БІОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ – “THE IMPORTANCE OF G. GAMOW'S IDEAS FOR BIOLOGY OF THE 21st CENTURY” XXIII MІЖНАРОДНОЇ ГАМОВСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ, ЩО ВІДБУВАЛАСЯ У СЕРПНІ 2023 р. В ОДЕСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Анотація

Біологічна секція щорічної Гамовської конференції проходила 23 серпня 2023 року в режимі on-line на платформі Zoom. В роботі секції брали участь 44 учасники з України, Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Польщі, США, Канади, Аргентини і Казахстану. Робота секції поділялася на модулі – з молекулярної генетики рослин, молекулярної генетики мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків, молекулярно-генетичних досліджень людини, що проводяться для вирішення питань генної діагностики і терапії людини. Також на конференції обговорювали окремі питання історії розвитку молекулярних досліджень вірусів.

Серед доповідачів свої дослідження представляли провідні науковці Інституту генетики рослин і досліджень сільськогосподарських рослин імені Лейбніца (IPK) в м. Гатерслебен (Німеччина). Керівник відділу Репродуктивної біології рослин IPK професор Й. Кумлегн виступив з доповіддю – «Сas ендонуклеазна технологія у зернових: від сайт-спрямованого мутагенезу до більш прецизійного редагування геному», в якій продемонстрував такі досягнення відділу, як створення шестирядного ячменю з дворядного, отримання певних сортів голозерного ячменю. Представлені результати вражають не тільки тому, що вони з’явилися майже одразу після оголошення Нобелівської премії у 2020 році за відкриття механізму CRISPR / Cas редагування геномів, але й прецизійною точністю виконаного редагування, коли заміна фактично одного нуклеотиду призвела до появи певних бажаних ознак у рослин.

Про складнощі з визначенням гена короткостебловості пшениці Rht 8 розповів проф. C. Гріффітс (Центр Джона Іннеса, м. Норвіч, Велика Британія) в доповіді «Гойдалка Rht 8».

Цікаві доповіді представили науковці з IPK: професор М. Нагель – «Зміни метаболітів в насінні після 40 років довготривалого зберігання в холоді пшениці та ячменю» і др. М. Шiренбек – «Генетична дисекція стійкості паростків до посухового стресу у панелі сортів озимої пшениці». Родзинкою виконаних др. М. Шiренбеком зі співавторами досліджень, на наш погляд, було те, що поряд з сортами пшениці з низки Європейських країн та країн Південної Америки вивчалися і українські сорти пшениці, деякі з котрих проявили себе як посухостійкі. В доповіді др. Г. Чеботар (ІPK) «Як знайти ген-кандидат – GWAS – з особливим наголосом на збереженні життєздатності ячменю», наочно було продемонстровано алгоритм й можливості GWAS для пошуку маркерних послідовностей генів кандидатів, що впливають на життєздатність насіння ячменю при довготривалому зберіганні.

Аспірантка кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики ОНУ імені І. І. Мечникова (м. Одеса) Ю. Попович представила результати щодо ефективності застосування самостійно розроблених праймерів для визначення алельного стану багатокопійних генів гліадинів в сортах пшениці, а професор С. Оконь з Природничого університету (м. Люблін, Польща) розповіла про визначення й локалізацію нових генів стійкості до борошнистої роси у вівса – «Ідентифікація та хромосомна локалізація генів стійкості до борошнистої роси Pm11 та Pm12 у вівса (Avena sativa L.)»

Питання молекулярної організації і еволюції нуклеотидних послідовностей генів 5S РНК у межах триби Limonieae (Plumbaginaceae) розглянув в доповіді «5S рибосомна ДНК у трибі Limonieae (Plumbaginaceae): молекулярна організація, поліморфізм та таксономічне застосування» доцент, к.б.н. Ю.О. Тинкевич, який продемонстрував результати досліджень, виконаних в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на кафедрі молекулярної генетики та біотехнології.

Надзвичайно велику зацікавленість викликала доповідь «Динаміка геному рослин та епігеному в контексті зміни клімату» професора Е. Бучера, керівника групи з дослідження динаміки геному злаків корпорації Agroscope, Швейцарія.

У наступному інформаційному модулі на засіданні секції виступили молоді науковці Львівського національного університету імені Івана Франка – к.б.н. О.  Ющук з доповіддю «Гени стійкості до глікопептидних антибіотиків: оновлена точка зору» і аспірантка Г. Качор – «Геномна характеристика штаму актиноміцетів Mumia sp. Pv 4-285, виділеного з ризосфери Phyllostachys viridiglaucescens». Молоді дослідники продемонстрували традиційно високий рівень молекулярно-біологічних досліджень актиноміцетів, що вивчаються на кафедрі генетики та біотехнології ЛНУ. 

Питання з молекулярної генетики людини розглядалися в двох доповідях. У доповіді, представленій Д. Сірохою «Oлігогенний вплив мутацій KIAA1210 та CFAP47 на розвиток особливостей DSD у пацієнта з мутацією C.34G>C GATA4» згідно досліджень, виконаних під керівництвом професора Л. Лівшиць, яка очолює лабораторію геноміки людини в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України (м. Київ) і в доповіді др. Ю. Мончака – «Молекулярний ДНК-трекінг трансплантації стовбурових клітин пуповини з мультидонорських пулів: коли одного донора замало» стосовно результатів досліджень, що виконані у відділі експериментальної медицини в МакГілл університеті, (м. Монреаль, Канада). Обидві доповіді продемонстрували визначальну важливість дослідження нуклеотидних послідовностей певних молекулярних локусів.

На завершення роботи біологічної секції пролунала доповідь професора Дж. Сегре з Пенсільванського університету, якій вже вдруге бере участь в Гамовській конференції і є автором біографічної книги «Звичайні генії: як два диваки проклали шляхи сучасної науки», присвяченої Георгію Гамову і Максу Дельбрюку. Цього року професор Дж. Сегре в доповіді «Друг Джорджа Гамова Макс Дельбрюк, засновник сучасних досліджень вірусів» приділив визначну увагу другу Георгія Гамова, лауреату Нобелевської премії Максу Дельбрюку.