DOI: https://doi.org/10.18524/2077-1746.2019.2(45).189618

“The Importance of G. Gamow's Ideas for Biology of thе 21st Century”

О. В. Савицький, Е. П. Фішер, С. В. Чеботар, O. М. Благодарова, С. Л. Черкас, В. Л. Калашников, О. О. Іщенко, Р. А. Волков, Ю. О. Тинкевич, І. В. Герасимчук, Д. Сіроха, О. Городна, Х. Лівшиць, К. Козирєва, Л. Лівшиць, Е. Н. Громозова, С. І. Войчук, Т. Л. Качур, І. А. Грецький, С. А. Костюк, О. С. Полуян, М. В. Сімірський, Н. А. Мілкото, Т. В. Руденкова, Т. В. Глінкіна, А. Навалихіна, М. Антонюк, Т. Терновська, О. П. Шатарнов, Т. М. Шатарнова, О. Г. Давиденко, А. О. Бакума, Н. В. Булавка, Г. О. Чеботар, Ю. А. Попович, Е. В., Метаковський

Анотація


Кафедрою генетики і молекулярної біології біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова у цьому році  вперше організовано біологічну секцію у 6-ій Гамовській міжнародній конференції “New Trends in Astrophysics, Cosmology and Radioastronomy after Gamow”, яка проходила спільно з 19-ою Гамовською літньою школою «Astronomy and beyond: Astrophysics, Cosmology, Gravitation, Cosmomicrophysics, Radioastronomy and Astrobiology» 11-18 серпня в Одесі. Астрофізичні конференції щорічно проводяться астрофізиками  ОНУ. Біологічна секція  під назвою “The Importance of G. Gamow's Ideas for Biology of thе 21st Century” мала засідання 12.08.2019 та була присвячена 115-річному ювілею Г.А. Гамова.

Георгій Антонович Гамов відомий фізик-теоретик та астрофізик, який народився в Одесі 4 березня 1904 року та навчався у Новоросійському університеті в 1921 році на математичному відділенні фізико-математичного факультету. Він зробив значний вклад в становлення молекулярної біології, вперше поставив проблему генетичного коду. Після відкриття та опублікування моделі дволанцюгової спіралі ДНК Дж. Уотсоном і Ф. Криком. Г.А. Гамов зрозумів, що структура білків в клітини, які складаються із 20 основних амінокислот, повинна бути зашифрована в послідовності з чотирьох нуклеотидів, що входять до складу молекули ДНК. За допомогою арифметичних розрахунків, Г.А. Гамов показав, що при поєднанні 4 нуклеотидів трійками складаються 64 різні комбінації, чого цілком достатньо для «запису спадкової інформації».

Серед доповідачів пленарної частини біологічної секції були професор Е. П. Фішер (Гейдельбергський університет, Німеччина) – вчений, що займається історією науки та написав більше 60 книг, серед яких біографія Нобелівського лауреата Макса Дельбрюка. Г.А. Гамов був наставником Макса Дельбрюка в 1931-1932 роках в Копенгагені, де вчені не тільки дискутували, а й здійснювали розрахунки задля вирішення питань з теоретичної фізики – з’ясування структури атомного ядра, визначення енергії нейтронів і електронів, α-розпаду та γ-радіації. На секції виступили з пленарними доповідями старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН, лауреат стипендії Президента для молодих науковців, к.б.н. О.В.  Савицький (м. Київ, Україна), член-кореспондент НААН, д.б.н. С.В. Чеботар – завідувач кафедри генетики та молекулярної біології ОНУ імені Мечникова, провідний науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН, д.б.н. О.М.  Громозова (м. Київ, Україна). Активну участь в обговоренні доповідей брали к.х.н. В.В. Сімірський керівник УП «Госпрозрахзункового дослідного виробництва Інституту біоорганічної хімії Національної академії наук Білорусі» (м. Мінськ, Білорусь), д.с.-г.н. Н.А. Мулюкіна – заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», науковий співробітник Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення – О.М. Благодарова

В роботі секції прийняли участь понад 40 науковців з трьох країн: Україна, Німеччина, Білорусь, серед яких було багато молодих талановитих вчених. На секції було заслухано та обговорено 10 наукових доповідей, за результатами досліджень виконаних в 13 провідних наукових установах України, Білорусі, Німеччини, Австрії.

