СОЗОФІТИ У ПОСТМАЙНІНГОВИХ ЛАНДШАФТАХ КРИВБАСУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205802Анотація
Проблема. Традиційно землі, трансформовані видобувними роботами, вважаються дестабілізованими, екологічно небезпечними. Проте, дослідження свідчать, що з часом постмайнінгові території (такі, що виникли після завершення видобування і збагачення корисних копалин) стають ареною формування вторинних екосистем, розвиток яких підпорядковується загальним природним закономірностям. У складі рослинних угруповань тут формуються популяції рідкісних рослин, які включені до «охоронних списків» різних рангів.
Мета. Визначити созофітну фракцію фітобіоти постмайнінгових територій Кривбасу та провести її еколого-ценотичний аналіз.
Методи. Список созофітів складено на основі багаторазового обстеження кар’єрно-відвальних комплексів Криворіжжя. При його формуванні проаналізовані матеріали Червоної книги Дніпропетровської області, Червоної книги України, останніх видань Світового та Європейського «червоних списків». Аналіз еко- та ценоморфічної структури складу созофітів здійснено з використанням монографічної праці В.В. Тарасова, а також характеристик видів з Червоної книги Дніпропетровської області. Визначення життєвих стратегій видів проводилося згідно з концепцією Л.Г. Раменського – Дж. Грайма.
Основні результати. Виявлено, що 27 видів-представників флори техногенних екотопів, які включені до Світового та Європейського червоних списків, широко поширені в регіоні. Існуванню таких видів на сьогодні нічого не загрожує, і включати їх до охоронних списків немає сенсу. Натомість до списку созофітів увійшло 40 видів з «червоних книг» нижчих рангів: один належить до відділу Ascomycota, один – до відділу Marchantiophyta, 4 – до відділу Polypodiophyta та 34 – до відділу Magnoliophyta (19 родин, 27 родів). У складі созофітної фракції фітобіоти відпрацьованих техногенних об’єктів переважають патієнти (S-стратеги), степанти та петрофіти, ксерофіти, геліофіти, мезотрофи.
Висновки. Постмайнінгові території зазнають значно меншого антропогенного втручання, аніж залишки природних екосистем Криворіжжя, тому виступають рефугіумами раритетного фіторізноманіття в техногенно трансформованому регіоні. Із созофітної фракції 32 види оселилися тут спонтанно, 4 – натуралізувалися після привнесення під час рекультиваційних експериментів, ще 4 – розселилися обома шляхами.
Ключові слова: созофіти; фітобіота; постмайнінгові ландшафти; еколого-ценотичний аналіз; рефугіуми; Кривбас.
Посилання
- References 1. Babets Ie. K., Antonik V. I., Shtanko L. O. (2019) Impact of the activities of mining ventures on state of lands and landscape of Kryvyi Rih Area and general demands for their reclaiming [Naslidky diyalnosti hirnychodobuvnykh pidpryemstv dlia stanu zemel i landshaftu Kryvorizhzhia ta zahalni vymohy do yikh vidnovlennia]. Suchasni tekhnologii rozrobky rudnykh rodovyshch. Ekoloho-ekonomichni naslidky diyalnosti pidpryemstv HMK. Proceedings of IV Sci. Tech. Conf. Kryvyi Rih: Publisher Roman Kozlov. P. 15–20. 2. Glukhov A. Z., Kharkhota A. I., Prokhorova S. I., Agurova I. V. (2011) «Strategies of plant populations in technogenic ecosystems» [«Strategii populyatsiy rasteniy v tekhnogennykh ekosistemakh»]. Promyshlennaya botanika. Issue 11, p. 3–13. 