ОБМІН РІЗНИХ ФОРМ КАЛЬЦІЮ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ З ПРЕДНІЗОЛОНОВИМ ОСТЕОПОРОЗОМ

Автор(и)

  • О. А. Макаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології людини і тварин, Ukraine
  • Г. В. Майкова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології людини і тварин, Ukraine
  • Н. А. Кириленко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології людини і тварин, Ukraine
  • Л. В. Еберле Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра фізіології людини і тварин, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205837

Анотація

Актуальність. Для зниження остеопенічного стану, а також для зменшення ризиків остеопоротичних переломів у пацієнтів, що знаходяться на тривалій глюкортикоїдній терапії, необхідний додатковий прийом кальційвміщуючих препаратів. Застосування засобів природного походження для профілактики остеопорозу і підвищення ефективності лікування є актуальним, а перспективною сировиною для вироблення кальційвмішуючих препаратів можна вважати раковини молюсків.
Метою роботи було порівняльне дослідження ефективності засвоєння у організмі щурів кальцію з раковин рапани (карбонату) або раковин, оброблених лимонною кислотою (цитрату) на тлі тривалого прийому преднізолону.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на білих щурах стадного розведення, яким моделювали впродовж двох місяців преднізолоновий (5 мг/кг) остеопороз та для профілактики додавали до раціону необроблені (карбонат кальцію) та оброблені лимонною кислотою (цитрат кальцію) подрібнені раковини рапани. У раковинах рапани проводили визначення вмісту цинку, свинцю і кадмію методом неполум’яної атомної абсорбційної фотометрії, кальцію – методом титрування з мурексидом, фосфору – спектрофотометрично. В дослідженні також визначали добову кількість кальцію, що надходила до організму щурів та виводилась з сечою та калом. У стегновій кістці щурів визначали кісткову мінеральну щільність, вміст кальцію та активність фосфатаз.
Результати та висновки. Порівняльне дослідження профілактичного введення карбонату та цитрату кальцію з раковин рапан, виявило певні переваги впливу цитрату кальцію на організм щурів. Так, незважаючи на те, що при вживанні цитрату щури отримували у 3,5 рази кальцію менш, ніж з карбонатом, за допомогою першого було досягнуто більш ефективне зниження екскреції кальцію з сечею та інгібування активності кісткової КФ на тлі значної активації остеогенезу та включення кальцію в склад гідроксиапатиту кісткової тканини, а також більш виражене підвищення мінеральної щільності стегнової кістки щурів, якім тривало вводили преднізолон.
За профілактичного вживання цитрату кальцію щурами кількість кальцію в їх організмі була менше в 2,9 рази, ніж за вживання карбонату, але цей кальцій мав більш позитивний вплив на стан кісткової системи щурів з остеопрозом, що, можливо, обумовлено більш високою біодоступностю цієї форми кальцію, а також – вираженої здатності цитрату регулювати метаболізм, а саме гальмувати деструктивні процеси в кістковій тканині, які індуковані преднізолоном. Крім того, при однаковій дозі введення обох форм кальцію (300 мг / кг) у щурів, які отримували карбонат, зберігався підвищений рівень кальцію, що може мати негативні наслідки для функціонування нирок, печінки та серцево-судинної системи. Важливим висновком дослідження є факт істотного зниження рівня важких металів в процесі обробки раковини рапани лимонною кислотою.

Ключові слова: остеопороз, цитрат кальцію, карбонат кальцію, рапана.

Посилання

  1. Stefanov O. V. (2001) Docs Methodical recommendations [Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Metodychni rekomendatsii], Kyiv, Avitsena, 528 p.
  2. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Denga O. V. (2005) Experimental methods for the study of stimulants of osteogenesis. Method. recommendations [Eksperimentalnyie metodyi issledovaniya stimulyatorov osteogeneza. Metod. Rekomendatsii], Kiev, GFTs MZ Ukrainyi, 50 p.
  3. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Demyanenko S. A. (2018) Methods of experimental dentistry. Textbook [Metodyi eksperimentalnoy stomatologii. Uchebnoe posobie], Simferopol, OOO «Izd-vo Tarpan», 78 p.
  4. Maslenko S. N., Velychko V. V., Velykonska N. M., Pereskoka V. V. (2011) Analytical chemistry and methods of analysis [Analitychna khimiia i metody analizu], Dnipropetrovsk, NMetAU, 162 p.
  5. Povoroznyuk V. V., Grigoreva N. V. Menopause and musculoskeletal system [Menopauza i kostno-myishechnaya Sistema], Kiev, Kniga plyus, 512 p.
  6. Frolkis V. V., Povoroznyuk V. V., Evtushenko O. E, Grigoreva N. V. (2003) “Experimental osteoporosis” [“Eksperimentalnyiy osteoporoz”], Doctor, 6, pp.48-52.
  7. Khodakov I. V. (2004) “The way of identification of laboratory creatures” [“Sposib vyznachennia shchilnosti kistok laboratornykh tvaryn”], Dosiahnennia biolohii ta medytsyny, 2 (4), pp 38‒41.
  8. Canalis E. (2003) Mechanisms of glucocorticoid-induced osteoporosis, Curr. Opin Rheumatol, 15, pp 454-457.
  9. Heller H. J. (2000) Pharmacokinetic and pharmacodynamic comparison of two calciumsupplements in postmenopausal women, Journal of Clinical Pharmacology, 40, pp 1237-1244.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-18

Як цитувати

Макаренко, О. А., Майкова, Г. В., Кириленко, Н. А., & Еберле, Л. В. (2020). ОБМІН РІЗНИХ ФОРМ КАЛЬЦІЮ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ З ПРЕДНІЗОЛОНОВИМ ОСТЕОПОРОЗОМ. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 25(1(46), 123–131. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2020.1(46).205837

Номер

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН