Надсилання статей
Вже маєте Ім'я користувача/Пароль для видання Вісник Одеського національного університету. Біологія?
Увійдіть на сайт
Потрібні Ім'я користувача/Пароль?
Зареєструйтеся
Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх подань необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.
Керівництва для авторів
Внутрішнє рецензування здійснюється членом редакційної колегії, в основному головним редактором, який визначає наукову цінність авторського оригіналу, відповідність матеріалу тематиці журналу і призначає одного або двох рецензентів - незалежних фахівців, які мають найбільш близьку до тематики роботи наукову спеціалізацію.
Зовнішнє рецензування здійснюється висококваліфікованими спеціалістами, які мають наукові праці з проблематики статті. Зовнішній рецензент обирається з урахуванням його поточного навантаження і з його згоди.
Рецензування проводиться конфіденційно за принципами подвійного сліпого рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного)
1.1. «Вісник Одеського національного університету. Біологія» здійснює такі публікації:
1. Наукові статті
2. Короткі повідомлення
З. Бібліографія.
4. Матеріали конференцій.
5. Рецензії
6. Матеріали з історії науки та університету
1.2. У певному конкретному випуску один автор має право надрукувати тільки одну самостійну статтю
1.3. Мова видання — українська, російська, англійська
1.4. До редакції «Вісника...» подається відредагований і погоджений з редколегією текст статті у форматі *.dос (гарнітура Times New Roman (Cyr), кегль 14, відстань між рядками 1,5 інтервали; поля: ліве — 2,5 см, праве — 1,5 см, верхнє — 2 см, нижнє — 2 см), набраний без застосування функції «Розстановка переносів» та два підписаних екземпляри «роздруківки» з неї. Резюме двома мовами (зразок оформлення публікації наведено наприкінці Правил).
Рекомендація кафедри або наукової установи до друку
2. Підготовка статті – обов’язкові складові
Оригінальна стаття має включати:
2.1. Вступ, в якому обговорюють актуальність проблеми, формулюють мету та основні завдання дослідження
2.2. Матеріали і методи дослідження
2.3. Результати дослідження та їх обговорення
2.4. Висновки
2.5. Список використаної літератури та References
2.6. Анотація мовою оригіналу статті та українською, якщо стаття подається російською або англійською мовами і резюме (українською, англійською)
2.7. Ключові слова
3. Оформлення рукопису, обсяг. послідовність та розташування обов’язкових складових статті
3.1. Обсяг рукопису наукової статті (з урахуванням малюнків, таблиць і підписів до них, анотацій, резюме, списку літератури) — 8-15 сторінок друкованого тексту, оглядів — до 20 сторінок, рецензій — до 3 сторінок, коротких повідомлень — до 2 сторінок. Рукописи більшого обсягу приймаються до журналу тільки після попереднього узгодження з редколегією.
3.2. Послідовність друкування окремих складових наукової статті має бути такою:
1. УДК – в лівому верхньому кутку першого аркуша
2. Прізвище та ініціали автора (авторів) мовою статті, вчений ступінь та посада.
3. Назва наукової установи (в тому числі відділу, кафедри, де виконано працю).
4. Повна поштова адреса (за міжнародним стандартом), телефон та електронна адреса (e-mail) для співпраці з авторами.
5. Назва статті. Вона повинна точно відбивати зміст праці, бути короткою (в межах 9 повнозначних слів), містити ключові слова.
6. Анотація мовою оригіналу друкується перед початком статті з відступом 20 мм від лівого поля. Містить не більше 50 повнозначних слів і передує(окр емим абзацом) основному тексту статті.
7. Під анотацією друкуються ключові слова, які відокремлюються крапкою з комою.
8. Далі йде текст статті, що включає основні змістові розділи, список використаної літератури.
9. Таблиці та малюнки разом з підписами та необхідними поясненнями до них розміщуються у тексті статті, після першого згадування про них.
10. На окремому аркуші подаються анотація (російською мовою для україномовних статей та українською мовою для російсько- та англомовних статей) та резюме (українською та англійською мовами), оформлених таким чином: прізвище та ініціали автора (авторів), назва наукової установи, повна поштова адреса установи, назва статті, слово «Резюме» (Abstract), текст резюме, ключові слова. Резюме повинне бути зрозумілим без звертання до самої публікації включати актуальність проблеми, мету, методи дослідження, основні результати дослідження, висновки та конкретні пропозиції автора. Об’єм резюме 250-280 слів.
