ПЛОДОНОШЕННЯ ДУБА ТА ФОРМОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ЖОЛУДІВ ДУБА ЧЕРЕШЧАТОГО (QUERCUS ROBUR L.) В ПРИРОДНИХ ТА ШТУЧНИХ ДІБРОВАХ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2017.2(41).113768Ключові слова:
Засушливые условия произрастания, фенологическая форма, изменчивость, урожайность, крупность плода, коэффициент формы плодаАнотація
Проблема. В останні десятиліття відзначена деградація і масове всихання дібров у багатьох європейських країнах. Популяції Q. robur в Донецькій області знаходяться на південному кордоні природного поширення. Для них виражене всихання дібров, яке викликане недостатньою кількістю вологи, шкідниками і хворобами, надлишковим рекреаційним навантаженням і недотриманням правил догляду за лісом. Незадовільне відновлення дібров пов’язано, в першу чергу, з недостатністю в них високоякісних жолудів, які потребують ефективної селекції. Мета. Провести аналіз мінливості жолудів Q. robur в Донецькій області за морфометричними ознаками, плодоношенням, врожайності і формовому різноманіттю. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були плоди Q. robur, взяті з семи популяцій. Мінливість морфометричних характеристик жолудів проводили згідно з рекомендаціями В. В. Кучеревського. Оцінка цвітіння і плодоношення проводилася за шестибальною шкалою В. Г. Каппера. Урожайність визначали за шкалою врожайності листяних порід І. І. Раца. Результати та висновки. Рівень мінливості морфологічних параметрів жолудів у досліджуваному регіоні коливався в межах 8–16 %, рівень мінливості жолудів за масою – 30–45 %. За плодоношенням дуба в досліджуваному регіоні встановлено, що його 2 популяції мають рясне плодоношення, 2 – до - бре і 3 – задовільне. У Донецькій області міжврожайний період становить 2–3 роки. У деревостанах Q. robur переважають жолуді типової форми і середньої крупності. Чим південніше насадження Q. robur, тим більша зустрічальність довгоплідних і широкоокруглих форм жолудів дуба. Кращим урожаєм і вели - кими морфометричними параметрами плодів характеризувались популяції, які виростали в заплавних екосистемах і мали ранню фенологічний форму.
Посилання
Smirnova O. V. (2011) Population paradigm in ecology and ecosystem processes [Populyacionnaya paradigma v ehkologii i ehkosistemnye process]. Byul. MOIP. Otd. biol. T. 116, № 4, pp. 41-47.
Evstigneev O. I. (1991) The ratio of deciduous trees to light [Otnoshenie listvennyh derev'ev k svetu]. Biol. nauki, T. 8, № 332, pp. 20-29
Ryabcev I. S. (2011) Peculiarities of the renewal of broad-leaved species in the birch forest (on the example of the "Ostravaevy Yar" section of the state nature reserve "Belogorye") [Osobennosti vozobnovleniya shirokolistvennyh porod v bajrachnom lesu (na primere uchastka «Ostras'evy yary» gosudarstvennogo prirodnogo zapovednika «Belogor'e»)]/ Ryabcev I. S., Ryabceva I. M., Tihodeeva M. YU. // Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Seriya 3. Biologiya.– №. 1. – pp. 13-26
Grishchenko K. K. (2008) Demographic structure of cenopopulations of species-edificators of derivatives of lime and maple forests in the Saratov right bank [Demograficheskaya struktura cenopopulyacij vidov-ehdifikatorov proizvodnyh lipovyh i klenovyh lesov v Saratovskom pravoberezh'e] avtoref. dis. ... kand. biol. nauk. – Saratov – 20 p.
Smirnova O. V., CHistyakova A. A., Drobysheva T. I (1987) Cenopopulation analysis and forecasts of oak and hornbeam forests development in Ukraine [Cenopopulyacionnyj analiz i prognozy razvitiya dubovo-grabovyh lesov Ukrainy. ZHurn. obshchej biologii. T. 48, № 2. pp. 200-212
Losickij K. B. (1963) Restoration of oak groves [Vosstanovlenie dubrav], M.: Sel'hozgiz, 359 p.
Danilov M. D. (1967) The diversity of oak in the size and morphological features of acorns in the conditions of the northeastern border of its range [Raznoobrazie duba chereshchatogo po razmeram i morfologicheskim osobennostyam zheludej v usloviyah severo-vostochnoj granicy ego areala], Sb. trudov Povolzh. Lesotekhn. in-ta im. M. Gor'kogo, Joshkar-Ola Vyp. 3, № 58, pp. 163-178.
