ПРЕДСТАВНИКИ РОДИНИ SALICACEAE MIRB. В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ М. КРИВИЙ РІГ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.2(53).292707

Ключові слова:

Salicaceae Mirb., озеленення, культивари, ступінь поширення, життєвий стан, коефіцієнт трапляння

Анотація

Вступ. Стабілізувати і оптимізувати урбаносередовище можливо лише шляхом підтримки на високому рівні життєдіяльності рослин. У системі зелених насаджень міст деревні рослини відіграють основну роль у формуванні довкілля. Серед листопадних деревних рослин помірної зони Північної півкулі одними з найбільш використовуваних в озелененні є види родини Salicaceae Mirb. Швидкий ріст, фітонцидні якості, стійкість до загазованості повітря та невибагливість до ґрунтів – все це сприяло використанню вербових у садово-парковій архітектурі. Вивчення еколого-естетичної ролі їх в сучасних урбокомплексах є своєчасним та актуальним.

Мета. Метою роботи було дослідити видове представництво родини Salicaceae Mirb., що використані в озелененні м. Кривий Ріг, а також їхнього життєвого стану та морфометричних характеристик.

Методика. Вивчення реального стану зелених насаджень проводилося методом маршрутних обстежень з використанням методів ландшафтної таксації. Ступінь поширення виду або культивару визначали за коефіцієнтом трапляння виду, який розраховували за відношенням кількості парків (скверів) з даним видом до загальної кількості їх, вираженим у відсотках. Життєздатність дерев визначали за шкалою життєздатності деревних порід у захисних насадженнях Л. Савельєвої.

Основні результати. Серед покритонасінних, однією з найбільш чисельно представлених в озелененні парків і скверів Кривого Рогу є родина Salicaceae Lindl. В зелених насадженнях міста широко використовуються види та культивари з двох родів. Рід Salix L. представлений 5 видами Salix acutifolia Willd., S. alba L., S. babylonica L., S. exelsa S. G. Gmel., S. fragilis L. та 2 декоративними культиварами S. alba ‘Vitellina pendula’ Rehd., S. matsudana Koidz. ‘Tortuosa’.

Водночас рід Populus L. в зелених насадженнях міста представлений більш широко і налічує 9 видів Populus alba L., P. balsamifera L., P. bolleana Lauche, P. deltoidеs Marsh., P. italica (Du Roi) Moench, P. nigra L., P. simonii Carr., P. tremula L., P. trichocarpa Torr. et Gray та 2 гібриди P. x berolinensis Dipp., P. x wettsteinii.

В ході досліджень встановлено, що верби та тополі в паркових насадженнях міста використані нерівномірно, тому за ступенем поширення їх можна розподілити на три категорії:

I категорія – найпоширеніші види, які трапляються у 32-50 об’єктах озеленення (ступінь поширення – 27,6-43,1%);

II категорія – середньопоширені види, що трапляються у 7-20 об’єктах озеленення (ступінь поширення трапляння – 6-17,2%);

ІІІ – малопоширені види, що зростають у 1-4 об’єктах озеленення (ступінь поширення – 0,9-3,5%).

До першої категорії належать P. italica (Du Roi) Moench, P. deltoidеs Marsh., P. bolleana Lauche, P. nigra L. та S. alba ‘Vitellina pendula’ Rehd., які зростають майже в половині з досліджених парків та скверів міста. За переважанням типів насаджень можна побудувати такий ряд: групові посадки → одиничні екземпляри → посадки рядами → масиви → алейні посадки.

До другої категорії належать P. simonii Carr., S. alba L., S. babylonica L., S. matsudana Koidz. ‘Tortuosa’, S. fragilis та P. alba L.

Третю категорію складають малопоширені види: S. acutifolia Willd., S. exelsa S. G. Gmel. та P. tremula L., P. trichocarpa Torr. et Gray, P. balsamifera L. і гібрид P. x wettsteinii.

Уперше в культивованих ценозах Правобережного степового Придніпров’я на прикладі великого індустріального міста вивчено та узагальнено інформацію щодо поширення верб і тополь, а також визначено їхні основні морфометричні характеристики. Отримані дані дають змогу вдосконалити планування щодо використання перспективних видів, гібридів та культиварів родини Salicaceae Mirb. з метою збагачення та підвищення цінності зелених насаджень парків і скверів в умовах Правобережного степового Придніпров’я. Більшість представників родини Salicaceae Mirb. пройшли первинне випробування в умовах району інтродукції, показали задовільну адаптованість та середні бали життєвого стану. Виключенням є культивари тополь P. ‘Hradizhzka’, P. ‘Sacrau-59’ та P. ‘Keliberdynska’, які у віці 20 років мають відмінний стан і мають найвищий бал життєздатності.

Посилання

  1. Antipov, V. G. (1979). Ustoychivost drevesnyh rasteniy k promyshlennym gazam [Resistance of woody plants to industrial gases] (216 p.). Minsk: Nauka i tekhnika. [in Russian].
  2. Boiko, T. O., & Dementiеva, O. І. (2018). Ekolohichni osnovy stvorennya zelenykh nasadzhen na terytoriyakh zahalnoosvitnikh zakladiv mista Khersona [Ecological foundations for the creation of green plantings on the territories of the zahalnosvetnіh mortgages of the Kherson city]. Taurian Scientific Bulletin, 2(100), 220–229. [in Ukrainian].
  3. Hlushchenko, L. A., & Tymoshenko, L. M. (2020). Do pytannya rozshyrennya asortymentu derev, kushchiv ta lian dlya vulychnykh nasadzhen poltavskoho heobotanichnoho okruhu [Regarding the issue of expanding the assortment of trees, bushes and vines for street plantings of the Poltava geobotanical district]. Ecology, (2), 130–138. https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2020.212615 [in Ukrainian].
  4. Danylchuk, O. V., & Grishko, V. M. (2009). Translokatsiya vazhkykh metaliv u vehetatyvnykh orhanakh hibrydiv topol za yikh sumisnoho vnesennya v grunt [Translocation of heavy metals in the vegetative organs of poplar hybrids during their simultaneous introduction into the soil]. Physiology of Plants: Problems and Prospects of Development: collection of science works, 2, 247–254. [in Ukrainian].
  5. Dementieva, O. I., Boiko, T. O., & Omelianova, V. Iu. (2019). Osoblyvosti ozelenennya ob’yektiv spetsialnoho pryznachennya na prykladi memorial’noho kompleksu zahyblym voyinam Peculiarities of greening of special purpose objects on the example of the memorial complex to fallen soldiers]. Taurian Scientific Bulletin, (106), 262–266. [in Ukrainian].
  6. Pokrytonasinni. Ch. 1 [Angiosperms. Part 1]. (2002). In Kokhno, M. A. (Ed.), Dendroflora Ukrayiny. Dykorosli y kultyvovani dereva i kushchi: dovidnyk [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and bushes: a handbook] (448 p.). Kyiv: Fitosociotsentr. [in Ukrainian].
  7. Dudnyk, Ye. H. (2020). Analiz vplyvu tekhnohennykh faktoriv na dendroforu m. Vinnytsi [Analysis of the influence of man-made factors on the dendrophore of Vinnytsia]. Bulletin of the Khmelnytskyi National University, (6(291)), 51–55. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2020-291-6-51-55 [in Ukrainian].
  8. Ishchuk, L. P. (2016). Osoblyvosti vykorystannya vydiv i hibrydiv rodu Populus L. u landshaftakh urbanizovanoho seredovyshcha [Peculiarities of the use of species and hybrids of the genus Populus L. in landscapes of an urbanized environment]. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Ser. Forestry and Decorative Horticulture, 255, 107–120. [in Ukrainian].
  9. Ishchuk, L. P. (2013). Osoblyvosti vykorystannya predstavnykiv rodyny Salicaceae Mirbel. u proektuvanni landshaftnykh kompozytsiyakh [Features of the use of members of the family Salicaceae Mirbel. in designing landscape compositions]. Scientific Bulletin of the National Forestry University of Ukraine: coll. scientific and technical works, (23.9), 197–202. [in Ukrainian].
  10. Kovalenko, M. H. (n. d.). Funktsiyi miskykh zelenykh nasadzhen ta yikh normuvannya [Functions of urban green areas and their regulation]. Mistobuduvannya ta terytorialne planuvannya [Urban Planning and Territorial Planning], (55), 194–201. Retrieved July 16, 2023, from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=MTP_2015_55_28 [in Ukrainian].
  11. Kuznetsov, S. І., Levon, F. M., & Pushkar, V. V. (2013). Asortyment derev, kushchiv ta lian dlya ozelenennya v Ukrayini [ Assortment of trees, bushes and vines for landscaping in Ukraine] (256 p.). Kyiv: «СР «Komprint». [in Ukrainian].
  12. Kucheriavyi, V. P. (2008). Ozelenennya naselenykh mists: pidruchnyk (Vydannya 2-he) [Landscaping of populated areas: a textbook (2nd ed] (456 p.). Lviv: Svit. [in Ukrainian].
