МІНЛИВІСТЬ ДУБА ЧЕРЕШЧАТОГО (QUERCUS ROBUR L.) ЗА ФЕНОТИПІЧНИМИ ОЗНАКАМИ ЛИСТЯ У СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2077-1746.2015.2(37).54913Анотація
Досліджено мінливість (ендогенну, індивідуальну та еколого-географічну) 12-ти місцезростань дуба черешчатого (Q. robur L.) в умовах сухостепової зони на Донбасі за морфологічними ознаками листя. Виявлено високу варіабельність 8 емпіричних і 3-х відносних показників. Рівень індивідуальної мінливості дібров Українського степу склав 5,3 %. На основі показників морфометрії листя був проведений кластерний аналіз, який виявив дві нерівноцінні групи, в одну з яких увійшло 10 досліджуваних районів зростання.
Посилання
Hnusheva T.M., Kozhevnykov A.P., Krutov M.V. (2012) «Intraspecific differentiation of English oak on intrapopulation group, geographical and environmental coenopopulations in different parts of the area» [“Vnutrividovaya differentsiatsiya duba chereshchatogo na vnutripopulyatsionnyie gruppyi, geograficheskie i ekologicheskie tsenopopulyatsii v raznyih chastyah areala”], Scientific statements BSU Science Series. № 9 (128). Issue 19. pp 5-8.
Danshin, I.I. Vasilkovich A.A. (1973) «The durability of oak, depending on the physical and mechanical properties of black soil of the southern Rostov region» [“Dolgovechnost nasazhdeniy duba v zavisimosti ot fiziko-mehanicheskih svoystv yuzhnyih chernozyomov Rostovskoy oblasti”], Forest planting in the Middle Don. Voronezh, рp, 81-91.
Erusalimsky V.I. (2004) Рlanting in the steppes [Lesorazvedenie v stepi], Moscow, 176 р.
Karpechenko K. A. Karpechenko, I. Yu. Karpechenko, O. A. Zemlyanuhina, V. N. Veprintsev, A. M. Kondrateva, N. A. Karpechenko, V. N. (2013) Studying the metabolism of plus trees of English oak (Quercus robur L.) [“Izuchenie metabolizma plyusovyih derevev duba chereshchatogo (Quercus robur L.)”], Fundamental research, Voronezh, pp 287-291.
Kovalevich A. I. (2012) Recommendations on technical inventory of seed base and their application. [“Rekomendatsii po geneticheskoy inventarizatsii ob'ektov lesosemennoy bazyi i ih ispolzovaniyu”], approved. Ministry of Forestry Rep. Belarus 06.03.12, Minsk, 50 р.
Lositskiy K.B. (1981) Forest development [Lesnaya promyishlennost], Moscow, 101 р.
Mamaev S.A. (1973) Forms of intraspecific variation of woody pants [Formy vnutrividovoy izmenchivosti drevesnyh rasteniy], Science, Moscow, 284 р.
Arefev V.A., Lisovenko L.A., (1995) "Marginal population. Molecular biology and genetics" ["Marginalnaya populyatsiya. Molekulyarnaya biologiya i genetika"], available at: http://dic.academic.ru/dic.nsf/genetics/7932
Meniyskiy Y. L. (1982) Overview species of genus Quercus L. [Obzor vidov roda Quercus L.], Science, Moscow, 60 р.
Putenikhin V.P. (1993) Sukachev larch in the southern Ural (variability, population structure and saving of the gene pool) [Listvennitsa Sukacheva na Yuznom Urale (izmenchivost, populyatsionnaya structura i sohranenie genofonda)], Ufa, 195 р.
Putenikhin V.P. (2013) Phenotypic structure of English oak in the Bashkir Urals as a basis for preserving the gene pool species in the region [“Fenotipicheskaya struktura duba chereshchatogo v Bashkirskom Predurale kak osnova sohraneniya genofonda vida v regione”], Bulletin of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, Samara, pp 1410-1412.
Rodin S. A. (2005) Theoretical and practical aspects of improving the effectiveness of artificial forest growing [“Teoreticheskie i prakticheskie aspektyi povyisheniya rezultativnosti iskusstvennogo vyiraschivaniya lesa”], Forestry agriculture, Moscow, pp 36-39.
Semerikov L.F, Kazantsev V.S. (1979) Population structure of English oak (Quercus robur L.) in the Volga and Prev Ural [“Populyatsionnaya struktura duba chereshchatogo (Quercus robur L.) v Povolzhe i Predurale”], Ecology, № 2, Moscow, pp 12–21.
Semerikov L.F. (1986) Population structure of woody plants (for example, species of oak of the European part of the USSR and the Caucasus) [“Populyatsionnaya struktura drevesnyih rasteniy (na primere vidov duba Evropeyskoy chasti SSSR i Kavkaza)”], Science, Moscow, 140 р.
Usetskiy I. M. (1998) Рroblem of desiccation of oak forests of Ukraine [“Problema usyihaniya dubrav Ukrainy”], Collection of scientific papers of the Institute of Forest of the National Academy of Sciences of Belarus. Vol. 48. Gomel, pp 313-318.
Harchenko, N.A. (2012) The question of natural renewal of English oak tree stand under the canopy of parent [“K voprosu o estestvennom vozobnovlenii duba chereshchatogo pod pologim materinskim drevostoem”], Sci. Zh. Kuban State Agrarian University, № 76, Krasnodar, C. 1-13.
Yakovlev A.S., Yakovlev I.A. (1999) Oakwood Middle of Volga. [“Dubravyi Srednego Povolzhya”], Mari State Technical University, Yoshkar-Ola, 352 p.
Aas G. (1993) «Taxonomical impact of morphological variation in Quercus robur and Q. petraea: a contribution to the hybrid controversy” Ann. Sci. For. 50, Р. 107–114.
Buschbom J., Yanbaev Y., Degen B. (2011) «Efficient Long-Distance Gene Flow into an Isolated Relict Oak Stand» Journal of Heredity, 102, № 4., P. 464–472.
Curtu Alexandru, Sofletea, Toader Alin, Enescu Mihai. (2011) «Leaf morphological and genetic differentiation between Quercus robur L. and its closest relative, the drought-tolerant Quercus pedunculiflora K. Koch.» Annals of Forest Science, Springer Verlag (Germany), 68 (7), р. 1163–1172.
Kelly P. M., Munro M. A. R., Hughes M. K., Goodness С. M. (1989) «Climate and signature years in west European oaks» Nature. 340 (6228): P. 57–60.
Kleinschmit J.R.G., Bacilieri R., Kremer A., Roloff A., (1995) «Comparison of morphological traits of pedunculate oak (Q. robur L.) and sessile oak (Q. petraea (Matt.) Liebl.», Silvae Genet. 44, P. 256–269.
Lo`pez de Heredia, (2009) «Variation components in leaf morphology of recruits of two hybridising oaks [Q. petraea (Matt.) Liebl. and Q. pyrenaica Willd.] at small spatial scale” Eur. J. For. Res. 128: P. 543- 554.
PetitR.J., CsaiklU.M., BordácsS. (2002) «Chloroplast DNA variation in European white oaks» Forest Ecology and Management, 156, № 1, P. 5–26. 25. Viscosi, V. et al. (2009). «Geometric morphometric analyses of leaf variation in four oak species of subgenus Quercus (Fagaceae)”, Plant Biosyst. 143: P. 575 –587.
Viscosi, V. et al. (2009) «Leaf morphological analyses in four European oak species (Quercus) and their hybrids: a comparison of traditional and geometric morphometric method”, Plant Biosyst. 143: P. 564–574.
Viscosi, V. et al. (2010) «Geometric morphometric analysis as a tool to explore covariation between shape and other quantitative leaf traits in European white oaks” In: Nimis, P. L. and Lebbe, R. G. (eds), Tools for identifying biodiversity: progress and problems. Vol. 1. Univ. Press, P. 257–261.
Yan Z., Jones P. D., Davies T. D. et al. (2002) «Trends of extreme temperatures in Europe and China based on daily observations» Climatic Change. 53: P. 355–392.
Korshikov, I. I., Slepykh, A. A. (2014). Allozyme variability of English oak (Quercus robur L.) on the example of two populations in the Donetsk region. [“Allozimnaya izmenchivost duba chereshchatogo (Quercus robur L.) na primere dvuh populyatsiy v Donetskoy oblast”] Indigenous and introduced plants, (10), Uman, pp 75-81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Біологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