3.3 Стаття повинна бути підписана автором (авторами).
4. Мовне оформлення тексту: термінологія. Умовні скорочення, посилання. таблиці, схеми, малюнки
4.1. Автори несуть повну відповідальність за бездоганне мовне оформлення тексту, за правильну українську наукову термінологію (її слід звіряти за фаховими термінологічними словниками).
4.2. Латинські біологічні терміни (назви видів, родів) подаються обов’язково латиницею і курсивом. За першого вживання латинської назви у дужках слід обов’язково подати український відповідник назви.
4.3. Якщо часто повторювані у тексті словосполучення автор вважає за потрібне скоротити, то такі абревіатури за першого вживання наводять у дужках. Наприклад: селекційно-генетичний інститут (далі СГІ).
4.4. Посилання на літературу подаються у тексті статті, обов’язково у квадратних дужках, цифрами. Цифра в дужках позначає номер праці у «Списку використаної літератури». Назви праць у списку літератури розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються за ГОСТ 7.1:2006 (див. «Бюлетень ВАК України, 2009, № 5, с 26-30).
4.5. Цифровий матеріал, по можливості, слід зводити у таблиці і не дублювати у тексті. Таблиці повинні бути компактними, мати порядковий номер; графи, колонки мають бути точно визначеними логічно і графічно. Цифровий матеріал таблиць повинен бути оброблений статистично. Матеріал таблиць (як і малюнків) повинен бути зрозумілим незалежно від тексту статті. При об’єднанні декількох рисунків або фотографій в один рисунок рекомендується позначати кожен з них прописними літерами знизу. Наприклад:
а б
Рис. Кристали (а) та ендоспори (б) штаму Bacillus sp. ONU29,
отримані методом електронної мікроскопії
4.6. Рисунки виконуються у програмі «Діаграма Microsoft Excel» та вставляються у текст. Кожна крива на рисунку повинна мати номер, зміст кривих пояснюється у підписах під рисунком. На осях абсцис і ординат рисунка зазначається лише величина, що вимірюється, і розмірність в одиницях СІ (%, мм, г і т.п.).
4.7. У розділі «Результати досліджень» (якщо цей розділ не поєднаний з «Аналізом результатів», див. 2.4) необхідно викласти лише виявлені ефекти без коментарів — всі коментарі та пояснення подаються в і результатів». При викладі результатів слід уникати повторення змісту таблиць та рисунків, а звертати увагу на найважливіші факти та певні закономірності, що з них випливають. Математичні (хімічні) формули виконуються засобами внутрішнього редактора формул «Microsoft Equal» і, при потребі, нумеруються.
4.8. У розділі «Аналіз результатів» необхідно показати причинно-результативні зв’язки між встановленими ефектами, порівняти отриману інформацію з даними літератури і наголосити на виявлених нових даних. При аналізі слід посилатися на ілюстративний матеріал статті. Аналіз має закінчуватися відповіддю на питання, поставлені у вступі.
Редколегія має право редагувати текст статей, рисунків та підписів до них, погоджуючи відредагований варіант з автором, а також відхиляти рукописи, якщо вони не відповідають вимогам «Вісника ОНУ. Біологія». Рукописи статей, що прийняті до публікування, авторам не повертаються.
5. Вимоги до оформлення літератури
Список літератури друкується мовою оригіналу відповідної праці. Назви праць у списку літератури розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються за ДСТУ 7.1:2006. У статтях при наявності обов’язково вказувати цифровий ідентифікатор об'єкта (Digital Object Identifier, або doi).
Додатково у електронному варіанті необхідно додати References оформлений згідно міжнародним стандартам за гарвардським стилем (ВSI) на англійській мові. Для транслітерації з української та російської мов на англійську мову можна використовувати онлайн конвертери (http://ukrlit.org/transliteratsiia, http://www.transliter.ru/autotranslit/).
Для полегшення оформлення бібліографічних посилань можна використовувати он-лайн сервіс (http://sciencehunter.net/Services/apps/bibl)
Приклади бібліографічних описань за ДСТУ 7.1:2006
Книги, монографії, атласи, словники
1. Горячковский А. М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике: [справочное пособие] / А. М. Горячковский. – Одесса: Екология, 2005. – 616 с.
