ВПЛИВ 3-ФТАЛІМІДOАЦЕТОКСИ-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4-БЕНЗДІАЗЕПІН-2-ОНІВ НА АПЕТИТ І МАСУ ТІЛА ЩУРІВ ЗА МЕТОДОМ «АНОРЕКСІЯ»

Автор(и)

  • Сергей Андреевич Андронати Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, відділ медичної хімії, Україна
  • Тамара Леонидовна Карасева Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, відділ медичної хімії, Україна
  • Яна Руслановна Кривенко Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, відділ медичної хімії, Україна
  • Екатерина Александровна Семенишина Одесский национальный политехнический университет, Україна
  • Виктор Иванович Павловский Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, відділ медичної хімії, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2077-1746.2016.2(39).69539

Ключові слова:

інгібування споживання їжі, метод «Анорексії», лептин, 3- фталімідоацилокси-1, 2-дигідро-3Н-1, 4-бенздіазепін-2-они

Анотація

Останнім часом проблема регуляції харчової поведінки привертає особливу увагу в зв'язку з глобальним ожирінням. Відомо, що за останні 25 років кількість людей страждаючих надмірною вагою зросла в 3 рази. Тому пошук нових хімічних сполук і розробка на їх основі лікарських препаратів, що регулюють апетит і масу тіла, є актуальною проблемою експериментальної і клінічної фармакології. У зв'язку з цим, метою даної роботи є пошук високоефективних і безпечних засобів, що знижують апетит і масу тіла в ряду 3-фталімідоацилокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів за методом «Анорексія» в дослідах на щурах в порівнянні з гормоном лептином. На основі проведених фармакологічних досліджень нами вперше в ряду 3-фталімідоацилокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів (1-8) була виявлена анорексигенна активність, яка виражається в зниженні апетиту і маси тіла у щурів під впливом досліджуваних сполук в низьких дозах (0,164–0,193 мкМ) в порівнянні з контролем і препаратом порівняння гормоном насичення – лептином (20 нМ). Проведені дослідження дозволили виявити сполуку 6, яка має високий анорексигенний ефект з ED50 0,134 мкМ. Характер прояву анорексигенної дії досліджуваної сполуки 6 подібний до дії лептину. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що в ряду 3-фталімідоацилокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів виявлені речовини з високою анорексигенною активністю, яка представляє інтерес для подальших досліджень в якості потенційних лікарських засобів, що регулюють харчову поведінку і знижують апетит і масу тіла.

Посилання

Andronati KS, Kostenko EA, Karaseva TL, Andronati SA (2002) “Synthesis and pharmacological properties of 3-amino-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-one” [“Sintez i farmakolohycheskye svojstva proyzvodnykh 3-amino-1,2- dihydro-3H-1,4-benzdiazepin-2-ona”], Chem-Pharm. Journal, No 36,7, pp16-18.

Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN (2001) Statistical methods in biomedical research using Excel [Statystycheskye metody v medico-biolohicheskikh issledovaniiakh s ispolzovaniem Excel], Kiev: Morion, 408 p.

Russian Patent C1 99107759/14 № 221249 “Application atagoniste leptin for the treatment of insulin resistance in type II diabetes” [“Primenenie antahonistov leptina dlia lecheniia rezistentnosti k insulin pri diabeti II tipa”] Ertl Johann (DE), Praybish Herald (DE), Günther Müller (DE); the applicant and the patentee Hoechst Aktiengesellschaft (DE) - Zayavl.15.09.97; publ. 27.03.2003;. - 10 p.

Shesterenko EA, Romanovska II, Sevastyanov AV, Semenishyna EA, Pavlovsky VI, Andronati SA (2013) “Impact structure esters of 3-hydroxy-1,4-benzodiazepine-2-one to the degree of hydrolysis catalyzed karboksylesterazes pig liver microsomal fractions” [“Vplyv struktury esteriv 3-hidrоksi-1,4-benzdiazepin-2-onu na stupin ikh hidrolizu, sho katalizuetsia karboksylesterazoy mikrosomalnoi fraktsii pechinky svyni”], Biotechnologia acta, No 6, 2, pp 80-84.

Berridge KC, Pecina S (1995) “Benzodiazepines, appetite, and taste palatability”, Neurosci Biobehav Rev., No 19, 1, pp 121–131.

Brown RF, Houpt KA, Schryver HF (1976) “Stimulation of food intake in horses by diazepam and promazine”, Pharmacology Biochemistry and Behavior, No 5, pp 495–497.

Cooper S J (2005) “Palatability-dependent appetite and benzodiazepines: new directions from the pharmacology of GABA(A) receptor subtypes”, Appetite, No 44, 2, pp 33–150.

Cox RH, Мaickel RP (1972) “Comparison of Аnorexigenic and Вehavioral Рotency of Рhenethylamines”, Pharmacol. Exp. Ther., No 181, pp 1–9.

Fichter MM, Halmi KA, Tozzi F (2005) “The Relation among perfectionism, obsessive-compulsive personality disorder and obsessive-compulsive disorder in individuals with eating disorders ”, International Journal of Eating Disorders, No 38, 4, pp 371-374.

Grill HJ, Kaplan JM (2002) “The neuroanatomical axis for the control of energy balance”, Frontiers in Neuroendocrinology, No 23, pp 2–40.

Hewson G, Leighton GE, Hill RG, Hughes J (1988) “The cholecystokinin receptor antagonist L 364,718 increases food intake in the rat by attenuation of the action of endogenous cholecystokinin”, Br.J.Pharmacol, No 93, pp 79–84.

Kenakin T (2004) “Principles: Receptor theory in pharmacology”, Trends in Pharmacological Sciences, No 25, pp 186–192.

Mariel M, Stevens, Gretchen A (2012) “National, regional, and global trends in adult overweight and obesity prevalences”, Population Health Metrics, No 10, pp 1−16.

Pierson ME, Comstock JM, Simmons RD, Julien R, Kaiser F, Rosamond JD (2000) “CCK peptides with combined features of hexa- and tetrapeptide CCK-A agonists”, J. Med Chem., No 43, 12, pp 2350–2355.

Rudolph U, Mohler H (2006) “GABA-based therapeutic approaches: GABAA receptor subtype functions”, Curr. Opin. Pharmacol., No 6, pp 18–23.

Vijay K, Gury F, Suda N (2009) “A Serotonin-Dependent Mechanism Explains the Leptin Regulation of Bone Mass, Appetite, and Energy Expenditure”, Cell., No 138, pp 976−938.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-25

Як цитувати

Андронати, С. А., Карасева, Т. Л., Кривенко, Я. Р., Семенишина, Е. А., & Павловский, В. И. (2016). ВПЛИВ 3-ФТАЛІМІДOАЦЕТОКСИ-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4-БЕНЗДІАЗЕПІН-2-ОНІВ НА АПЕТИТ І МАСУ ТІЛА ЩУРІВ ЗА МЕТОДОМ «АНОРЕКСІЯ». Вісник Одеського національного університету. Біологія, 21(2(39), 111–120. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2016.2(39).69539

Номер

Том 21 № 2(39) (2016)

Розділ

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Вісник Одеського національного університету. Біологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.