DOI: https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205814

ВПЛИВ ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ НА УГРУПОВАННЯ МУРАХ (HYMENOPTERA, FORMICIDAE)

Т. В. Микитин, В. П. Стефурак

Анотація


Проблема. Промислові викиди впливають на збіднення фауни комах не тільки за рахунок зменшення їх видового складу, але й за рахунок зменшення чисельності домінантних видів.

Тому метою нашого дослідження є дослідити вплив цементного пилу на видове різноманіття мірмекофауни, щільність та типи гнізд мурах.

Методика. Дослідження впливу цементного пилу на мірмекокомплекси проводили на території с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області і його околиць, поблизу цементного заводу ПрАТ «Івано-Франківськцемент». Вивчено луки і широколистяні ліси в межах села Ямниця, які розташовані на різній відстані від джерела цементного пилу (0; 0,5 км; 1 км; 5,5 км) і в 30 км від межі села (контроль). Для кількісного підрахунку видового складу мурашок роду Formica використовували методики К. В. Арнольді. Підрахунок гнізд і взяття проб мурашок проводили за методикою Г. М. Длуського. Мурашники описувалися за стандартною методикою, облік будівельного матеріалу гнізд проводили візуально, матеріал не відбирався.

Основні результати. Проведений аналіз розподілу родів та видів мурах на дослідних луках показав пряму кореляційну залежність між числом видів мурашок і відстанню від джерела цементного пилу (r=0,87 при р<0,05). В зоні впливу спостерігається найбільша кількість видів мурах роду Lasius. Гнізда мурашок роду Myrmica трапляються не ближче 1 км від цементного заводу, гнізда мурах роду Formica – тільки в контролі. Зі зменшенням ступеня забруднення частка підземних гнізд збільшується (r=0,90 при р<0,05), частка купольних гнізд зменшується (r=-0,94 при р<0,05). При цьому розміри купола в середньому зменшуються при віддаленні від джерела забруднення. Всі гнізда, зареєстровані в найбільш забрудненій зоні, складаються з суміші цементного пилу і землі висотою до 45 см. 75 % всіх знайдених гнізд були сильно зарослими. Адаптація мурах до викидів цементного заводу виражається в тому, що на техногенних територіях гнізда мають частіше куполоподібну форму, менший діаметр і значно вищі, ніж ті, які розташовані у контрольній зоні. Це пояснюється тим, що ґрунт поблизу цементного заводу покритий шаром вапняного пилу, що сягає 5 см.  Lasius niger є стійким до впливу цементного пилу, що можна пояснити особливостями форми мурашиного гнізда цього виду.

Висновки. Під дією викидів від ПрАТ «Івано-Франківськцемент» щільність гнізд мурашок роду Formica сильно зменшується і переважають мурахи родів Lasius і Myrmica. Висота земляного горбика L. niger обернено пропорційна відстані до джерела промислових викидів, а частота трапляння підземних гнізд мурашок більшості видів прямо пропорційна ступеню антропогенного впливу.

 Ключові слова: мурахи; антропогенний вплив; цементний пил; Lasius; Myrmica.


Повний текст:

PDF

Посилання


Arnoldi K. V. (1979) Studying the ecology of ants [Izuchenie ecologii murav'ev]. Murav'i I zashchita lesa. – Tartu, pp 156–171.

Bugrova N. M. (1990) Assessment of resistance to the recreational effects of various species of ants [Ocenka ustojchivosti k rekreacionnomu vozdejstviju razlichnyh vidov murav'ev]. Problemy ustojchivosti biologicheskih sistem. Har'kov, pp 275–276. (In Russian).

Dlusskij G. M. (1965) Methods for the quantification of soil ants [Metody kolichestvennogo ucheta pochvoobitajushhih murav'ev]. Zool. zhurn., №44, 5, pp 716–727. (In Russian).

Mykytyn T. V. (2014) Antropogenic influence on myrmecofauna on the technological transformed environs OJSC «Naftokhimik Carpathians» [Antropogennyj vplyv na mirmekofaunu tehnogenno-transformovanyh okolyc' VAT «Naftohimik Prykarpattja»]. Visnyk Cherkas'kogo universytetu. Serija «Biologichni nauky», №36, pp 67–74. (In Ukrainian) http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2014_36_12

Permitin D. V. Il'jashenko V. B. (1996) Mathematical methods for processing zoological data [Matematicheskie metody obrabotki zoologicheskih dannyh]. Kuzbassvuzizdat: Kemerovo, 41 p. (In Russian).