3. Glukhov A. Z., Kharkhota A. I., Prokhorova S. I., Agurova I. V., Zhukov S. P. (2011) «Ecomorphological analysis for early-flowering plant species in technogenic ecotopes of south-east of Ukraine» [«Ekomorfologicheskiy analiz rannetsvetushchikh vidov rasteniy v tekhnogennykh ekotopakh yugo-vostoka Ukrainy»]. Ecology & Noospherology. Vol. 22, Issue 3–4, p. 48–57. 4. Holovenko Ie. O., Korshykov I. I. (2018) «Species diversity and distribution of lichens in Kryvyi Rih quarry dump complexes» [«Vydove riznomanittia ta osoblyvosti poshyrennia lyshaynykiv u karyerno-vidvalnykh kompleksakh Kryvorizhzhia»]. Ukr. Bot. J., Vol. 75, No 1, p. 50–58. doi: 10.15407/ukrbotj75.01.050 5. Denysyk H. I., Zadorozhnia H. M. (2013) Derived processes and phenomena in landscapes of technogenesis zones [Pokhidni protsesy ta iavyshcha u landshaftakh zon tekhnogenezu]. Vinnytsia: Edelveys i K. 220 p. 6. Didukh Ia. P., Sheliah-Sosonko Iu. R. (2003) «Geobotanical zoning of Ukraine and adjacent territories» [«Heobotanichne rayonuvannia Ukrainy ta sumizhnykh terytoriy»]. Ukr. Bot. J., Vol. 60, No 1. P. 6–17. 7. Dobrovolskiy I.A. (1979) Ecological and biocoenological principles for optimization of technogenic landscapes of steppe zone of Ukraine by greening and forestation (on example of Krivoy Rog Iron Ore basin): abstract of thesis for degree of Doctor in Biological Sciences [Ekologo-biotsenologicheskie osnovy optimizatsiyi tekhnogennykh landshaftov stepnoy zony Ukrainy putem ozeleneniya i obleseniya (na primere Krivorozhskogo zhelezorudnogo basseyna)]. Dnepropetrovsk. 63 p. 8. Yeremenko N. S. (2016) Rare species of ruderal communities of the city of Kryvyi Rih: contemporary state and problems of conservation [Rarytetni vydy ruderalnykh uhrupovan m. Kryvoho Rohu: suchasnyi stan i problemy okhorony]. Ridkisni roslyny i hryby Ukrayiny ta prylehlykh terytoriy: realizatsiya pryrodookhoronnykh stratehiy. Proceedings of IV Int. Conf. Kyiv: PALYVODA A. V. P. 80–83. 9. Kazakov V. L. (2010) Criteria for temporal identifying the objects of industrial heritage [Kryteriyi chasovoyi identyfikatsiyi obyektiv industrialnoi spadshchyny]. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after M. Kotsiubynskyi. Ser. Geography. Issue 21. Vinnytsia. P. 98–105. 10. Kazmina S.S. (2017) Peculiarities of spontaneous revegetation of dumps in mountain-taiga zone of south of Siberia [Osobennosti estestvennogo samozarastaniya otvalov v gorno-taezhnoy zone yuga Sibiri]. Problemy botaniki Yuzhnoy Sibiri i Mongolii. Collection of scientific articles after proceedings of XVI Int. Sci.-Pract. Conf. (Barnaul, 2017, June 5–8). Barnaul: Kontsept. P. 31–34. 11. Krasova O.O., Shol H.N., Pavlenko A.O. (2019) Anisantha sterilis (L.) Nevski and Pterotheca sancta (L.) K. Koch in synanthropic flora of Kryvyi Rih Basin [Anisantha sterilis (L.) Nevski ta Pterotheca sancta (L.) K. Koch u synantropniy flori Kryvbasu]. Synantropizatsiya roslynnoho pokryvu Ukrayiny. Proceedings of III All-Ukrainian Sci. Conf. Kyiv. P. 90–93. 12. Mysnik K.O., Malenko Ia.V. (2019) «Organization and development of vegetation of dump “Livoberzhnyi”» [«Orhanizovanist i rozvytok roslynnosti vidvalu “Livoberezhnyi”»]. Ecological Bulletin of Kryvyi Rih Area. Issue 4, pp. 114–121. doi: 10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2570 13. Pavlenko A.O. (2017) “Quasi-steppe” communities in technogenic landscapes of Kryvyi Rih Basin [Kvazistepovi uhrupovannia u tekhnogennykh landshaftakh Kryvbasu]. Proceedings of XIV Congress of Ukrainian Botanical Society. Kyiv. P. 67. 