 

 


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


CONTENTS

Savitsky O. V. HIGH-PERFORMANCE CALCULATIONS IN BIOLOGICAL RESEARCHES ...................................................................................... 154

Fischer E. P. “MOLECULAR BIOLOGY” - A CREATION OF PHYSICISTS WITH THE HELP OF GEORGE GAMOW .................................................................... 155

Chebotar S. V. APPLICATION OF RESULTS OF SEQUENCING OF THE WHEAT GENOME TO BREEDING PROGRAMS (PERSPECTIVES AND DIFFICULTIES) ............................................................................................................156

Blagodarova E. M. THE STORAGE PROTEINS ALLELES AS MARKERS OF BREADMAKING QUALITY, IT’S POLYMORPHISM AND DIVERSITY ................. 157

Cherkas S. L., Kalashnikov V. L. COSMOLOGICAL SINGULARITY AS AN INFORMATIONAL SEED FOR EVERYTHING ............................................... 158

Ishchenko O. O., Volkov R. А. APPLICATION OF 5S rDNA FOR PHYLOGENY RECONSTRUCTION IN ACER AND DIPTERONIA ......................................... 159

Tynkevich Y. O., Gerasymchuk I. V., Volkov R. А. 5S RIBOSOMAL DNA OF DISTANTLY RELATED QUERCUS SPECIES: MOLECULAR ORGANIZATION AND TAXONOMIC APPLICATION .................................................................... 160

Sirokha D., Gorodna O., Livshits H., Kozyrieva K., Livshits L. NOVEL MUTATIONS IDENTIFIED AFTER WES AND PREDICTED ENCODED PROTEINS ALTERATIONS IN PATIENTS WITH DSD ................................................... 161

Gromozova E. N., Voychuk S. I., Kachur T. L., Gretsky I. A. SENSITIVITY OF MICROORGANISMS TO THE COSMIC WEATHER CHANGE ...................... 163

Kostiuk S. A. THE ROLE OF SURFACTANT PROTEIN IN THE MODELING IN VITRO PATHOGENIC PROPERTIES OF MYCOPLASMA PNEUMONIA ......................... 164

Kostiuk S. A., Poluyan O. S. THE STUDY OF THE DOPAMINE-BETA-HYDROXYLASE DBH3 GENE POLYMORPHISM IN PATIENTS WITH MIGRAINE WITH AURA ......................................................................................... 165

Kostiuk S.A., Poluyan O. S., Simirski M. V. MICROBIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PERIODONTOPATHOGENIC FLORA IN PATIENTS WITH INFLAMMATORY-DESTRUCTIVE DISEASES OF PERIODONTIUM ................... 166

Milkoto N. A., Kostiuk S. A., Rudenkova T. V., Poluyan O. S., Glinkina T. V. THE RELATIONSHIP OF CLINICAL DATA AND SKIN MICROFLORA MOLECULARGENETIC IDENTIFICATION RESULTS IN PATIENTS WITH ATOPIC DERMATITIS AND ECZEMA .................................................................... 167

Navalikhina A., Antonyuk M., Ternovska T. ANALYSIS OF THE SMALL RNA-SEQ DATA OF THE BREAD WHEAT LINES WITH INTROGRESSIONS FROM AMBLYOPYRUM MUTICUM ...................................................................... 168

Poluyan O. S., Kostiuk S. A., Rudenkova T. V., Simirski V. V. GENE EXPRESSION PROFILE EVALUATION IN TRAUMATOLOGY ........................... 170

Rudenkova T. V., Kostiuk S. A., Poluyan O. S. Glinkina T. V., Milkoto N. A. MOLECULAR-GENETIC METHOD FOR DETECTION EXPRESSION LEVELS OF THE XENOBIOTICS BIOTRANSFORMATION GENES IN THE PATIENTS SKIN ......... 171

Shatarnov O. P., Shatarnova T. M., Davydenko O. G. EARLY MATURITY LINES AS THE BASE OF SUNFLOWER (HELIANTHUS ANNUUS L.) HYBRID BREEDING IN BELARUS ........................................................................ 172

BakumaA. O., Bulavka N. V., Chebotar G. O., Chebotar S. V. PHOTOPERIODIC SENSITIVITY AND GENETIC POLYMORPHISM OF Ppd-1 GENES IN UKRAINIAN WHEAT VARIETIES AND LINES ......................................... 173

Popovych Yu. A., Metakovsky E. V., Chebotar G. O., Chebotar S. V. POLYMORPHISM OF ɣ-GLIADIN LOCI Gli-A1, Gli-B1 and Gli-D1 IN BREAD WHEAT VARIETIES THAT HAVE DIFFERENT ELECTROPHORETIC VARIANTS OF GLIADINS .......................................................................................................... 175


Пристатейна бібліографія ГОСТ


ЗМІСТ

Савицький О. В. ВИСОКОПРОДУКТИВНІ ОБЧИСЛЕННЯ В БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ................................................................................. 154

Фішер Е. П. “МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ” – СТВОРЕННЯ ФІЗИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОРГІЯ ГАМОВА ............................................................ 155

Чеботар С. В. ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СЕКВЕНУВАННЯ ГЕНОМУ ПШЕНИЦІ У СЕЛЕКЦІЙНИХ ПРОГРАМАХ (ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТРУДНОЩІ) .......................................................................................................... 156

