ВНУТРІШНЬОВИДОВА АГРЕСИВНІСТЬ ТРЬОХ ВИДІВ БИЧКОВИХ РИБ РОДУ PONTICOLA ILJIN, 1927 В ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

Автор(и)

  • Ю. В. Караванський Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, біологічний факультет, кафедра зоології, гідробіології та загальної екології, Україна https://orcid.org/0000-0002-3885-5958
  • В. В. Заморов Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, біологічний факультет, кафедра зоології, гідробіології та загальної екології, Україна https://orcid.org/0000-0001-5921-1580

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2024.1(54).309036

Ключові слова:

Ponticola cephalargoides, Ponticola eurycephalus, Ponticola ratan, внутрішньовидова агресивність

Анотація

Проблема. Агресивна поведінка може проявлятися як у міжвидових, так і у внутрішньовидових взаємовідносинах риб. Така форма взаємодії характерна для представників родини Gobiidae. Вона може впливати на розподіл та чисельність видів у іхтіоценозах. Особливості та вираження агресивностіу чорноморських бичків є найменш дослідженим типом поведінки, зокрема у видів роду Ponticola Iljin, 1927

Мета. Метою роботи було вивчення внутрішньовидової агресивної поведінки трьох видів бичків роду Ponticola – бичка Пінчука Ponticola cephalargoides (Pinchuk, 1976), бичка рудого Ponticola eurycephalus (Kessler, 1874) та бичка кам’яного Ponticola ratan (Nordmann, 1840).

Методика. Іхтіологічний матеріал зібрано в прибережній акваторії Одеської затоки від мису Північний Одеський до мису Великий Фонтан при проведенні лову вудками з 1 липня по 15 вересня 2023 року. Лабораторні експерименти проводили в акваріальній кафедри зоології, гідробіології та загальної екологіїОдеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Для досліджень були відібрані по дві групи риб кожного виду. Для визначення інтенсивності агресивності спочатку вимірювали загальну рухову активність риб, яку фіксували за інтервалами тривалістю в одну годину. За одиницю агресивної поведінки обрано середню кількість агресивних рухівза годину, які приводили до зміни положення чи втечі риби, в напрямку якої вони були здійснені. Інтенсивність агресивності оцінювалась у відсотковому співвідношенні агресивної активності до загальної рухової активності.

Спостереження проводились за кожною групою протягом шести годин з 9.00 до 15.00 години продовж 5 днів. Загальну рухову активність риб фіксували за допомогою цифрової камери, встановленої над акваріумом. Отриманий відеозапис переносили в пам’ять комп’ютера та обробляли за оригінальною методикою для трекінгу лабораторних тварин «Метод комп’ютерного зору». Для порівняння отриманих результатів застосовували непараметричний статистичний критерій Манна-Уітні.

Основні результати. Найбільшу внутрішньовидову агресивність показав бичок Пінчука – його одностатеві та змішані групи поводили себе агресивніше, ніж групи бичка рудого та бичка ратана. Водночас показники інтенсивності агресивності в групах бичка рудого та бичка ратана не показали статистично значимої відмінності між двома даними видами риб. Однак, загально рухова та агресивна активність бичка ратана в одностатевій групі була вищою, ніж у змішаній групі, тоді як бичок Пінчука та бичок рудий навпаки, у змішаній групі виявляли більшу активність.

Висновки. Наші спостереження свідчать про різний рівень внутрішньовидової агресивності у бичка Пінчука Ponticola cephalargoides (Pinchuk, 1976), бичка рудого Ponticola eurycephalus (Kessler, 1874) та бичка кам’яного Ponticola ratan (Nordmann, 1840), що може мати адаптивне значення та впливати на розподіл риб в донних іхтіоценозах.

Посилання

Manylo, L. H. (2008–2009). Bychkovi ryby (Gobiidae, Perciformes) pivnichno-zakhidnoi chastyny Chornoho moria ta prylehlykh lymannykh ekosystem. Zbirnyk prats Zoolohichnoho muzeiu, (40), 19–46.