Kiryukov Yu. L., Kryzhanovskij K. V. (1969) Fruiting of oak [Plodonoshenie duba], SHipov les. Lesovodstvenno-hozyajstvennaya harakteristika i obzor nauchnyh rabot (k 60-letiyu opytnogo dela v massive), Voronezh: VGU, pp. 129-143.
Danilov M. D., Gur'ev V. D., Fedorov P. N. (1975) Some peculiarities of the structure of the populations of oak conifers in the conditions of the northeastern part of its range [Nekotorye osobennosti struktury populyacij duba chereshchatogo v usloviyah severovostochnoj chasti ego areala], Zakonomernosti vnutrividovoj izmenchivosti listvennyh drevesnyh porod, Sverdlovsk, (UNC AN SSSR), pp. 13-17.
Gur'ev D. G. (1972) Form diversity of oak tree in the forests of the Chuvash Autonomous Republic [Formovoe raznoobrazie duba chereshchatogo v lesah CHuvashskoj ASSR]. Avtoref. diss. . kand. biol. nauk- Joshkar-Ola, 20 p.
Rac I. I. (1938) Scale of productivity of hardwoods [Shkala urozhajnosti listvennyh porod], Lesnoe hoz-vo, №. 1, p. 7.
Kryukova S. A., SHirin V. K. (2016) Fruiting of oak trees and plus trees of oak tree [Plodonoshenie dubrav i plyusovіh derev'ev duba chereshchatogo], Lesotekhnicheskij zhurnal, T. 6, №. 2 (22), pp. 22 – 30.
Demakov Yu. P., Isaev A. V. (2011) Dynamics of productivity of acorns of an oak [Dinamika urozhajnosti zheludej duba], Nauchnyie trudyi gosudarstvennogo prirodnogo zapovednika «Bolshaya Kokshaga», №. 5, pp. 144-158.
Malenko A. A., SHiryaeva E. S. (2013) On the issue of growing oak trees in the dry steppe (Altai Territory) [K voprosu o vyrashchivanii duba chereshchatogo v suhoj stepi (Altajskij kraj)], Vestnik Altajskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, №. 8 (106), pp. 55 -58.
Ovcharenko A. A., Kuz'michyov A. M. (2012) Effect of drought on productivity of oak plantings in the East of the Saratov region [Vliyanie zasuhi na urozhajnost' dubovyh nasazhdenij Vostoka Saratovskoj oblasti], Vestnik Tambovskogo universiteta. Seriya: Estestvennye i tekhnicheskie nauki, T. 17, №. 6, pp. 1575 -1576.
Peredel'skij N. A. (2007) Influence of aerotechnogenic pollution on the fruiting of oak stands [Vliyanie aehrotekhnogennogo zagryazneniya na plodonoshenie dubovyh drevostoev], Aktual'nye problemy lesnogo kompleksa, Majkop, №. 19, 4 p.
Major S. (2002) Variability of Quercus robur L. and Quercus petraea (Matt.) Liebl. acorn size in the region of the Pomeranian plains, Dendrobiology, Т. 47, рр 25-31
Demakov Yu. P., Krasnov V. G., Kirillov S. V., Smyshlyaeva M. I., Antropova A. V. (2015) Informativity of morphometric parameters of trees, acorns and leaves of oak quiver (Quercus robur L.) in geographical cultures [Informativnost' morfometricheskih parametrov derev'ev, zheludej i list'ev duba chereshchatogo (Quercus robur L.) v geograficheskih kul'turah], Vestnik Povolzhskogo gosudarstvennogo tekhnologicheskogo universiteta. Seriya: Les. EHkologiya. Prirodopol'zovanie, №. 3 (27)., pp. 18-33
Smyshlyaeva M. I. Krasnov V. G., Kirillov S. V. (2015) Specific features of fructification of oak conifers (Quercus robur L.) in geographic cultures [Osobennosti plodonosheniya duba chereshchatogo (Quercus robur L.) v geograficheskih kul'turah], Aktualnyie napravleniya nauchnyih issledovaniy XXI veka: teoriya i praktika, T. 3., №. 5-4, pp 259-264.
Solomaha N. G. (2008) Restoration of artificial gills at SE "Mariupol LNDS". [Vіdnovlennya shtuchnih dіbrov na DP «Marіupol's'ka LNDS»], pp. 139-144
Kirillov S. V. (2013) Growth of forest cultures of oak stems, created by different forms of acorns [Rost lesnyh kul'tur duba chereshchatogo, sozdannyh raznymi formami zheludej], Izvestiya vysshih uchebnyh zavedenij. Lesnoj zhurnal, №. 4 (334), pp,4.
Borodavka V. A., Dobrynin D. A., SHmatkov N. M. (2012) Velikoanadol: Essential lessons of effective afforestation in the dry steppe [Velikoanadol': nasushchnye uroki ehffektivnogo lesorazvedeniya v suhoj stepi], Primery zarubezhnogo opyta ustojchivogo lesoupravleniya i lesopol'zovaniya: sb. statej pod obshch. red. N. SHmatkova//Vsemirnyj fond dikoj prirody (WWF), pp. 139-154.
Borodavka V. A., Borodavka E. B. (2010) Prospects for the conservation and restoration of natural forests in the regional landscape parks of the Donetsk ridge [Perspektivy sohraneniya i vosstanovleniya estestvennyh lesov v regional'nyh landshaftnyh parkah Doneckogo kryazha], Aktual'nye problemy lesnogo kompleksa, №. 25, 5 p.
Yakovlev A. S., Yakovlev I. A. (1999) The oak forests of the Middle Volga region [Dubravy Srednego Povolzh'ya], Joshkar-Ola: MarGTU, 326 p.
Korotkova T. N., Solomaha N. G. (2010) The current state of forest plantations of the regional landscape park "Kleban- Byk" [Sovremennoe sostoyanie lesnyh nasazhdenij regional'nogo landshaftnogo parka „Kleban-Byk”], Aktual'nye problemy lesnogo kompleksa, №. 25, 5 p.
Bulygin N. E. (1976) Dendrology. Phenological observations of deciduous woody plants [Dendrologiya. Fenologicheskie nablyudeniya nad listvennymi drevesnymi rasteniyami]: Posobie po provedeniyu ucheb. –nauch. issledovanij dlya studentov lesohoz. Fak, L.: RIOLTA, 70 p.
Polyakova L.V., Gamayunova S. G., ZHurova P. T. (2012) Comparative biochemical analyzes of centuries-old trees and 55-year-old cultures of oak crooked, growing on the territory of Scientific-Production Enterprise «Svyatye gory» [Sravnitel'nyj biohimicheskij analitz mnogovekovyh derev'ev i 55-letnih kul'tur duba chereshchatogo, proizrastayushchih na territorii NPP «Svyatye gory».], pp. 173 -180.
Polyakova L. V., Gamayunova, S. G., ZHurova, P. T. Litvinenko V. I. (2015) Biochemical features of the oak peaks of the oak tree [Biohimicheskie osobennosti suhovershinnyh derev'ev duba chereshchatogo], Lesovedenie, №. 4, pp. 28-35.
Askeyev O. V. (2005) The effect of climate on the phenology, acorn crop and radial increment of pedunculate oak (Quercus robur) in the middle Volga region, Tatarstan, Russia, International journal of biometeorology, Т. 49, №. 4, pp. 262-266.
Kucherevskij V. V. (1988) Intraspecific variability and mold variety of common oak in the south-east of Ukraine [Vnutrividovaya izmenchivost' i formovoe raznoobrazie duba obyknovennogo v usloviyah yugo-vostoka Ukrainy]: dis. ... kandidata s.-h. nauk: 03.00.05, Doneck, 19 p.
Barzdajn W. (2002) The variability of dimensions of Quercus robur L. and Q. petraea [Matt.] Liebl. acorns in Poland. Dendrobiology, 47, pp. 21–24.
Barzdajn W. (1993) Preliminary results of an experiment with Polish provenances of pedunculate oak (Quercus robur L) and sessile oak (Q petraea [Matt] Liebl) //annales des sciences forestières, EDP Sciences, Т. 50, pp. 222-227.
Deneko V. N., Kapralov A. V., Sadrieva L. L. (2012) Accounting for harvest of forest seeds. Methodical instructions for conducting a practical lesson for students. [Uchet urozhaya lesnyh semyan. Metodicheskie ukazaniya k provedeniyu prakticheskogo zanyatiya dlya studentov LHF ochnoj i zaochnoj form obucheniya, special'nost' 250201 «Lesnoe delo»], Ekaterinburg – 14 p.
Semerikov L. F. (1986) Population structure of woody plants: on the example of species of oak in the European part of the USSR and the Caucasus [Populyacionnaya struktura drevesnyh rastenij: na primere vidov duba Evropejskoj chasti SSSR i Kavkaza], Nauka, 140 p.
Slepyh O.O. (2016) Rhythm of development and distribution of phenological forms of oak (Quercus robur L.) in Donetsk region [Ritm rozvitku ta rozpovsyudzhennya fenologіchnih form duba chereshchatogo (Quercus robur L.) u Donec'kіj oblastі]. Naukovij vіsnik CHernіvec'kogo unіversitetu. Bіologіya (Bіologіchnі sistemi), T. 8, Vip. 2, pp. 272 -279.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Вісник Одеського національного університету. Біологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
