ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МАКРОБЕЗХРЕБЕТНИХ ПІЩАНИХ ПЛЯЖІВ ПЗЧМ (ОГЛЯД)

Автор(и)

  • Б. Г. Лінецький Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2019.2(45).185640

Анотація

Актуальність

Особливістю піщаних пляжів, як комплексу крайових біотопів є те, що більшість градієнтів середовища діють у них поперек берегової лінії. Мала амплітуда припливів та неперіодичні вітрові нагони обумовлюють динамічність та специфічність цих зон у Чорному морі. Через це, дизайн відбору проб макробезхребетних північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) та статистична обробка результатів потребують особливої уваги.

Мета

Метою даної роботи є огляд методів статистичної обробки даних, що дозволять уточнити та розширити наше уявлення о структурі угруповань макробезхребетних піщаних пляжів ПЗЧМ та особливостей їх використання.

Основні результати

Форма рамки для відбору проб майже не впливає на вилов макрофауни. Припустимо використовувати як трансекти, так і рандомізовано-стратифікований відбір.

Надійну оцінку чисельності дають методи крігінгу та перерахування чисельності на довжину берегової лінії.

Коефіцієнт b рівняння Тейлора та регресія середньої скупченості Івао характеризують видоспецифічну агрегацію. Для оцінки розподілу рекомендується використовувати просторові коефіцієнти автокореляції Морана та Гірі, функцію K Ріплі, JCA та SADIE. Взаємозв'язок між просторовим розподілом видів з одного місця можна виявити за тестом Мантела.

Біологічне різноманіття макробезхребетних піщаних пляжів СЗЧМ є відносно низьким, тому неспецифічна фауна може суттєво впливати на значення індексів.

Вплив факторів навколишнього середовища на макробезхребетних, їх групи та угруповання можна виміряти, використовуючи регресійний аналіз та більш специфічні методи.

Пропозиції

Рекомендується використовувати рандомізовано-стратифікований дизайн відбору проб. Видоспецифічні параметри агрегації слід оцінювати за незалежними від щільності індексами. Оцінку розподілу рекомендується проводити за геостатистичними методами. Пропонується оцінювати чисельність за результатами інтерполяції методами крігінгу. При розрахунках біорізноманіття рекомендується виключити з вибірки випадково занесені види. Для оцінки впливу факторів середовища рекомендується використовувати логістичну, множинну лінійну регресію та тест Мантела. При аналізі слід оцінювати дію факторів у різних масштабах часу та користуватись пляжними індексами для характеристики пляжів.

Посилання

  1. Anselin, L. (1995) «Local Indicators of Spatial Association—LISA», Geographical Analysis, 27(2), pp. 93–115. doi: 10.1111/j.1538-4632.1995.tb00338.x.
  2. Bessa, F. et al. (2014) «Temporal changes in macrofauna as response indicator to potential human pressures on sandy beaches», Ecological Indicators, 41, pp. 49–57. doi: 10.1016/j.ecolind.2014.01.023.
  3. Bozzeda, F., Zangrilli, M. P., Defeo, O. (2016) «Assessing sandy beach macrofaunal patterns along large-scale environmental gradients: A Fuzzy Naïve Bayes approach», Estuarine, Coastal and Shelf Science. Academic Press, 175, pp. 70–78. doi: 10.1016/J.ECSS.2016.03.025.
  4. Brazeiro, A., Defeo, O. (1996) «Macroinfauna zonation in microtidal sandy beaches: Is it possible to identify patterns in such variable environments?», Estuarine, Coastal and Shelf Science, 42(4), pp. 523–536. doi: 10.1006/ecss.1996.0033.
  5. Brown, A. C., McLachlan, A. (2002) «Sandy shore ecosystems and the threats facing them: Some predictions for the year 2025», Environmental Conservation, 29(1), pp. 62–77. doi: 10.1017/S037689290200005X.
  6. Brown, A. C., Trueman, E. R. (1991) «Burrowing of sandy-beach molluscs in relation to penetrability of the substratum», Journal of Molluscan Studies. Narnia, 57(1), pp. 134–136. doi: 10.1093/mollus/57.1.134.
  7. Defeo, O. et al. (2009) «Threats to sandy beach ecosystems: a review», Estuarine, coastal and shelf science, 81(1), pp. 1–12.
  8. Fanini, L., Lowry, J. K. (2016) «Comparing methods used in estimating biodiversity on sandy beaches: Pitfall vs. quadrat sampling», Ecological Indicators, 60, pp. 358–366. doi: 10.1016/j.ecolind.2015.07.009.
  9. Fortin, M.-J., Dale, M. R. T., ver Hoef, J. (2002) «Spatial analysis in ecology», in Encyclopedia of Environmetrics, pp. 2051–2058.
  10. Francois, G. (2014) «A comparative study of marine litter on the seafloor of coastal areas in the Eastern Mediterranean and Black Seas», Marine Pollution Bulletin, 89(1–2), pp. 296–304. doi: 10.1016/j.marpolbul.2014.09.044.
  11. Gibbs, R. J., Matthews, M. D., Link, D. A. (1971) «The relationship between sphere size and settling velocity», Journal of Sedimentary Research, Vol. 41(1), pp. 7–18. doi: 10.1306/74d721d0-2b21-11d7-8648000102c1865d.
  12. Lee, R. E. (1980) «Aggregation of Lady Beetles on the Shores of Lakes (Coleoptera: Coccinellidae)», American Midland Naturalist.
  13. Macdonald, T., Burd, B., Macdonald, V. (2010) «Taxonomic and feeding guild classification for the marine benthic macroinvertebrates of the Strait of Georgia, British Columbia», Fisheries and Oceans Canada, 63 p.
  14. McLachlan, A., Defeo, O. (2005) «Patterns, processes and regulatory mechanisms in sandy beach macrofauna: a multi-scale analysis», Marine Ecology Progress Series, 295, pp. 1–20. doi: 10.3354/meps295001.
  15. McLachlan, A., Defeo, O., Short, A. D. (2018) «Characterising sandy beaches into major types and states: Implications for ecologists and managers», Estuarine, Coastal and Shelf Science. Academic Press, 215, pp. 152–160. doi: 10.1016/j.ecss.2018.09.027.
  16. Medvedev I. P. (2018) «Tides in the Black Sea: observations and numerical modelling, Pure and Applied Geophysics», 175(6), pp. 1951-1969.
  17. Perry, J. N. (1995) «Spatial analysis by distance indices», Journal of Animal Ecology, 64(3), pp. 303–314.
  18. Pyrcz M. J., Deutsch C. V. «The whole study on the hole effect», Geostatistical Association of Australasia, Newsletter, 18, pp. 1-16.
  19. Reyes-Martínez, M. J. et al. (2015) «Response of intertidal sandy-beach macrofauna to human trampling: An urban vs. natural beach system approach», Marine Environmental Research. Elsevier, 103, pp. 36–45. doi: 10.1016/j.marenvres.2014.11.005.
  20. Schlacher, T. A. et al. (2008) «Sandy beach ecosystems: key features, sampling issues, management challenges and climate change impact», Marine Ecology, 29(1), pp. 70–90. doi: 10.1111/j.1439-0485.2007.00204.x.
  21. Schlacher, T. A. et al. (2014) «Metrics to assess ecological condition, change, and impacts in sandy beach ecosystems», Journal of Environmental Management, 144, pp. 322–335. doi: 10.1016/j.jenvman.2014.05.036.
  22. Schlacher, T. A. et al. (2015) «Golden opportunities: A horizon scan to expand sandy beach ecology», Estuarine, Coastal and Shelf Science, 157, pp. 1–6. doi: 10.1016/j.ecss.2015.02.002.
  23. Zaitsev, Yu. (2012) «A key role of sandy beaches in the marine environment», Journal of the Black Sea/Mediterranean Environment, 18(2), pp. 114–127.
  24. Aleksandrov B. G. (2017) «Contemporary views on the contour structure of the aquatic environment and new approaches to monitoring the Black and Azov Seas» [«Suchasni uiavlennia pro konturnu strukturu vodnoho seredovyshcha ta novi pidkhody do monitorynhu Chornoho i Azovskoho moriv»], Visnyk NAN Ukrainy, 12, pp. 42-49.
  25. Vinarskij, M. V., Kramarenko S. S., Lazutkina E. A., Andreeva S. I., Andreev N. I. (2012) «Statistical methods in the study of continental mollusks» [«Statisticheskie metody v izuchenii kontinental'nykh mollyuskov»], Statisticheskie metody analiza v biologii i meditsine, pp. 5-94
  26. Vykhovanets, G. V., Murkalov, А. B., Stoyan A. A. (2014) «Dynamic sustainability of sandy beaches zizes in the Black Sea coastal zone» [«Dinamicheskaya ustojchivost' razmerov peschanykh plyazhej v beregovoj zone CHernogo morya»], Visnyk ONU. Seriia: Heohrafichni ta heolohichni nauky, 19(1), pp. 63–68.
  27. Zaitsev, Yu. (2015) «The key role of contour biotopes and their biocenoses in the ecology of the marine environment» [«Klyuchevaya rol' konturnykh biotopov i ikh biotsenozov v ehkologii morskoj sredy»], Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia., 3-4, pp. 235-238.
  28. Kopij, V. G. (2014) «Macrozoobenthos communities of sandy pseudo-littoral off the Black Sea coast of Crimea» [«Soobshhestva makrozoobentosa peschanoj psevdolitorali u chernomorskikh beregov Kryma: Аvtoreferat dissertatsii na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata biologicheskikh nauk: «03.02.10» – gidrobiologiya»], Sevastopol, 2014. – 25 p.
  29. Savel'ev, A. A., Mukharamova S. S., Pilyugin А. G., CHizhikova N. А. (2012) «Geostatistical data analysis in ecology and nature management (using the R package) » [«Geostatisticheskij analiz dannykh v ehkologii i prirodopol'zovanii (s primeneniem paketa R)»], Kazan, Kazanskij universitet, 120 p.
  30. Сон, М. О. (2015) «Habitats of the supralittoral zone of the northwestern Black Sea» [«Mestoobitaniya supralitorali severo-zapadnoj chasti CHernogo morya»], Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia., 64(3–4), pp. 616–619.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-02

Як цитувати

Лінецький, Б. Г. (2019). ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МАКРОБЕЗХРЕБЕТНИХ ПІЩАНИХ ПЛЯЖІВ ПЗЧМ (ОГЛЯД). Вісник Одеського національного університету. Біологія, 24(2(45), 65–79. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2019.2(45).185640

Номер

Том 24 № 2(45) (2019)

Розділ

ГІДРОБІОЛОГІЯ ТА ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Вісник Одеського національного університету. Біологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.