СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ RAPANA VENOSA (VALENCIENNES, 1846), ЩО МЕШКАЮТЬ В РІЗНИХ АКВАТОРІЯХ ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИ (ЧОРНЕ МОРЕ)

Автор(и)

  • В. Н. Тоцкий Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • О. Н. Ершова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • В. А. Топтиков Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • О. А. Ковтун Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • А. Г. Драгоева Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • Т. И. Лавренюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2013.1(30).44675

Ключові слова:

Чорне море, Одеська затока, Rapana venosa, інвазійний вид, адаптація, антиоксидантна система

Анотація

Вивчали стан антиоксидантної системи у самців і самок інтродуцента Чорного моря черевоногого молюска Rapana venosa, що мешкає в двох різних акваторіях Одеської затоки. Одна з акваторій відрізняється більш вираженою мінливістю якості води (солоністю, вмістом хімічних забруднень тощо) через наявність у її зоні зливоспускного колектора. Інша – характеризується відсутністю поблизу промислових і комунхозних споруд і відрізняється більш стабільною екологічною ситуацією. У стравохідній (лейблейновській) залозі рапан визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР) і вміст відновленого глутатіону (GSH). Ступінь окиснювального пошкодження біополімерів оцінювали за рівнем вмісту малонового діальдегіду (МДА). У досліджуваних рапан не знайшли статевих відмінностей за вмістом МДА – інтегрального показника перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), вмістом GSH і активністю антиоксидантних ферментів, за винятком каталази та СОД. Вміст МДА і активність СОД у стравохідній залозі рапан, зібраних у районі колектора, були вищими, а вміст GSH і активність ГП – нижчими, ніж у рапан, що мешкають у відносно чистому районі. Зроблено висновок про високий адаптаційний потенціал R. venosa і про важливість вивчення ролі генетичних і екологічних чинників в диференційному прояві деяких реакцій адаптації у рапан різних акваторій Чорного моря.