2. Эккерт Р. Физиология животных. Механизмы и адаптация / Р. Эккерт, Д. Рэнделл, Дж. Огастин; пер. с англ. Н. Н. Алипова, М. И. Харченко. – Москва: Мир, 1992. – 344 с. – (Т. 2)
3. Поздеев О. К. Медицинская микробиология: учебник для ВУЗов / под ред. В. И. Покровского. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – 786 с.
4. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. – Киев: Наукова думка, 1987. – 548 с.
5. Анатомія пам’яті: атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті: посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. – 2-ге вид, розшир. та доповн. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 218 с.
6. Українсько-німецький тематичний словник / [уклад. Н. Яцко та ін.]. – Київ: Карпенко, 2007. – 219 с.
Статті із журналів
1. Андриевский А. М. Онтогенетические особенности пептидгидролазной активности экстрактов тканей Drosophila melanogaster / А. М. Андриевский, С. В. Катаненко, В. Н. Тоцкий // Укр. биохим. журн. – 1982. – Т.5 4, № 5. – С. 519–524
2. Січняк О. Л. Регулярність мейозу в ранніх генераціях гібридів м’якої пшениці зі штучною спельтою / О. Л. Січняк // Вісник Одеського національного університету. Біологія. – 2018. – Т. 23, Вип. 1(42). – С. 23-32. doi: 10.18524/2077-1746.2018.1(42).129125.
3. Levitsky A. Some indicators in rat blood samples taken from the portal vein and the inferior vena cava after consumption of different edible fats / A. Levitsky, A. Maykova, O. Makarenko // Journal of Education, Health and Sport. – 2018. – Vol. 8(5). – P. 299-308. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1320448.
Збірки
1. Андриевский А. М. Спектр тканевых карбоксиэстераз в онтогенезе суслика крапчатого (Spermophilus suslicus Guld.) / А. М. Андриевский, Ю. Н. Олейник, В. А. Кучеров, А. С. Асманская // Генетика в современном обществе: науч. конф., 3–5 окт. 2004 г.: тезисы докл. – Харьков, 2004. – С. 12.
2. Селекция in vitro генотипов пшеницы с комплексной устойчивостью к фузариозу злаков / Е. А. Клечковская, С. А. Игнатова, А. И. Слепченко и др. // Биология клеток растений in vitro, биотехнология и сохранение генофонда: VII междунар. симп.: труды. – Москва, 2001. – С. 372.
3. De Man J. C. Cell transfer and Interferon Studies / J. C. De Man, M. Rogosa, M. E. Sharpe // Abstracts of the V International symposium of immunopharmacology, 17–21 May 2004: proc. of conf, Quebec, 2004. – P. 31.
Дисертації, автореферати дисертації
1. Олярник О. О. Дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту при цукровому діабеті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня, канд. біол. наук: 03.00.04 «Биохимия» / О. О. Олярник. – К., 2007. – 17 с.
2. Олярник О. О. Дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та активності ферментів антиоксидантного захисту при цукровому діабеті: дис… канд. біол. наук: 03.00.04 / Олексій Олексійович Орляник. – Київ, 2007. – 117 с.
Депоновані наукові роботи, патенти, авторські свідоцтво
Патент України СО7Д 243/24 ФС № 953812. Способ отримання 3-окси-7-бром-5(орто-хлор)-бенздиазепина / И. И. Иванов; заявитель и патентообладатель Физико-химический институт им. А. В. Богатского. № 19803; Заявл. 09.04.90; опубл. 22.06.92; НКИ 355/68. – 3 с.
Приклади бібліографічних описань за гарвардським стилем
Загальні положення:
- Для поділу елементів запису використовують коми.
- Запис завжди починається з прізвища автора, потім ініціали (з пробілами між ними), за якими слідує дата в дужках. Прізвища та ініціали авторів приводять в транслітерації (іноземних авторів - в оригіналі).
- Назва публікації, будь то книга або журнал пишуться курсивом.
- Глави з книг, журнальних статей, завжди пишуться в "лапках"
- Для джерел написаних кирилицею назву статті перекладають англійською мовою, а в квадратних дужках дають транслітерацію.
- Назву періодичного видання наводять в транслітерації. Якщо видавництво, журнал має офіційну англомовну назву, то можна наводити її.
- Назва міста, назви конференцій, пояснювальні слова, словосполучення перекладають англійською мовою.
Книги
1. Horiachkovskii A. M. (2005) Clinical Biochemistry in laboratory diagnostics [Klinicheskaia biokhimiia v laboratornoi diahnostike], Odessa, Ecology, 616 p.