Pisarski B. (1993) Invertebrate fauna of the Warsaw Urban Areas [Fauna bespozvonochnyh urbanizirovannyh rajonov Varshavy]. Bioindikacija v gorodah i prigorodnyh zonah. M., pp 43–48. (In Russian).

Selykhovkyn A.V. (2013) Dendrophage insect responses to industrial air pollution [Otvetnыe reaktsyy nasekomыkh-dendrofahov na promыshlennoe zahriaznenye vozdukha]. Mezhdystsyplynarnыi nauchnыi y prykladnoi zhurnal «Byosfera», 2013. – T. 5, № 1. – pp. 47–70. (In Russian).

Uspenskij K. V. (1999) The system of the oak forest pathological monitoring of Voronezh green zone [Sistema lesopatologicheskogo monitoringa dubrav zelenoj zony Voronezha]: avtoref. diss. kand. biol. nauk. M., 24 p. (In Russian).

Fedorova V. G. (1998) The impact of industrial emissions of the Novgorod Chemical Plant (JSC Akront) on the fauna and number of insects [Vlijanie promyshlennyh vybrosov Novgorodskogo himkombinata (AO «Akront») na faunu i chislennost' nasekomyh]. Sbornik nauchnyh trudov 9 s#ezda RJeO «Problemy jentomologii v Rossii». Zool. intRAN: Sankt-Peterburg; pp 182–183. (In Russian).

Tsaryk І. Ji. (2012) Formicidae as an indicator of changes in biotic and abiotic components of ecosystems [Formicidae iak indykator zmin biotychnykh і abiotychnykh komponentiv ekosystem]. Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Seriia biologichna.– 2012. – 59. – pp. 3–11. (In Ukrainian).

Blüthgen N. (2009) Food and Shelter: How Resources Influence Ant Ecology. ANT ECOLOGY, 2009. рр. 116–136. (In English).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Арнольди К. В. Изучение экологии муравьев / К. В. Арнольди, В. И. Гримальский, A. B. Демченко, В. К. Дмитриенко, A. A. Захаров, и др. // Муравьи и защита леса. – Тарту, 1979. – С. 156–171.

2. Бугрова Н. М. Оценка устойчивости к рекреационному воздействию различных видов муравьев / Н. М. Бугрова // Проблемы устойчивости биологических систем. – Харьков, 1990. – С. 275–276.

3. Длусский Г. М. Методы количественного учета почвообитающих муравьев / Г. М. Длусский // Зоол. журн, 1965. – Т. 44, №5. – С. 716–727.

4. Микитин Т. В. Антропогенний вплив на мірмекофауну техногенно-трансформованих околиць  ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» / Т. В. Микитин // Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки». – 2014. – Вип. 36. – с 67–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2014_36_12

5. Пермитин Д. В. Математические методы обработки зоологических данных / Д. В. Пермитин, В. Б. Ильяшенко. – Кузбассвузиздат: Кемерово, 1996. – 41 с.

6. Писарски Б. Фауна беспозвоночных урбанизированных районов Варшавы / Б. Писарски // Биоиндикация в городах и пригородных зонах. – М., 1993. – С. 43–48.

7. Селиховкин А. В. Ответные реакции насекомых-дендрофагов на промышленное загрязнение воздуха / А. В. Селиховкин. – Междисциплинарный научный и прикладной журнал «Биосфера», 2013. – Т. 5, № 1. – С. 47–70.

8. Успенский К. В. Система лесопатологического мониторинга дубрав зеленой зоны Воронежа / К. В. Успенский // автореф. дисс. канд. биол. наук. – М., 1999. – 24 с.

9. Федорова В. Г. Влияние промышленных выбросов Новгородского химкомбината (АО «Акронт») на фауну и численность насекомых / В. Г. Федорова // Сборник научных трудов 9 съезда РЭО «Проблемы энтомологии в России». Зоол. интРАН. – Санкт-Петербург, 1998. – С. 182–183.

10. Царик І. Й. Formicidae як індикатор змін біотичних і абіотичних компонентів екосистем / І. Й. Царик // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2012. – Вип. 59. – С. 3–11.

11. Blüthgen N. Food and Shelter: How Resources Influence Ant Ecology / N. Blüthgen, H. Feldhaar // ANT ECOLOGY, 2009. – рр. 116–136.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.