Посилання

  1. Барабой В. А. Механизмы стресса и перекисное окисление липидов / В. А. Барабой // Успехи соврем. биол. – 1991. – Т. 111, вып. 6. – С. 923–932.
  2. Горячковский А. М. Клиническая биохимия. 2-е изд. / А. М. Горячковский. – О.: Астропринт, 1998. – 608 с.
  3. Гостюхина О. Л. Антиоксидантный комплекс камбалы-калкана Psetta maxima maeotica как индикатор физиологического состояния организма: тканевые особенности / Гостюхина О. Л., Головина И. В., Вахтина Т. Б. // Морской экологический журнал. – 2010. – Т. 9, № 3. – С. 15–22.
  4. Гханнам Х. Э. Исследование состояния антиоксидантной системы двустворчатых моллюсков Unio pictorum в экспериментальных условиях / Х. Э. Гханнам // Естественные науки. – 2011. – № 3 (36). – С. 110–114.
  5. Довженко Н. В. Биохимические показатели окислительного стресса как индикаторы антропогенного загрязнения водных экосистем / Довженко Н. В., Кавун В. Я., Бельчева Н. Н., Челомин В. П. // Океанологические исследования. Сборник статей по материалам конференции молодых ученых Тихоокеанского океанологического института им. В. И. Ильичева ДВО РАН. Владивосток. – Дальнаука. – 2001. – С. 291–296.
  6. Довженко Н. В. Реакция антиоксидантной системы в процессе адаптации двустворчатых моллюсков к антропогенному загрязнению / Довженко Н. В., Бельчева Н. Н., Столетняя А. В., Кавун В. Я., Челомин В. П // Тихоокеанский океанологический институт ДВО РАН (Владивосток). – Современные проблемы физиологии и биохимии водных организмов: Мат. междунар. конф. 6-9 сентября 2004. – Петрозаводск. – 2004. – С. 41.
  7. Довженко Н. В Роль антиоксидантной системы в выживании моллюска Anadara broughtonii в условиях аноксии // «Scientific articles. Ecology 2006». – 2006. – P. 11–18.
  8. Иванов Д. А. Трансформация биоценозов Керченского пролива после вселения хищного моллюска Rapana thomasiana и двустворчатых Mya arenaria и Сunearca cornea / Д. А. Иванов, И. А. Синегуб // Современные проблемы экологии Азово-черноморского региона. Материалы III Международной конференции (10-11 октября 2007 г.), Керчь – 2008. – С. 45–46.
  9. Истомина А. А. Раздельное и совместное действие недостатка кислорода и меди на антиоксидантную систему Littorina mandshurica / А. А. Истомина, Н. В. Довженко, Н. Н. Бельчева, В. П. Челомин // Вестник МГОУ, Серия: «Естественные науки». – 2011. – № 1. – С. 17–21.
  10. Кения М. В. Роль низкомолекулярных антиоксидантов при окислительном стрессе/ М. В. Кения, А. И. Лукаш, Е. П. Гуськов // Успехи соврем. биологии. – 1993. – Т. 113, вып. 4. – С. 456–470.
  11. Коничев А. С. Ферменты как биохимические маркеры загрязнения воды / А. С. Коничев, А. П. Попов, П. В. Филков, И. Л. Цветков // Приложение к вестнику МГУ. Серия «Естественные науки: география, экология, экономика: актуальные проблемы науки и образования. – М.: изд-во МГОУ. – 2005. – С. 151–153.
  12. Куракин А. П. Интенсивность потребления мидий рапаной Rapana venosa в северо-западной части Черного моря / А. П. Куракин, И. А. Говорин // Гидробиологич. журн. – 2011. – Т. 47, № 4. – С. 15–22.
  13. Ланкин В. З. Возрастание изменения глутатион-S-трансферазной и глутатионпероксидазной активности цитозоля печени крыс / Ланкин В. З., Тихадзе А. К., Ковалевская А. Л., Лемешко В. В., Вихерт А. М. // ДАН СССР. – 1981. – Т. 261, № 6. – С. 1467–1470.
  14. Методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен) / Учеб. пособие под ред. М. И. Прохоровой. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. – 271 с.
  15. Руднева И. И. Эколого- физиологические особенности антиоксидантной системы рыб и процессов ПОЛ // Успехи современной биологии. – 2003. – 123, № 4. – С. 391–400.
  16. Сирота Т. В. Новый подход в исследовании процесса автоокисления адреналина и использование его для измерения активности супероксиддисмутазы / Т. В. Сирота // Вопросы мед. химии. – 1999. – № 3. – С. 263–273.
  17. Стальная Д. И. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / Д. И. Стальная, Т. Г. Гаришвили // Cб. Современные методы в биохимии. – М.: Медицина, 1977. – С. 66–68.
  18. Чеснокова Н. П. Молекулярно-клеточные механизмы инактивации свободных радикалов в биологических системах / Н. П. Чеснокова, Е. В. Понукалина, М. Н. Бизенкова // Успехи современного естествознания. – 2006. – № 7. – С. 29–36.
  19. Chandler E. A. Genetically monomorphic invasive populations of the rapa whelk, Rapana venosa / E. A. Chandler, J. R. McDowell, J. E. Graver // Molecular Ecology. – 2008. – № 17 – P. 4079–4091. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-294x.2008.03897.x
  20. Mann R. Salinita tolerance of larval Rapana venosa: implications for dispersal and establishment of an ivading predatory gastropod on the north American Atlantik coast / R. Mann, J. M. Harding // Biol. Bull. – 2003. – Vol. 204. – P. 96–103. http://dx.doi.org/10.2307/1543499
  21. Murlund S. Normal Cu, Zn superoxidedismutase, Mn- SOD, cаtalase and glutathione peroxidase in werner's syndrome / S. Murlund, J. Nordenson, O. Back // J. Gerontjl. – 1981. – Vol. 36, № 4. – P. 405–409. http://dx.doi.org/10.1093/geronj/36.4.405
  22. Shanmei Zou. Additional gene data and increasedsampling give new insights into the phylogenetic relationships of Neogastropoda, within the cfenogastropod phlogenetic framework / Shanmei Zou., Qi Li., Lingfeng Kong // Molecular phylogenetics and evolution. – 2011. – № 61. – P. 425–435. http://dx.doi.org/10.1016/j.ympev.2011.07.014
  23. Shanmei Zou. Multigen barcoding and phylogeny of geographically widespred muricids (Gastropoda: Neogastropoda) along the coast of China / Shanmei Zou, Qi Li, Lingfeng Kong // Mar. Biotechnol. – 2012. – Vol. 14. – P. 21–34.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-03-19

Як цитувати

Тоцкий, В. Н., Ершова, О. Н., Топтиков, В. А., Ковтун, О. А., Драгоева, А. Г., & Лавренюк, Т. И. (2013). СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ RAPANA VENOSA (VALENCIENNES, 1846), ЩО МЕШКАЮТЬ В РІЗНИХ АКВАТОРІЯХ ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИ (ЧОРНЕ МОРЕ). Вісник Одеського національного університету. Біологія, 18(1(30), C. 7–15. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2013.1(30).44675

Номер

Том 18 № 1(30) (2013)

Розділ

Біохімія

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.