіna L. M., Khodakov І. V., Maykova G. V., Mudrik L. M., Kіka V. V., & Mogіlevs`ka T. V. (2022) Research methods for the state of intestines and bones in laboratory rats: a Manual [Metody doslіdzhennia stanu kishechnyku ta kіstok u laboratornykh shchurіv: dovіdnyk], Odesa: S. L. Nazarchuk, 81 p.
  9. Mishchenko O. Ya., Yurchenko K. Yu., & Kyrychenko I. V. (2018) Analysis of experimental models of cholestasis and mechanisms of their development. Mechanisms of development of pathological processes and diseases and their pharmacological correction: theses of the 1st scientific-practical internet-conference with international participation [Analiz eksperymentalnykh modelei kholestazu ta mekhanizmy yikh rozvytku. Mekhanizmy rozvytku patolohichnykh protsesiv i khvorob ta yikhnia farmakolohichna korektsiia: tezy dop. I nauk.-prakt. internet-konf. z mizhnar. uchastiu, Kharkiv, 18 October], Kharkiv: NFaU, pp. 158–159.
  10. Makarenko O. A., Levitsky A. P., & Bocharov A. V. (2018) Lipopolisacharid disrupts the function of the liver in dysbiosis [Lipopolisaharid porushuye funkciyu pechinki pri disbakteriozi], Journal of Education, Health and Sport, 8(10), рр. 405–411. https://doi.org/10.5281/zenodo.2334038
  11. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes (1986) European Treaty Series, 123, 51 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-16

Як цитувати

Макаренко, О. А., & Могилевська, Т. В. (2023). КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ ЩУРІВ З ХРОНІЧНИМ ХОЛЕСТАЗОМ КОМПЛЕКСОМ ЛЕКВІН І МІНЕРОЛ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 28(1(52), 147–158. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284693

Номер

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН