ВПЛИВ ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ НА УГРУПОВАННЯ МУРАХ (HYMENOPTERA, FORMICIDAE)

Автор(и)

  • Т. В. Микитин ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Факультет природничих наук, кафедра біології та екології, Ukraine
  • В. П. Стефурак 2Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра медичної біології та медичної генетики, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205814

Анотація

Проблема. Промислові викиди впливають на збіднення фауни комах не тільки за рахунок зменшення їх видового складу, але й за рахунок зменшення чисельності домінантних видів.

Тому метою нашого дослідження є дослідити вплив цементного пилу на видове різноманіття мірмекофауни, щільність та типи гнізд мурах.

Методика. Дослідження впливу цементного пилу на мірмекокомплекси проводили на території с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області і його околиць, поблизу цементного заводу ПрАТ «Івано-Франківськцемент». Вивчено луки і широколистяні ліси в межах села Ямниця, які розташовані на різній відстані від джерела цементного пилу (0; 0,5 км; 1 км; 5,5 км) і в 30 км від межі села (контроль). Для кількісного підрахунку видового складу мурашок роду Formica використовували методики К. В. Арнольді. Підрахунок гнізд і взяття проб мурашок проводили за методикою Г. М. Длуського. Мурашники описувалися за стандартною методикою, облік будівельного матеріалу гнізд проводили візуально, матеріал не відбирався.

Основні результати. Проведений аналіз розподілу родів та видів мурах на дослідних луках показав пряму кореляційну залежність між числом видів мурашок і відстанню від джерела цементного пилу (r=0,87 при р<0,05). В зоні впливу спостерігається найбільша кількість видів мурах роду Lasius. Гнізда мурашок роду Myrmica трапляються не ближче 1 км від цементного заводу, гнізда мурах роду Formica – тільки в контролі. Зі зменшенням ступеня забруднення частка підземних гнізд збільшується (r=0,90 при р<0,05), частка купольних гнізд зменшується (r=-0,94 при р<0,05). При цьому розміри купола в середньому зменшуються при віддаленні від джерела забруднення. Всі гнізда, зареєстровані в найбільш забрудненій зоні, складаються з суміші цементного пилу і землі висотою до 45 см. 75 % всіх знайдених гнізд були сильно зарослими. Адаптація мурах до викидів цементного заводу виражається в тому, що на техногенних територіях гнізда мають частіше куполоподібну форму, менший діаметр і значно вищі, ніж ті, які розташовані у контрольній зоні. Це пояснюється тим, що ґрунт поблизу цементного заводу покритий шаром вапняного пилу, що сягає 5 см.  Lasius niger є стійким до впливу цементного пилу, що можна пояснити особливостями форми мурашиного гнізда цього виду.

Висновки. Під дією викидів від ПрАТ «Івано-Франківськцемент» щільність гнізд мурашок роду Formica сильно зменшується і переважають мурахи родів Lasius і Myrmica. Висота земляного горбика L. niger обернено пропорційна відстані до джерела промислових викидів, а частота трапляння підземних гнізд мурашок більшості видів прямо пропорційна ступеню антропогенного впливу.

 Ключові слова: мурахи; антропогенний вплив; цементний пил; Lasius; Myrmica.

Посилання

  1. Arnoldi K. V. (1979) Studying the ecology of ants [Izuchenie ecologii murav'ev]. Murav'i I zashchita lesa. – Tartu, pp 156–171.
  2. Bugrova N. M. (1990) Assessment of resistance to the recreational effects of various species of ants [Ocenka ustojchivosti k rekreacionnomu vozdejstviju razlichnyh vidov murav'ev]. Problemy ustojchivosti biologicheskih sistem. Har'kov, pp 275–276. (In Russian).
  3. Dlusskij G. M. (1965) Methods for the quantification of soil ants [Metody kolichestvennogo ucheta pochvoobitajushhih murav'ev]. Zool. zhurn., №44, 5, pp 716–727. (In Russian).
  4. Mykytyn T. V. (2014) Antropogenic influence on myrmecofauna on the technological transformed environs OJSC «Naftokhimik Carpathians» [Antropogennyj vplyv na mirmekofaunu tehnogenno-transformovanyh okolyc' VAT «Naftohimik Prykarpattja»]. Visnyk Cherkas'kogo universytetu. Serija «Biologichni nauky», №36, pp 67–74. (In Ukrainian) http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2014_36_12
  5. Permitin D. V. Il'jashenko V. B. (1996) Mathematical methods for processing zoological data [Matematicheskie metody obrabotki zoologicheskih dannyh]. Kuzbassvuzizdat: Kemerovo, 41 p. (In Russian).
  6. Pisarski B. (1993) Invertebrate fauna of the Warsaw Urban Areas [Fauna bespozvonochnyh urbanizirovannyh rajonov Varshavy]. Bioindikacija v gorodah i prigorodnyh zonah. M., pp 43–48. (In Russian).
  7. Selykhovkyn A.V. (2013) Dendrophage insect responses to industrial air pollution [Otvetnыe reaktsyy nasekomыkh-dendrofahov na promыshlennoe zahriaznenye vozdukha]. Mezhdystsyplynarnыi nauchnыi y prykladnoi zhurnal «Byosfera», 2013. – T. 5, № 1. – pp. 47–70. (In Russian).
  8. Uspenskij K. V. (1999) The system of the oak forest pathological monitoring of Voronezh green zone [Sistema lesopatologicheskogo monitoringa dubrav zelenoj zony Voronezha]: avtoref. diss. kand. biol. nauk. M., 24 p. (In Russian).
  9. Fedorova V. G. (1998) The impact of industrial emissions of the Novgorod Chemical Plant (JSC Akront) on the fauna and number of insects [Vlijanie promyshlennyh vybrosov Novgorodskogo himkombinata (AO «Akront») na faunu i chislennost' nasekomyh]. Sbornik nauchnyh trudov 9 s#ezda RJeO «Problemy jentomologii v Rossii». Zool. intRAN: Sankt-Peterburg; pp 182–183. (In Russian).
  10. Tsaryk І. Ji. (2012) Formicidae as an indicator of changes in biotic and abiotic components of ecosystems [Formicidae iak indykator zmin biotychnykh і abiotychnykh komponentiv ekosystem]. Visnyk L'vivs'kogo universytetu. Seriia biologichna.– 2012. – 59. – pp. 3–11. (In Ukrainian).
  11. Blüthgen N. (2009) Food and Shelter: How Resources Influence Ant Ecology. ANT ECOLOGY, 2009. рр. 116–136. (In English).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-18

Як цитувати

Микитин, Т. В., & Стефурак, В. П. (2020). ВПЛИВ ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ НА УГРУПОВАННЯ МУРАХ (HYMENOPTERA, FORMICIDAE). Вісник Одеського національного університету. Біологія, 25(1(46), 99–108. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205814

Номер

Том 25 № 1(46) (2020)

Розділ

ЗООЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Вісник Одеського національного університету. Біологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.