Благодарова O. М. АЛЕЛІ ЗАПАСНИХ БІЛКІВ ЯК МАРКЕРИ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ЯКОСТІ, ЇХ ПОЛІМОРФІЗМ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ....... 157

Черкас С. Л., Калашников В.Л. КОСМОЛОГІЧНА СІНГУЛЯРНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗЕРНО ДЛЯ ВСЬОГО ..................................................... 158

Іщенко О. О., Волков Р. А. ЗАСТОСУВАННЯ 5S рДНК ДЛЯ ФІЛОГЕНЕТИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ACER ТА DIPTERONIA ................................................... 159

Тинкевич Ю. О., Герасимчук І. В., Волков Р. А. 5S РИБОСОМНА ДНК ВІДДАЛЕНО-СПОРІДНЕНИХ ВИДІВ ДУБУ: МОЛЕКУЛЯРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТАКСОНОМІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ .......................................................... 160

Сіроха Д., Городна О., Лівшиць Х., Козирєва К., Лівшиць Л. НОВІ МУТАЦІЇ, ІДЕНТИФИКОВАНІ ПІСЛЯ ВЕС ТА ПЕРЕДБАЧЕНІ КОДОВАНІ НИМИ БІЛКОВІ ЗМІНИ У ПАЦІЄНТІВ З РСР ...................................................... 161

Громозова О. М., Войчук С. І., Качур Т. Л., Грецький І. А. ЧУТЛИВІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ДО ЗМІНИ КОСМІЧНОЇ ПОГОДИ ............................... 163 

Костюк С. А. РОЛЬ СУФРАКТАНТ ПРОТЕЇНУ В МОДЕЛЮВАННІ IN VITRO ПАТОГЕННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ MYCOPLASMA PNEUMONIA ....................... 164 

Костюк С. А., Полуян О. С. ВИВЧЕННЯ ПОЛФІМОРФІЗМУ ГЕНУ ДОПАМІН-БЕТА-ГІДРОКСИЛАЗИ DBH3 У ПАЦІЄНТІВ З МІГРЕННЮ ........................... 165

Костюк С. А., Полуян О. С., Сімірський М. В. МІКРОБІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРІОДОНТАЛЬНОЇ ПАТОГЕННОЇ МІКРОБІОТИ У ПАЦІЄНТІВ З ІНФЛАМАТОРНО-ДЕСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕРІОДОНТУ ....................................................................................... 166

Мілкото Н. А.,  Костюк С. А.,  Руденкова Т. В.,  Полуян О. С., Глінкіна Т. В. ЗВ’ЗОК КЛІНІЧНИХ ДАНИХ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ГЕНЕТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МІКРОБІОТИ ШКІРИ У ПАЦІЄНТІВ З АТОПІЧНИМ ДЕРМАТИТОМ ТА ЕКЗЕМОЮ .................................................................. 167

Навалихіна А., Антонюк М., Терновська Т. АНАЛІЗ ДАНИХ СЕКВЕНУВАННЯ МАЛИХ РНК У ЛІНІЙ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ З ІНТРОГРЕСІЯМИ З AMBLYOPYRUM MUTICUM ...................................................................... 168

Полуян О. С., Костюк С. А., Руденкова Т. В., Симірський В. В. АНАЛІЗ ПРОФІЛЮ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ В ТРАВМАТОЛОГІЇ ...................................... 170

Руденкова Т. В., Костюк С. А., Полуян О. С. Глінкіна Т. В.,        Мількото Н.А. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД ДЕТЕКЦІЇ РІВНІВ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ БІОТРАСФОРМАЦІЇ КСЕНОБІОТИКІВ У ШКІРІ ПАЦІЄНТІВ .......................................................................................................... 171

Шатарнов О. П., Шатарнова Т. М., Давиденко О. Г. РАННЬОСТИГЛІ ЛІНІЇ ЯК ОСНОВА ДЛЯ ГІБРИДНОЇ СЕЛЕКЦІЇ СОНЯШНИКА (HELIANTHUS ANNUUS L.) В БІЛОРУСІ .................................................................................... 172

Бакума А. О., Булавка Н. В., Чеботар Г. О., Чеботар С. В. ФОТОПЕРІОДИЧНА ЧУТЛИВІСТЬ І ГЕНЕТИЧНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ Ppd-1 В УКРАЇНСЬКИХ СОРТАХ И ЛІНІЯХ ПШЕНИЦІ ............................................ 173

Попович Ю. А., Метаковський Е. В., Чеботар Г. О., Чеботар С. В. ПОЛІМОРФІЗ ЛОКУСІВ Ɣ-ГЛІАДІНУ Gli-A1, Gli-B1 ТА Gli-D1 У СОРТІВ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ, ЩО МАЮТЬ РІЗНІ ЕЛЕКРОФОРЕТИЧНІ ВАРІАНТИ ГЛІАДІНІВ .... 175





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.