14. Ragulina M. E. (2015) Participation of the Bryophytes in the process of self-regeneration of technogenic-disturbed ecosystems of Volyno-Podillia and Precarpathians [Uchast mokhopodibnykh u protsesakh samovidnovlennia tekhnogenno porushenykh ecosystem Volyno-Podillia ta Peredkarpattia]: abstract of thesis for degree of Candidate in Biological Sciences (speciality 03.00.16). Lviv. 20 p. 15. Ramenskiy L. G. (1971) Problems and methods of studying the vegetation cover. Selected works [Problemy i metody izucheniya rastitelnogo pokrova. Izbrannye raboty]. Leningrad: Nauka. 334 p. 16. Savosko V. N. (2010) «Genesis and morphology of primitive soils of technogenic landscapes of Kryvyi Rih basin» [«Genezis i morfologiya primitivnykh pochv tekhnogennykh landshaftov Krivbassa»]. Questions of Bioindication and Ecology. Issue 15, No. 2. P. 152–162. 17. Slobodian L. (2012) Rare flora of technogenic ecotopes of Drohobych-Boryslav urboindustrial complexes [Ridkisna flora tekhnogennykh ekotopiv Drohobytsko-Boryslavskoho urboindustrialnoho kompleksu]. Collection of scientific works of young scientists of Drohobych State Pedagogical University named after I. Franko. P. 482–488. 18. Smetana O. M., Mazur A. Iu. (2008) On theory of phytooptimization for lands disturbed due to mining works [Do teorii fitooptymizatsii porushenykh hirnychymy robotamy zemel]. Problemy zberezhennia bioriznomanittia v pryrodnykh ta tekhnohenno porushenykh ekosystemakh. Proceedings of IV Sci. Conf. for Young Scientists. Kryvyi Rih. P. 8–14. 19. Tarasov V. V. (2012) Flora of the Dnepropetrovsk and Zaporozhye regions. Vascular plants with their biology-ecological characteristic. [Flora Dnipropetrovskoi ta Zaporizkoi oblastey]. Dnepropetrovsk: Lira. 296 р. 20. Trotner (Pryimachuk) V. V. (2016) Finds of rare plants in Kryvyi Rih Area [Znakhidky ridkisnykh vydiv roslyn na Kryvorizhzhi]. Pytannia stepovoho lisoznavstva ta lisovoyi rekultyvatsiyi zemel. Collection of scientific works. Issue 45. Dnipro: Lira. P. 60–67. 21. Trotner V. V., Meshchanin I. I. (2018) Finds of rare fern species in mining landscapes of Kryvyi Rih Area [Znakhidky ridkisnykh vydiv paporotey v hirnychopromyslovykh landshaftakh Kryvorizhzhia]. Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrayiny: vprovadzhennia Hlobalnoyi stratehiyi zberezhennia Roslyn. Proceedings of V Int. Conf. Kherson. P. 85–89. 22. Filimonova E. I., Lukina N. V., Glazyrina M. A. «Orchids in technogenic ecosystems of Ural» [«Orkhidnye v tekhnogennykh ekosistemakh Urala»]. Ekosistemy, ikh optimizatsiya i okhrana. Issue 11. P. 68–75. 23. Shol H. N., Kucherevskyi V. V. (2014) Self-renewing feather-grass communities on a dump of former mine “Kochubeyivskyi” [Samovidnovlennia kovylovykh uhrupovan na vidvali kolyshnioho Kochubeyivskoho rudnyka]. Vidnovlennia porushenykh pryrodnykh ekosystem. Proceedings of V Int. Sci. Conf. (Donetsk, 2014, May 12–15). Donetsk: B. v. P. 358–359. 24. Shol H.N. (2017) «Rare component of urbanoflora of Kryvyi Rih and ways to its conservation» [«Rarytetna skladova urbanoflory Kryvoho Rohu ta shliakhy yiyi zberezhennia»]. Chornomor. Bot. J., Vol. 13, No. 1. P. 108–118. doi: 10.14255/2308-9628/17.131/9. 25. Red Book of Dnipropetrovsk Region (Kingdom of Plants). (2010) [Chervona knyha Dnipropetrovskoyi oblasti (roslynnyi svit)]. Ed. A. P. Travleev. Dnipropetrovsk: VVK Balans-Klub. 500 p. 26. Red Data Book of Ukraine. Kingdom of Plants (2009) [Chervona knyha Ukrayiny. Roslynnyi svit]. Ed. Ia. P. Didukh. – Kyiv: Hlobalkonsaltynh. 912 p. 27. Iakubenko B. Ie., Popovych S. Iu., Ustymenko P. M., Dubyna D. V., Churilov A. M. (2018) Geobotany: methodical aspects of researches [Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen]. Textbook. Kyiv: Lira K. 316 p. 28. Bilz M., Kell S. P., Maxted N., Lansdown R. V. (2011) European Red List of Vascular Plants. – Luxembourg: Publications Office of the European Union. 132 p. 29. Christian C. L., Oswald B. P., Williams H. M., Farrish K. W. (2016) Vegetative community development over 30 years within mixed pine-hardwood mine reclamation sites in East Texas. Journal American Society of Mining and Reclamation. Vol. 5, No. 2. P. 19–57. 30. Frouz, J., Franklin J.A. (2014) Vegetation and soil development in planted pine and naturally regenerated hardwood stand 48 years after mining. Journal of American Society of Mining and Reclamation. Vol. 3, No. 2. P. 21–40. 31. Grime J.P. (1978) Interpretation of small-scale patterns in the distribution of plant species in space and time. Verh. Kon. ned. akad. wetensk. Afd. natuurk. R. 2. № 70. P. 101–124. 32. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2020-1 [Electronic resource]. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources – Mode of access: WWW.URL: http://www.iucnredlist.org/#. Accessed by 6 April 2020. 33. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. (1999) Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev. 346 p. 34. Pitz C., Piqueray J., Monty A., Mahy G. (2018) «Naturally recruited herbaceous vegetation in abandoned Belgian limestone quarries: towards habitats of conservation interest analogues?» Folia Geobotanica. Vol. 53, No. 2. P. 147–158. 35. Turisová I., Štrba T., Andráš P., Aschenbrenner Š. (2014) «Floristic composition on the abandoned copper heaps in Central Slovakia». Romanian Journal of Mineral Deposits. Vol. 87. P. 61–64. 36. Vacek Z., J. Cukor, V. Podrazsky, R. Linda, J. Kovarik (2018) «Forest biodiversity and production potential of post-mining landscape: opting for afforestation or leaving it to spontaneous development?» Central European Forestry Journal. Vol. 64. P. 116–126. 37. Woch M. W., Radwacka M., Stefanowicz A.M. (2013) «Flora of spoil heaps after hard coal mining in Trzebinia (southern Poland): effect of substratum properties». Acta Bot. Croat. Vol. 72, No. 2. Р. 237–256.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-06-18
Як цитувати
Павленко, А. О., Красова, О. О., Коршиков, І. І., & Баранець, М. О. (2020). СОЗОФІТИ У ПОСТМАЙНІНГОВИХ ЛАНДШАФТАХ КРИВБАСУ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 25(1(46), 23–41. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205802
Номер
Розділ
БОТАНІКА ТА ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Вісник Одеського національного університету. Біологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
