“The Importance of G. Gamow's Ideas for Biology of thе 21st Century”

Анотація

Кафедрою генетики і молекулярної біології біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова у цьому році  вперше організовано біологічну секцію у 6-ій Гамовській міжнародній конференції “New Trends in Astrophysics, Cosmology and Radioastronomy after Gamow”, яка проходила спільно з 19-ою Гамовською літньою школою «Astronomy and beyond: Astrophysics, Cosmology, Gravitation, Cosmomicrophysics, Radioastronomy and Astrobiology» 11-18 серпня в Одесі. Астрофізичні конференції щорічно проводяться астрофізиками  ОНУ. Біологічна секція  під назвою “The Importance of G. Gamow's Ideas for Biology of thе 21^st Century” мала засідання 12.08.2019 та була присвячена 115-річному ювілею Г.А. Гамова.

Георгій Антонович Гамов відомий фізик-теоретик та астрофізик, який народився в Одесі 4 березня 1904 року та навчався у Новоросійському університеті в 1921 році на математичному відділенні фізико-математичного факультету. Він зробив значний вклад в становлення молекулярної біології, вперше поставив проблему генетичного коду. Після відкриття та опублікування моделі дволанцюгової спіралі ДНК Дж. Уотсоном і Ф. Криком. Г.А. Гамов зрозумів, що структура білків в клітини, які складаються із 20 основних амінокислот, повинна бути зашифрована в послідовності з чотирьох нуклеотидів, що входять до складу молекули ДНК. За допомогою арифметичних розрахунків, Г.А. Гамов показав, що при поєднанні 4 нуклеотидів трійками складаються 64 різні комбінації, чого цілком достатньо для «запису спадкової інформації».

Серед доповідачів пленарної частини біологічної секції були професор Е. П. Фішер (Гейдельбергський університет, Німеччина) – вчений, що займається історією науки та написав більше 60 книг, серед яких біографія Нобелівського лауреата Макса Дельбрюка. Г.А. Гамов був наставником Макса Дельбрюка в 1931-1932 роках в Копенгагені, де вчені не тільки дискутували, а й здійснювали розрахунки задля вирішення питань з теоретичної фізики – з’ясування структури атомного ядра, визначення енергії нейтронів і електронів, α-розпаду та γ-радіації. На секції виступили з пленарними доповідями старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН, лауреат стипендії Президента для молодих науковців, к.б.н. О.В.  Савицький (м. Київ, Україна), член-кореспондент НААН, д.б.н. С.В. Чеботар – завідувач кафедри генетики та молекулярної біології ОНУ імені Мечникова, провідний науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН, д.б.н. О.М.  Громозова (м. Київ, Україна). Активну участь в обговоренні доповідей брали к.х.н. В.В. Сімірський керівник УП «Госпрозрахзункового дослідного виробництва Інституту біоорганічної хімії Національної академії наук Білорусі» (м. Мінськ, Білорусь), д.с.-г.н. Н.А. Мулюкіна – заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», науковий співробітник Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення – О.М. Благодарова

В роботі секції прийняли участь понад 40 науковців з трьох країн: Україна, Німеччина, Білорусь, серед яких було багато молодих талановитих вчених. На секції було заслухано та обговорено 10 наукових доповідей, за результатами досліджень виконаних в 13 провідних наукових установах України, Білорусі, Німеччини, Австрії.