2. Dobrochaeva D. N., Kotov M. I., Prokudin Yu. N. (1987) The determinant of higher plants of Ukraine [Opredelitel visshih rastenii Ukrainy], Kiev, 548 p.
Книги під редакцією
3. Pozdeev O. K. (2002) Medical microbiology: a textbook for high schools. In editor: Pokrovskiy V. I. [Meditsinskaia microbiolohiia: uchebnik dlia VUZ], Moskva, GEOTAR-MED, 786 p.
Статті, збірки
4. Andrievskii A. M., Katanenko S. V., Totskii V. N. (1982) «Developmental features peptidgidrolazy activity of extracts of tissues Drosophila melanogaster» [«Ontoheneticheskie osobennosti peptidhidrolazonoi aktivnosti ekstraktov tkanei Drosophila melanogaster»], Ukr. biochemistri J, 54, 5, pp 519-524.
5. Klechkovskaia E. A., Ihnatova C. A., Slepchenko A. I. (2010) «Selection of in vitro wheat genotypes with complex resistance to fusarium cereals», Biology of plant cells in vitro, biotechnology and the preservation of the gene pool, VII International Symposium [«Selektsiia in vitro henotipov pshenitsi s kompleksnoi ustoichivostiu k fuzariozu zlakov» Biolohiia kletok rastenii in vitro, biotekhnolohiia i sokhranenie henofonda], Moskow, p 372.
6. De Man J. C. (2004) «Cell transfer and Interferon Studies», Abstracts of the V International symposium of immunopharmacology, 17–21 May 2004: proc. of conf, Quebec, P. 31.
Дисертації, автореферати
7. Oliarnyk O. O. (2007) The study of lipid peroxidation and activity of antioxidant enzymes in diabetes [Doslidzhennia protsessiv perekysnoho okyslennia lipidiv ta aktyvnosti fermentiv antyoksydantnoho zakhystu pry tsukrovomu diabeti. dis….kand. biol. nauk], Kiev, 117 p.
6. Зразок оформлення публікації
УДК 634.85:581.192
М. А. Лопухова1, аспірант
Г. М. Кучер,2 к.б.н., старший науковий співробітник
О. Б. Паузер1, к.б.н., доцент
І. П. Якуба1, к.б.н., доцент
1Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, біологічний факультет, кафедра ботаніки, Шампанский пров. 2, м. Одеса, Україна, e-mail: marilopuhova@gmail.com
2Національний науковий центр “Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова”, вул. 40-річчя Перемоги, 27, смт Таїрове, Одеса, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 65496, Україна.
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ВИНОГРАДУ СОРТІВ АРОМАТНИЙ ТА КАБЕРНЕ СОВІНЬЙОН ЗА ОБРОБКИ АГРОМАРОМ
Показано, що обприскування розчином препарату АгроМар протягом вегетаційного сезону покращує показники водного режиму рослин винограду технічних сортів Ароматний та Каберне Совіньон за обробки АгроМаром. Обробка АгроМаром спричиняла підвищення вмісту хлорофілів а і b та каротиноїдів, інтенсифікацію дихання в листках винограду, стимулювала ріст пагонів, сприяла підвищенню якості врожаю, а саме маси грона, маси та об’єму ягід.
Ключові слова: Каберне Совіньйон; Ароматний; біопрепарат; пігменти; урожай.
... Текст вступу до статті
Матеріали та методи досліджень
Текст матеріалів та методів роботи
Результати та їх обговорення
Викладення результатів та їх аналіз
Висновки
Список використаної літератури
Резюме
References
М. А. Лопухова1, Г. М. Кучер2, О. Б. Паузер1, И.П. Якуба1
1Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, биологический факультет, кафедра ботаники, Шампанский пер. 2, Одесса, Украина. e-mail: marilopuhova@gmail.com
2Национальный научный центр “Институт виноградарства и виноделия им. В. Е. Таирова”, ул. 40 лет Победы, 27, пгт. Таирово, Одесса, Овидиопольский р-н, Одесская обл., 65496, Украина.
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ И УРОЖАЙНОСТЬ ВИНОГРАДА СОРТОВ АРОМАТНЫЙ И КАБЕРНЕ СОВИНЬОН ПРИ ОБРАБОТКЕ АГРОМАРОМ
Резюме
Проблема. Препарат АгроМар на основе Trichoderma lignorum H. – это экологически безопасный биофунгицид, эффективность которого при выращивании технических сортов винограда не достаточно исследована в условиях северного Причерноморья.