Zamorov, V. V., Karavanskyi, Yu. V., & Chernikova, S. Yu. (2019). Fish fauna research results related to Odesa bay coastal marine area in course of 2016–2017. Odesa National University Herald. Biology, 24(1(44)), 77–93. https://doi.org/10.18524/2077–1746.2019.1(44).168806

Manylo, L. H. (2014). Ryby rodyny bychkovi (Perciformes, Gobiidae) morskykh ta solonuvatykh vod Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka.

Snihirov, S. M., Zamorov, V. V., Karavanskyi, Yu. V., Pytsіk, V. Z., Kurakyn, A. P., Abakumov, A. N., Liumkys, P. V., Snyhyrev, P. M., Morozov, Yu. V., Kvach, Yu. V., & Kutsokon, Yu. K. (2020). Taxonomic and ecofaunistic features of the nowadays fish fauna of the gulf of Odesa, the Dniester mouth forefront near-shores and coastal waters of the Snake (Zmiinyi) island. Odesa National University Herald. Biology, 25(2(47)), 113–139. https://doi.org/10.18524/2077–1746.2020.2(47).218060

Turchyn, V. M. (1995). Teoriia ymovirnostei ta matematychna statystyka (Vol. 1, 224 p.). Dnipropetrovsk.

Arakaki, S., & Tokeshi, M. (2012). Species and size matter: An experimental study of microhabitat use under the influence of competitive interactions in intertidal gobiids. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology, 418–419, 59–68. https://doi.org/10.1016/j.jembe.2012.03.011

Borcherding, J., Hertel, A., & Breiden, S. (2013). Activity and competitive behaviour of invasive Neogobius melanostomus and Ponticola kessleri (Gobiidae) from the River Rhine, Germany. Ethology Ecology & Evolution, 25(4), 351–365. https://doi.org/10.1080/03949370.2013.806361

Capelle, P. M., McCallum, E. S., & Balshine, S. (2015). Aggression and sociality: Conflicting or complementary traits of a successful invader? Behaviour, 152(2), 127–146. https://doi.org/10.1163/1568539x-00003235

Fukuda, K., Manabe, H., Sakurai, M., Dewa, S.-i., Shinomiya, A., & Sunobe, T. (2016). Monogamous mating system and sexuality in the gobiid fish, Trimma marinae (Actinopterygii: Gobiidae). Journal of Ethology, 35(1), 121–130. https://doi.org/10.1007/s10164-016-0499-z

Grossman, G. D. (1980). Food, fights, and burrows: The adaptive significance of intraspecific aggression in the Bay goby (Pisces: Gobiidae). Oecologia, 45(2), 261–266. https://doi.org/10.1007/bf00346467

Kessel, N. V., Dorenbosch, M., Boer, M. R. M. D., Leuven, R. S. E. W., & Velde, G. V. D. (2011). Competition for shelter between four invasive gobiids and two native benthic fish species. Current Zoology, 57(6), 844–851. https://doi.org/10.1093/czoolo/57.6.844

Sebastianutto, L., Picciulin, M., Costantini, M., Rocca, M., & Ferrero, E. A. (2008). Four type of sounds for one winner: Vocalizations during territorial behavior in the red-mouthed goby Gobius cruentatus (Pisces Gobiidae). Acta Ethologica, 11(2), 115–121. https://doi.org/10.1007/s10211-008-0048-z

Shvandt, M., & Moroz, V. (2022). Overview of the detection and tracking methods of the lab animals. System Research and Information Technologies, (1), 124–148. https://doi.org/10.20535/srit.2308-8893.2022.1.10

Synyshyn, C., Green-Pucella, A. E., & Balshine, S. (2021). Nonmating behavioural differences between male tactics in the invasive round goby. Animal Behaviour, 182, 227–237. https://doi.org/10.1016/j.anbehav.2021.09.007

Tavolga, W. N. (1956). Pre-Spawning behavior in the gobiid fish, Bathygobius soporator. Behaviour, 9(1), 53–73. https://doi.org/10.1163/156853956x00255

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-25

Як цитувати

Караванський, Ю. В., & Заморов, В. В. (2024). ВНУТРІШНЬОВИДОВА АГРЕСИВНІСТЬ ТРЬОХ ВИДІВ БИЧКОВИХ РИБ РОДУ PONTICOLA ILJIN, 1927 В ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 29(1(54), 21–35. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2024.1(54).309036

Номер

Розділ

ГІДРОБІОЛОГІЯ ТА ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