  13. Kucheriavyi, V. P. (2008). Problemy staloho rozvytku urboekosystemy velykoho mista [Problems of sustainable development of the urban ecosystem of a large city]. Scientific Bulletin: Coll. Science and Technology Proceedings of the Ukrainian State Forestry University, 18(12), 23–29. Lviv: Ministry of Education of Ukraine, UkrDLTU. [in Ukrainian].
  14. Kucheriavyi, V. P. (2008). Sady i parky Lvova [Gardens and parks of Lviv] (360 p.). Lviv: Svit. [in Ukrainian].
  15. Lazarev, A. G. & Lazarev, E. V. (2005). Landshaftnaya arhitektura [ Landscape architecture] (282 p.). Moscow: Phoenix. [in Russian].
  16. Polikarpova, L. V. & Silogayeva, V. V. (2017). Analiz suchasnoho stanu blahoustroyu ta ozelenennya arkhitekturnoho seredovyshcha mista Zaporizhzhya [Analysis of the current state of improvement and greening of the architectural environment of the city of Zaporizhzhia]. Modern Problems of Architecture and Urban Planning, (47), 399–406. [in Ukrainian].
  17. Kondratiuk, E. N., Tarabryn, V. P., Baklanov, V. I., et al. (Comp.) (1980). Promyshlennaya botanika [ Industrial botany] (260 p.). Kyiv: Naukova dumka. [in Russian].
  18. Savelyeva, L. S. (1975). Sustainability of trees and shrubs in protective forest plantations (168 p.). Moscow: Lesnaya promyshlennost.
  19. Rubtsov, L. I. (1977). Derevya i kustarniki v landshaftnoy arhitekture: spravochnik [Trees and shrubs in landscape architecture: a handbook] (272 p.). Kyiv: Naukova dumka. [in Russian].
  20. Tymoshenko, L. M. (2018). Stan dendrofitiv vulychnykh nasadzhen mista Luben [The state of dendrophytes of street plantings in the city of Luben]. Agroecological Journal, (2), 28–32. [in Ukrainian].
  21. Terlyha, N. S., Danylchuk, O. V., Yukhymenko, Yu. S., Fedorovsky, V. D., & Danylchuk N. M. (2015). Kultyvovana dendroflora parkiv i skveriv Kryvoho Rohu: istorychni aspekty formuvannya ta suchasnyy stan [Cultivated dendroflora of parks and squares of Kryvyi Rih: historical aspects of formation and current state]. Bulletin Dokuchaev KHNAU. Biology series, 2, 93–101. [in Ukrainian].
  22. Terliga, N. S., Fedorovsky, V. D., Yukhimenko, Yu. S., Danilchuk, O. V., Danilchuk, N. M., & Lapteva O. V. (2014). Botaniko-heohrafichnyy analiz i chastota traplyannya vydiv derevno-chaharnykovoyi roslynnosti zelenykh nasadzhen Kryvoho Rohu [Botanical-geographical analysis and frequency of trawling sights in the woody shrub thicket of green plantings of Kryvyi Rih]. Bulletin of the Zaporizhzhya National University. Biological Sciences, (1), 200–210. [in Ukrainian].
  23. Fedorovsky, V. D., Terliga, N. S., Yukhimenko, Yu. S., Danilchuk, O. V., Danilchuk N. M., & Lapteva O. V. (2013). Vydovyy sklad ta zhyttyevyy stan derevno- chaharnykovoyi roslynnosti parkiv ta skveriv m. Kryvyi Rih [Species warehouse and life camp of wood-chagarnikovo growth of parks and squares of metro Kryvyi Rih]. Introduktsia Roslyn [Plant Introduction], (3), 73–79. [in Ukrainian].
  24. Krüssmann, G. (1978). Handbuch der Laubgehölze: in 3 Bd. u. e. (Bd. 3. Pru Z. 2, neubearb.u. erw. Aufl.; 496 p.). Berlin, Hamburg: Parey.
  25. Rehder, A. (1949). Manual of cultivated trees and shrubs hardy in North America (996 p.). New York: The Macmillan Company.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

Данильчук, О. В., Юхименко, Ю. С., Бойко, Л. І., & Данильчук, Н. М. (2023). ПРЕДСТАВНИКИ РОДИНИ SALICACEAE MIRB. В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ М. КРИВИЙ РІГ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ.). Вісник Одеського національного університету. Біологія, 28(2(53), 28–40. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.2(53).292707

Номер

Том 28 № 2(53) (2023)

Розділ

БОТАНІКА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.