ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КВЕРЦЕТИНУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ НАТРІЮ НА МОДЕЛІ КАРАГІНАНОВОГО ЗАПАЛЕННЯ У ЩУРІВ

Автор(и)

  • Ю. О. Молодан Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології, здоров’я і безпеки людини та природничої освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-2594-8274
  • В. Б. Ларіонов Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, лабораторія молекулярної фармакології та медицини, Україна https://orcid.org/0000-0003-2678-4264

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2024.2(55).320489

Ключові слова:

щури, запалення, карагінан, диклофенак натрію, кверцетин, протизапальна дія

Анотація

Нестероїдні протизапальні засоби загалом вважаються основним засобом лікування запальних реакцій, проте їх тривале застосування може викликати побічні ефекти. З урахуванням ролі активних форм оксигену у запаленні, застосування біофлавоноїдів, що виявляють антиоксидантні властивості, може бути ефективним у деяких формах запалення. Тому у роботі досліджували порівняльну протизапальну дію кверцетину та диклофенаку натрію на моделі запалення, яке викликали у щурів шляхом введення у лапу 0,1 мл 1% карагінану.

Протизапальну ефективність препаратів визначали за розмірами набряку протягом доби, маркерами запалення у сироватці крові та ділянці пошкодженої кінцівки тварин: активністю еластази, кислої фосфатази та вмісту малонового діальдегіду. Встановлено, що диклофенак виявляє більшу протиексудативну і протизапальну дію, а кверцетин – значнішу антиоксидантну активність в умовах карагінанового запалення. Результати дослідження підтверджують можливу користь застосування біофлавоноїдів, зокрема кверцетину, в лікуванні запальних станів.

Посилання

Hladkykh, F. V. (2022). Nesteroidni protyzapalni zasoby: terapevtychni ta nebazhani efekty, shliakhy yikh optymizatsii [Non-steroidal anti-inflammatory drugs: therapeutic and adverse effects, ways to optimize them] (216 p.). Vinnytsia: Tvory. https://doi.org/10.46879/2022 [in Ukrainian].

Makarenko, O. A., Khromagina, L. M., & Khodakov, I. V. (2022). Dovidnik. Metody doslidzhennia stanu kyshechnyku ta kistok u laboratornykh shchuriv [Directory. Methods of researching the state of intestines and bones in laboratory rats] (81 p.). Odesa: S. L. Nazarchuk. [in Ukrainian].

Kukhtenko, O. S., Zagayko, А. L., Galuzinska, L. V., & Bushin, P. I. (2018). Eksperymentalne doslidzhennia protyzapalnykh vlastyvostei ekstraktu “Venosten” [Experimental study of anti-inflammatory properties of “Venosten“ extract]. Ukraïnsʹkij Bìofarmacevtičnij Žurnal [Ukrainian biopharmaceutical journal], (2(55)), p. 17-20. https://doi.org/10.24959/ubphj.18.174 [in Ukrainian].

Khalimova, O. I. (2016). Analhetychni vlastyvosti pokhidnykh 3-zamishchenykh 1,2-dyhidro‐3n‐1,4-benzdiazepin‐2-oniv [Analgesic properties of derivatives of 3-substituted 1,2-dihydro‐3h‐1,4-benzodiazepin‐2-ones] [Candidate’s dissertation in Biological Sciences; 158 p.]. Odesa. [in Ukrainian].

Ivanova, I. I., Bohatskyi, O. V., & Kuzmin, V. Ye. (2018). Doslidzhennia fizyko-khimichnykh vlastyvostei hidroheliv na osnovi karahhinanu ta yikh vplyv na protsesy zahoiennia ran. Fizyko-Khimichnyi Zhurnal, 92(3), 45–52. https://doi.org/10.1007/s00323-018-0145-6 [in Ukrainian].

Hendel, N. V. (2013). Rehlamentatsiia provedennia eksperymentiv nad tvarynamy: mizhnarodni ta natsionalni pravovi standarty [Regulation of conducting experiments on animals: international and national legal standards]. Ukraïnsʹkij Časopis Mìžnarodnogo Prava [Ukrainian Journal of International Law], 71–76. [in Ukrainian].

Fard, M. T., Tan, W. S., & Gothai, S. (2016). Role of antioxidants and natural products in inflammation. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 13, 527–613. https://doi.org/10.1155/2016/5276130

Bindu, S., Mazumder, S., & Bandyopadhyay, U. (2020). Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and organ damage: A current perspective. Biochemical Pharmacology, 180, 114–147. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114147

Chen L., Deng H., & Cui H. (2017). Inflammatory responses and inflammation-associated diseases in organs. Oncotarget, 9(6), 7204–7218. https://doi.org/10.18632/oncotarget.23208

Golovenko, N. Ya., Kabanova, T. A., & Andronati, S. A. (2019). Anti-inflammatory effects of propoxazepam on different model of inflammation. International Journal of Medicine and Medical Research, 5(2), 105–112. https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2019.2.10900

Harirforoosh, S., Asghar, W., & Jamali, F. (2013). Adverse effects of nonsteroidal antiinflammatory drugs: an update of gastrointestinal, cardiovascular and renal complications. Journal of Pharmacy & Pharmaceutical Sciences, 16(5), 821–847. https://doi.org/10.18433/J3VW2F

Wongrakpanich, S., Wongrakpanich, A., Melhado, K., & Rangaswami, J. A. (2018). Comprehensive review of non-steroidal anti-inflammatory drug use in the elderly. Aging and Disease, 9(1), 143–150. https://doi.org/10.14336/AD.2017.0306

Pisoschi, A. M., Iordache, F., & Stanca, L. (2023). Comprehensive and critical view on the anti-inflammatory and immunomodulatory role of natural phenolic. European Journal of Medicinal Chemistry, 265, 18–23. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2023.116075

Sadzak, A., Mravljak, J., & Maltar-Strmečki, N. (2020). The structural integrity of the model lipid membrane during induced lipid peroxidation: the role of flavonols in the inhibition of lipid peroxidation. Antioxidants, 9(5), article 430. https://doi.org/10.3390/antiox9050430

Stewart, A. G., & Beart, P. M. (2016). Inflammation: maladies, models, mechanisms and molecules. British Journal Pharmacology, 173(4), 631–634. https://doi.org/10.1111/bph.13389

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Молодан, Ю. О., & Ларіонов, В. Б. (2024). ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ КВЕРЦЕТИНУ ТА ДИКЛОФЕНАКУ НАТРІЮ НА МОДЕЛІ КАРАГІНАНОВОГО ЗАПАЛЕННЯ У ЩУРІВ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 29(2(55), 87–99. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2024.2(55).320489

Номер

Том 29 № 2(55) (2024)

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.