АКТИВНІСТЬ КАТЕПСИНУ Н В ПУХЛИННІЙ І ОТОЧУЮЧІЙ ПУХЛИНУ ТКАНИНІ У ЖІНОК З ІНФІЛЬТРАТИВНО-ПРОТОКОВОЮ ФОРМОЮ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2015.2(37).54910Анотація
Рак молочної залози (РМЗ) займає провідне місце в структурі онкологічної захворюваності жінок, а найчастіше зустрічається інфільтративно-протокова форма. Для багатьох типів пухлин людини показано збільшення активності протеолітичних ферментів, які беруть участь в ангіогенезі, проліферації та метастазуванні. Проте біологічна роль катепсину Н в неоплазії людини вивчена недостатньо. Мета дослідження полягала у вивченні активності катепсину Н в пухлинній тканині протоково-інфільтративної форми РМЗ для розробки додаткових біохімічних методів діагностики. У супернатанті визначали вміст білка за біуретовим методом і активність катепсину Н за методом Бредшоу. Активність фермента виражали в мкмоль лейцину, що утворюється в процесі гідролізу окситоцину, на мг білка за хв при 37 °С. Статистичну обробку результатів досліджень проводили відповідно до U- критерію Манна — Уітні. Результати досліджень свідчать про активну участь катепсину Н на початкових етапах прогресії пухлини молочної залози, які супроводжуються локальною деструкцією міжклітинного матриксу, що забезпечує інвазію і метастазування пухлинних клітин. Показано, що пік зустрічальності протоково-інфільтративної форми РМЗ припадає на 51-60 років, а часточково-інфільтративної форми РМЗ - на 61-70 років. Встановлено, що вміст білка в пухлинній тканині в 1,9 - 2,3 рази вище, ніж вміст білка в тканині, межуючій з пухлиною. Максимальний вміст білка в тканині пухлини встановлений на ІІ і ІІ - ІІІ стадіях її розвитку, а в подальшому супроводжувався зниженням змісту білку. Показано, що відносна активність катепсину Н вище в пухлинній тканині молочної залози, в порівнянні з незміненою межуючою тканиною незалежно від стадії розвитку пухлини і максимальна на І - ІІ, II - III стадії. Максимальна питома активність ферменту встановлена на І - ІІ стадії розвитку пухлини. Прогресія пухлини супроводжується зниженням питомої активності катепсину Н в пухлині та в межуючій здоровій тканині на фоні вмісту білку, що практично не змінюється.
Метод визначення активності катепсину Н доцільно використовувати в якості додаткового дослідження на ранніх стадіях розвитку протоково-інфільтративного РМЗ.
Посилання
Vasilyeva O. S. (2009) “Complex participation the cysteins cathepsine in a cancer progression”. [“Kompleksnoe uchastie tsisteinovyih katepsinov v rakovoy progressii“], Electronic scientific magazine "It Is Investigated in Russia", No 12, pp. 677 – 685.
Veremeenko K. N., Kizim A. I., Zabolotny D. I. (2002) “A role of a proteolysis in an invasion and a metastasation of malignant tumors” [“Rol proteoliza v invazii i metastazirovanii zlokachestvennyih opuholey”], J Academy of Medical sciences of Ukraine, V 8, No 2, pp. 217-237.
Gribach S. M., Boroday N. V., Chekhun V. F. (2011) “Clinical and biological peculiarities of breast cancer in elderly patients” [“Kliniko-biologichni osoblyvosti perebigu raku molochnoi' zalozy u hvoryh pohylogo viku”], Oncology, V 13, No 4, pp. 260 – 265.
Yermilova V.D. (2002) “Role of a modern patomorfologe in the characteristic of a breast cancer” [“Rol' sovremennoj patomorfologyy v harakterystyke raka molochnoj zhelezi”], Practical oncology, V 3, No 1, pp. 15-20.
Kushlinsky N.E., Trapeznikov N.N. (2000) “Modern opportunities of clinical biochemistry in oncology” [“Sovremenue vozmozhnosty klynycheskoj byohymyy v onkologyy“], Clinic laboratory diagnostic, No 9, pp. 3-5.
Labunets G. P., Vovchuk I. L., Orel N. A., Vovchuk V. S.(2014) “Activity of cathepsin H in the tumor and circumferental tissues at women with lobule-channel form of breast cancer”[“Aktivnost'' katepsina N v opuholevoj y pogranichnoj tkanyah u zhenshyn s dol''kovo- ynfyl''tratyvnoj formoj raka molochnoj zhelezu”], Gerald.biology.onu, V 18, No 3 (32), pp. 16-22.
Lapach S. N., Chubenko A.V., Babich P. N. (2000) Statistical methods in medicobiological researches with use of Excel [Statystycheskye metodы v medyko-byologycheskyh yssledovanyjah s yspol'zovanyem Excel], Kiev: Morion, 320 p.
Lokshina L. A. (1991) “Proteolytic enzymes in processes of an onkogenez”[“Proteolytycheskye fermenty v processah onkogeneza”], Vopr. medical chemistry, V 37, No 6, pp. 15-20.
Khmelnytsky O. K. (1994) Patomorfologic diagnosis of gynecologic diseases [Patomorfologycheskaja dyagnostyka gynekologycheskyh zabolevanyj], S-Pt: Sotis, pp. 150-300.
Bradshaw R. S., Ericsson L. H., Walsh K. A. (1969) “The amino acid sequence of bovine carboxypeptidase A”, Proc. Natl. Acad. Sci. USA., V 63, No 4, pp. 1389 – 1394. http://dx.doi.org/10.1073/pnas.63.4.1389
Buth H., Wolters B., Hartwig B. (2004) “HaCat keratinocytes secrete lysosomal cysteine proteinases during migration”, Eur J Biol Cell., pp. 781-795. http://dx.doi.org/10.1078/0171-9335-00428
Chornaya V., Lyannaya O. (2004)“ Some physicochemical properties of cathepsin H from human meningioma”, Exp. Oncol., V 26, No 4. , pp. 278 –281.
Del Re E.C., Shuja S., Cai J., M. J. (2000) “Murnane Aterations in cathepsin H activity and protein patterns in human colorectal carcinomas”, Br. J. Cancer., V 82, pp. 1317 – 1326.
Del Rosso M., Fibbi G., Pucci V. (2002) “Multiple pathways of cell invasion are regulated by мultiple families of serine proteases”, Clin. Exp. Metastasis, –V 19, No 3, pp.193 – 207.
Egeblad M., Werb Z. (2002) “New functions for the matrix metalloproteinases in cancer progression”, Nat. Rev. Cancer, V 2, No 3, pp. 161 – 174. http://dx.doi.org/10.1038/nrc745
Friedrich B. Yung K., Lein M. (1999) “Cathepsins B, H, L nd cysteine protease inhibitors in malignant prostate cell lines, primary cultured prostatic cells and prostatic tissue”, Eur J Cancer, V 35, pp. 138 – 144.
Gabrijelcic D., Svetic B., Spaic D. (1992) “Cathepsins B, H and L in human breast carcinoma”, Eur. J. Clin. Chem. Clin. Biochem., V 30, pp. 69 – 74.
Gocheva V., Joyce J.A. (2007) “Cysteine cathepsins and the cutting edge of cancer invasion”, Cell Cycle, V 6, No 1, pp. 60 –64.
Joice J.A., Baruch A., Chehade K. (2004) “Cathepsin cysteine proteases are effectors of invasive growth and angiogenesis during multistage tumorigenesis”, Cancer Cell, V 5, No 5, pp. 443 – 453.
Kageshita T., Yoshii A., Kimura T., Maruo K., Ono T., Himeno M., Nishimura Y. (1995) “Biochemical and immunohistochemical analysis of cathepsins B, H, L and D in human melanocytic tumors”, Arch. Dermatol. Res., V 287, pp. 266 – 272.
Kos J., Werle B., Lah T. (2000) “Cysteine proteinases and their inhibitors in extracellular fluids: markers for diagnosis and prognosis in cancer”, Int J Biol Markers., No 15, pp. 84–90.
Schweiger A., Staib A., Werle B. (2000) “Cysteine proteinase cathepsin H in tumors and sera of lung cancer patients: relation to prognosis and cigarette smoking”, Br. J. Cancer, V 82, pp. 782 – 788.
Sivaparvathi M., Sawaya R., Gokaslan Z. L., Chintala S. K., Rao J. S., Chintala K. S. (1996) “Expression and the role of cathepsin H in human glioma progression and invasion”, Cancer Lett, V104, pp. 121 – 126.
Sloane B.F., Yan S., Podgorski I. (2005) “Cathepsin B and tumor proteolysis: contribution of the tumor microenvironment”, Semin. Cancer. Biol, V15, No 2, pp.149 – 157.
Turk B., Turk D., Turk V. (2000) “Lysosomal cysteine proteases: more than scavengers”, Biochеm. Biophys. Acta, V 1477, pp. 98 – 111.
Turk V., Kos J., Turk B. (2004) “Cysteine cathepsins (proteases) – on the main stage of cancer?”, Cancer. Cell, V 5, No 5, pp. 409 – 410.
Vasiljeva O., Reinheckel T., Peters C. (2007) “Emerging roles of cysteine cathepsins in disease and their potential as drug targets”, Curr. Pharm. Des, V. 13, № 4. – P. 387 – 403.
Woodhouse E., Chuaqui R. F., Liotta L. A. (1997) “General mechanisms of metastasis”, Cancer, V 80, No 8, pp. 1529 – 1537.
Zetter B.R. (1998) “Angiogenesis and tumor metastasis”, Annu Rev Med, V 49, pp. 407–414.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Біологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