Цель. Поэтому целью работы было изучение физиологических показателей и продуктивности винограда сортов Ароматный и Каберне Совиньон при обработке биопрепаратом АгроМар.
Методика. Работа выполнена в 2016 г. в лаборатории физиологии отдела размножения ННЦ «ИВиВ им. В. Е. Таирова». Опрыскивание АгроМаром проводили четыре раза в течение вегетации, начиная за неделю до цветения. Определяли агробиологические показатели растений винограда путем измерений и подсчетов, показатели обводненности листьев по методике Л. И. Сергеева, К. О. Сергеевой и В. К. Мельникова, интенсивность дыхания по Бойсен-Йенсену, содержание пигментов по Реббелену.
Основные результаты. Опрыскивание раствором препарата АгроМар в концентрации 0,3 л / 10 л воды ежемесячно на протяжении вегетационного сезона улучшает показатели водного режима растений винограда сортов Ароматный та Каберне Совиньон: повышает обводненность и водоудерживающую способность листьев и снижает содержание легкоудерживаемой воды. Обработка АгроМаром приводила к повышению содержания хлорофиллов a и b, каротиноидов и интенсификации дыхания в листьях винограда. Обработка АгроМаром стимулировала рост побегов в толщину винограда сорта Ароматний на 10 % и в длину у Каберне Совиньон на 21 % (за счет удлинения междоузлий). На каждом кусте формировалось большее количество побегов, которые лучше вызревали в конце вегетационного сезона.
Выводы. Для обоих сортов обработка АгроМаром способствовало повышению качества урожая, а именно массы гроны, массы и объема ягод. У сорта Ароматный отмечено повышение урожайности на 28 %.
Ключевые слова: Каберне Совиньон; Ароматный; биопрепарат; пигменты; урожай.
M. A. Lopukhova1, G. M. Kucher2, O. B. Pauzer1, I. P. Yakuba1
1Odesa National Mechnykov University, Faculty of Biology, Department of Botany, Shampanskii lane 2, Odesa, Ukraine, e-mail: marilopuhova@gmail.com
2National Scientific Center “V.Ye. Tairov Institute of Viticulture and Wine-making” 27 40 Let Pobedy Str. Tairovo, Odesa 65496, Ukraine.
PHYSIOLOGICAL INDICATORS AND YIELD OF GRAPE VARIETIES AROMATNIY AND CABERNET SAUVIGNON TREATED WITH DRUG AGROMAR
Abstract
Introduction. Drug AgroMar based on Trichoderma lignorum H. is an ecologically safe biofungicide whose effectiveness in cultivating technical varieties of grapes has not been sufficiently studied under conditions of the northern Black Sea region.
Aim. Therefore, the goal of the research was to study the physiological indices and productivity of grapes of the Aromatnyi and Cabernet Sauvignon varieties when processed with the AgroMar biopreparation.
Methods. The work was performed in 2016 in the Laboratory of Physiology of the Reproduction Department of the NSC " V. Ye. Tairov Institute of Viticulture and Wine-making". Spraying AgroMar was carried out four times during the vegetation, starting one week before flowering. The agrobiological indices of the grape plants were determined by measurements and counts, the water-cut parameters of the leaves by the method of L.I. Sergeeva, K.O. Sergeeva and V.K. Melnikova, breathing intensity by the method of Boisen-Jensen, pigment content according to Rebbelen.
Results. Spraying with solution of AgroMar in concentration of 0.3 l / 10 l of water, applied monthly, improves the water regime of grape varieties Aromatnyi and Cabernet Sauvignon: it increases the water-content and water-retaining capacity of the leaves and reduces the content of easily retained water. Treatment with AgroMar resulted in an increase in the content of chlorophylls a and b and carotenoids and intensification of respiration in the leaves of grapes. Processing with AgroMar stimulated the growth of shoots in the thickness of Aromatnyi grapes by 10% and in length of Cabernet Sauvignon by 21% (due to lengthening of internodes).On each bush, a larger number of shoots were formed, which ripened better at the end of the growing season.
Conclusion. For both varieties, treatment with AgroMar contributed to improvement of the quality of the crop, namely the mass of the bunch, mass and volume of berries. Aromatnyi variety demonstrated 28% increase in yield.
Key words: Cabernet Sauvignon; Aromatnyi; biopreparation; pigments; yield.
Положення про конфіденційність
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.